7-й тур
Сім турів на перший погляд відносно невеликий відрізок турнірного шляху, а з іншого боку – це вже майже четверта частина матчів чемпіонату УПЛ сезону-2023/2024 позаду. Ще не час для підсумків, але вже можливість для визначення певних особливостей і тенденцій.
15 вересня
«МЕТАЛІСТ 1925» (Харків) – «ЗОРЯ» (Луганськ) – 2:1 (2:1)
Голи: Дмитренко (6), Борячук (28 з пенальті) – Герреро (17).
16 вересня
«ЧОРНОМОРЕЦЬ» (Одеса) – «ПОЛІССЯ» (Житомир) – 1:0 (1:0)
Гол: Васильєв (13).
«ШАХТАР» (Донецьк) – «ОБОЛОНЬ» (Київ) – 1:0 (0:0)
Гол: Назарина (77).
Вилучення: Вовкун (33).
«ОЛЕКСАНДРІЯ» – «МИНАЙ» – 1:1 (0:0)
Голи: Кулаковський (73 з пенальті) – Гунічев (61).
17 вересня
ЛНЗ (Черкаси) – «Рух» (Львів) – 2:1 (1:0)
Голи: Норенков (17), Прядун (86) – Квасниця (63).
«ДНІПРО-1» (Дніпро) – «КОЛОС» (Ковалівка) – 1:1 (0:0)
Голи: Гуцуляк (68) – Салабай (61).
«КРИВБАС» (Кривий Ріг) – «ВЕРЕС» (Рівне) – 2:1 (1:1)
Голи: Бескоровайний (11), Іліч (85) – Кучеров (34 з пенальті).
18 вересня
«ДИНАМО» (Київ) – «ВОРСКЛА» (Полтава) – 2:0 (1:0)
Голи: Н. Волошин (5), Беніто (83).
Якщо говорити глобально, то варто відзначити, що вищий дивізіон українського футболу поступово пристосовується до воєнного стану, в умовах якого він перебуває і діє. Цьому є низка ознак, але зупинимося тільки на одній – ситуація в тренерському цеху клубів Української прем’єр-ліги.
Для цього нам варто повернутися на початковий період чемпіонату минулого сезону, першого футбольного змагання елітного футбольного дивізіону України за часів широкомасштабної війни. Сезону-2022/2023 в стані клубів УПЛ аж до 22 жовтня 2022 року (відставка Валерія Кривенцова у «Металісті 1925») не сталося жодної тренерської ротації. Це було не на часі. Першочерговою була турбота про саме існування, а вже потім якісь цілі і завдання. Бо не було розуміння, що буде завтра і на якому ми світі тепер. У другому воєнному сезоні перед його початком і протягом перших семи турів чемпіонату вже змінилося (з урахуванням виконуючих обов’язки) 5-ть тренерів.
Ось про ці переміни та подальші тренерські перспективи і пропоную поговорити на тлі матчів 7-го туру чемпіонату.
Але спочатку нагадаю, що в останнє міжсезоння змінилися головні тренери в трьох клубах УПЛ – «Шахтар», «Зоря», «Верес». А на відносно короткій дистанції 1/5 чемпіонату (6 турів) зміни керманичів зазнали ще три команди – «Дніпро-1», «Зоря» і ЛНЗ. Причому у «Дніпра-1» і у «Зорі» покерувати командами встигли і виконуючі обов’язки.
Луческу («Динамо») – Скрипник («Ворскла»)
Цікаві розклади були напередодні цього матчу. «Динамо» три попередні матчі поспіль програло («Чорноморцю» в УПЛ і двічі «Бешикташу» в Лізі конференцій). А «Ворскла» навпаки – в трьох останніх зустрічах перемагала (в чемпіонаті «Верес», «Чорноморець», «Олександрію»). Тому очільник полтавців Віктор Скрипник, переживши критичні для своєї кар’єри миті після невдач в єврокубку та на початку чемпіонату, зараз має у клубі як ніколи міцні позиції.
