28-й тур
28-й тур чемпіонату УПЛ визначив відразу лауреатів усіх нагород сезону-2023/2024. Чемпіонський титул в 15-е у своїй історії здобув донецький «Шахтар». Срібна нагорода залишилася за київським «Динамо». Бронзові медалі у футболістів криворізького «Кривбасу». Практично розподіл всіх медалей чемпіонату відбувся за підсумками трьох матчів: «Шахтар» – «Динамо», «Кривбас» – «Полісся», «Олександрія» – «Дніпро-1».
Перенесений матч 15-го тура
9 травня
«КОЛОС» (Ковалівка) – «ЗОРЯ» (Луганськ) – 0:1 (0:1)
Гол: Герреро (23).
28-й тур
11 травня
«ШАХТАР» (Донецьк) – «ДИНАМО» (Київ) – 1:0 (1:0)
Гол: Судаков (33 з пенальті).
Вилучення: Егіналду (90+5).
«ВОРСКЛА» (Полтава) – «МИНАЙ» – 2:3 (1:0)
Голи: Павлюк (36), Глущенко (55) – Ременяк (74), Павлюк (80 автогол), Вітенчук (90+5 з пенальті).
«ОБОЛОНЬ» (Київ) – «РУХ» (Львів) – 0:0
12 травня
«ОЛЕКСАНДРІЯ» – «ДНІПРО-1» (Дніпро) – 1:0 (1:0)
Гол: Шостак (18).
«ЧОРНОМОРЕЦЬ» (Одеса) – «МЕТАЛІСТ 1925» (Харків) – 3:0 (1:0)
Голи: Васильєв (45), Шторгін (52), Бойчук (58).
Вилучення: Безуглий (21).
13 травня
«КРИВБАС» (Кривий Ріг) – «ПОЛІССЯ» (Житомир) – 0:1 (0:1)
Гол: Танковський (25).
«КОЛОС» (Ковалівка) – ЛНЗ (Черкаси) – 1:3 (1:1)
Голи: В. Бондаренко (24) – Чорноморець (44 автогол), Наумець (62), Соареш (67).
«ЗОРЯ» (Луганськ) – «ВЕРЕС» (Рівне) – 1:1 (1:0)
Голи: Яцик (10) – Вантух (60 автогол).
Тепер епіцентр найгострішої боротьби зосередився у двох частинах турнірної таблиці. Це боротьба за можливість взяти участь наступного сезону у розіграшах єврокубків – 4–5 місця. І на низу турнірки чемпіонату – відчайдушне прагнення низки команд вчепитися за шанс продовження своєї прописки в елітному дивізіоні.
Ситуація у турнірній таблиці наприкінці чемпіонату УПЛ-2023/2024 поділив команди турніру умовно на дві групи за вагою відповідальності за пройдешні поєдинки.
Ця обставина певною мірою позначилася на діях деяких колективів і відповідно підсумках матчів туру. Йдеться про команди, які практично всі свої завдання у нинішній першості виконали, з позиціями визначилися, і їм вже немає якоїсь мотивації за щось боротися. І назворот – команди для яких кожне очко було або на вагу «дорогоцінних металів» відзнак чемпіонату, або єврокубкових перспектив, або рятівної «соломинки» для випливання із виру пониження у статусі.
УКРАЇНСЬКЕ КЛАСИКО
До таких доленосних наприкінці чемпіонату, звісно, відносився головний матч туру «Шахтар» – «Динамо». Відповідний рівень напруги і відповідальності ми й спостерігали на футбольному полі цього поєдинку. Можливо, хотілось би більше швидких комбінацій, ефектних ударів, красивих голів. Обмежилися одним, і той з пенальті.
Але в цього поєдинку була інша принада для справжніх вболівальників футболу – його статусність, яка відчувалась від першої хвилини до останньої.
Сценарій – традиційний для теперішнього «Шахатаря» тиск із самого початку матчу, щільна опіка, пресинг. Десь хвилин 15 їм вдавалося утримувати ініціативу у своїх руках. Динамівці зосередилися на руйнуванні спроб суперника організувати виходи на забійні позиції. І загалом киянам це вдавалося. По справжньому гольових моментів не виникало. А потім гра вирівнялася. І навіть дещо заспокоїлася. Суперники обмінювалися переважно позиційними атаками, з якими оборона, одна і інша, давала ради. Взагалі оцінюючи матч, треба визнати, що таких 100-відсоткових моментів біля воріт обох команд майже і не було, хоча гострота нерідко виникала. У воротарів шасів виявити свою майстерність практично не було. Можна згадати красивий сейв у середині 2-го тайму Дмитра Різника на удар головою Дмитра Попова після подачі кутового. У Георгія Бущана нагод виявити свою індивідуальну майстерність, за винятком пенальті, фактично і не було.
У другому таймі, уже поступаючись, «Динамо» перехопило ініціативу, багато атакувало, «Шахтар» грав уже більш раціонально по рахунку. Але динамівцям в останніх стадіях атакувальних дій бракувало нестандартних рішень, підкріплених відповідно високим рівнем виконавської майстерності. Тому да голевих моментів справа не доходила і чемпіонський для «Шахтаря» рахунок на табло не змінився. Відрив у турнірній таблиці гірників від переслідувачів збільшився до
7-ми очок і вже не відігрується.
Якщо переходити на особистості, то варто відзначити у складах кожної команди принаймні по одному гравцю.
У «Шахтаря» знову швидкісну і технічну гру продемонстрував Кевін. Поки що хлопчина, витрачені на нього 12 мільйонів, відпрацьовує. Саме його фланговий прохід зумовив пенальті у ворота «Динамо». Після передачі бразильського легіонера і удару Данила Сікана, м’яч влучив у карному майданчику в руку Костянтину Вівчаренку.
У «Динамо» дуже завзято і наполегливо діяв Микола Шапаренко (мабуть, найкращий його матч у сезоні), але його зусиль виявилося замало.
За цих очікувань, від матчу є невеличке розчарування, що долю такого поєдинку із такими підсумковим наслідком, було вирішено лише одним ударом з пенальті, на який були підстави, але був зумовлений випадковими обставинами. Уже після фінального свистка команди уже традиційно трохи почубилися. Ніхто не постраждав.
«БРОНЗОВА» РОЗВ’ЯЗКА
«Олександрія» – «Дніпро-1». Юрій Максимов цього разу напередодні не погрожував своєю відставкою. Обережній початок. Акуратна боротьба за ініціативу. Очки для обох команд входять у сферу важливих інтересів. Дніпрянам у боротьбі за єврокубки, «Олександрії» за продовження прописки в УПЛ.
Без моментів. І тоді стався супер-курйозний гол. Після подачі кутового дніпровець Денис Мірошніченко вибиває м’яч на периферію карного майданчика, а далі, важко було повірити своїм очам, дніпровці двічі послідовно, спочатку Олег Очередько, а потім Руслан Бабенко не вибивали куди подалі, а головою повернули м’яч супернику прямо за кілька метрів від своїх воріт. Тому залишилося проштовхнути м’яч у порожні чужі ворота. Я співчуваю воротарю «Дніпра-1» Євгену Волинцю, коли всі, і свої, і чужі, грають проти тебе, справді, важко.
Гра у гостей розладналася. Обрізка біля своїх воріт, і в кого, у капітана Олександра Сватка, і на 35-й хвилині дніпряни самі організували вихід сам на сам олександрівця Безери. М’яч влучив у поперечину
У другому таймі «Дніпро-1» спробував активізуватися, на полі з’явився Олександр Піхальонок, який тільки но відновився від травми. Але всі старання звелися до, максимум зусиль – бий-біжи. І нехай було б уже хоч так, але і «бий» з боку «Дніпра-1» не було. «Олександрія» без особливих проблем відстояла свою мінімальну перевагу. А дніпряни, таким чином, власноруч вручили «Кривбасу» бронзові медалі.
«Кривбас» уже в статусі бронзового призера чемпіонату протягом двох днів тривання гри поступився, мотивованому боротьбою за єврокубкову зону турнірної таблиці «Поліссю». Це, до слова, про мотивовані і немотивовані команди першості, що завершується. Цей матч виявився найтривалішим в чемпіонаті (якщо не брати до уваги перенесення уже початого матчу «Минай» – «Динамо»). Гра між «Кривбасом» і «Поліссям» через повітряну тривогу розтягнулася на два дні.
ТРИЛЕР ТУРУ
«Ворскла» – «Минай». Для «Миная» будь-яка невдача мала б найсумніші наслідки у підсумку сезону. Для «Ворскли», схоже, тепер все сьогодення і майбутнє зводилось до одного матчу – фіналу Кубка України, де за трофей їй протистоятиме «Шахтар».
Матч, як червоною лінією, був поділений на дві частини. До оголошення повітряної тривоги (такі нові реалії нашого сучасного футбольного життя) і після. Точніше до 70-ї хвилини і потім.
Минай це вже не «команда – Фенікс», а команда , яка грає у «садомазохістський» різновид футболу. Їм треба зробити самим собі боляче у вигляді мінімум двох пропущених м’ячів, щоб потім заграти у свій нормальний футбол. Поступаючись в Полтаві 0:2, вони у підсумку, після згаданої паузи, вирвали перемогу 3:2. Все вирішила дуель пенальті в компенсований час. Ворсклянин Феліпе Родрігес з двох спроб (з перебиванням) не зміг обіграти Олександра Кемкіна, минаєць Вадим Вітенчук – не схибив
У «Ворскли» – фінал Кубка України. Після такої прикрої поразки (5-ї поспіль у першості) ким виглядали у тому фінальном матчі полтавці – як «поранений звір», чи як «мертві бжоли»?. Фінал відбувся 15 травня, на жаль, уже після передачі цього номера до друку.
НАДІЇ ТА РОЗЧАРУВАННЯ
«Чорноморець» – «Металіст 1925». Досить спокійний і виважений ритм матчу був порушений на 21 хвилині вилученням харків’янина Микити Безуглого, після прийому із бойових мистецтв проти Артура Авагемяна. «Металісту 1925» залишилося поміцніше тримати у своїх руках синицю вартістю в одне очко. До кінця першого тайму харків’яни відбивалися у круговій обороні. Але одесити зусиллями Олександра Васильєва оборону під перерву пробили.
А далі, мабуть, найнеприємніше для харківських вболівальників. Ні, навіть не пропущені м’ячі. То вже наслідки того. Після першої ж пробоїни, команда гостей «смиренно склала ручки і дружно пішла на дно». У футболі мінус один гравець це проблема, проте ще не вирок. Але, якщо тобі на все уже стає байдуже, то звичайно. «Чорноморець» спокійно і невимушено довів справу до розгрому і гарантував практично собі УПЛ наступного сезону. Для «Металіста 1925» подібне питання ускладнилося до межі.
Але, дякуючи «Зорі», яка відібрала очки у «Вереса», харків’яни залишаються ще у боротьбі. «Оболонь» і «Рух» віддали перевагу «синиці в руках» і чемно поділили очки. «Колос» не зовсім вдало і зовсім не до часу затіяв перебудову. ЛНЗ вже грає у своє задоволення.
Володимир СТАРИНСЬКИЙ