Мірча Луческу – «хто його вижене, він же – пам’ятник». А сам Луческу добровільно не відійде ні за яких обставин. Він про це вже неодноразово і недвозначно заявляв – допрацюю до закінчення контракту з «Динамо». А це до кінця сезону-2023/2024. Єдиним винятком, який здатен порушиті ці плани може стати стан здоров’я. Здоров’я важливіше за все інше. Є, звичайно, ще один шлях – дострокове розірвання контракту. Але це дороге «задоволення», на яке президент «Динамо» Ігор Суркіс майже напевно не піде. Тим більше, що перед цим туром «Динамо» за втраченими очками було лідером УПЛ.. Після перемоги над «Ворсклою» кияни за цим параметром залишаються кращими в чемпіонаті. Найдосвідченіший тренер УПЛ може працювати спокійно.
Перемога над полтавцями дісталася ніби й впевнено, але не сказати, що дуже легко.Перебіг практично всього матчу визначили стартові хвилини матчу. Динамівці дуже динамічно почали. Відзнаки заслуговує злагодженість дій у ці моменти і швидкість. Причому не тільки у фізичному пересуванні, а й, що важливо, у прийнятті і виконанні рішень. Якісним виконанням, з низьким рівнем невимушеного браку. Уже на п’ятій хвилині Владислав Ванат ефектно п’ятою перевів передачу тезки Владислава Дубінчака з лівого флангу до центру штрафного, де в свою чергу Назар Волошин розібрався із захисниками та воротарем. «Ворскла», звісно, мала б передбачити, що господарі зі старту застосують тактику тиску, але чомусь виявилася до цього не готовою і виглядала інколи розгублено. Так було до 20-ї хвилини, коли динамівці знову після швидкої комбінації відзначилися вдруге, але їх підвів мінімальний офсайт. Потім гра заспокоїлась, практично без моментів. На початку другого тайму «Динамо» спробувало повторити стартовий спурт, але цього разу вистачило на 5–10 хвилин. Динамівці перебудувалися на гру в контратаках. «Ворскла» подовгу контролювала м’яч в центрі та на підступах до карного майданчика господарів (перевага ворсклян у володінні м’ячем досягала 65% на 35%), але в кінцівці діяли одноманітно і прямолінійно. Запам’ятався лише удар Ібрагіма Кане, коли м’яч «облизав» стійку динамівських воріт. Єдине, що у ці хвилини могло хвилювати вболівальників «Динамо» – це гра оборони киян, яка бувало сама без допомоги суперників могла собі наробити великих неприємностей. Цього разу Денис Попов і Крістіан Біловар впоралися без серйозних помилок. Зате у швидких контрвипадах у динамівців виникали нагоди відзначитися одна за одною, доки свіжий Беніто у свою чергу не втік від захисників і холоднокровно обіграв кіпера гостей. Після цього доля матчу була вирішена.
«Динамо» чи не вперше в сезоні відіграло досить надійно в обороні, додало у швидкості командних дій, але ще має проблеми з реалізацією, через що невизначеність кінцевого результату тримається майже весь матч навіть за відчутної переваги. «Ворскла» постала досить організованою командою, але безхитрісною в атаці.
Це було протистояння туру. Далі буде лаконічніше.
Ван Леувен («Шахтар») – Іващенко («Оболонь»)
Патрік ван Леувен – переможців не судять. Були деякі нарікання на те, що натужно на початку сезону дістаються гірникам очки, а гра не виглядає чемпіонські переконливою. Але «Шахтар» за набраними очками лідірує в чемпіонаті і залишається єдиною командою турніру, яка ще не зазнала гіркоти поразки. Щоправда, попередника нідерландського фахівця хорвата Ігора Йовічевіча не врятував від відставки навіть чемпіонський титул, але якихось особистих неприємностей до зими ван Леувену точно очікувати не доводиться. Єдину тривогу викликає потужні «скелі» групового турніру Ліги чемпіонів, які бажано вдало оминути. Але це може принести як неприємності, так і звитягу.
У Іващенка задача проста з непростим досягненням мети – збереження для «Оболоні» місця в еліті українського клубного футболу. Від ситуації з перспективами команди, залежатиме, очевидно, і доля самого головного тренера. Поки що довіра до Іващенка, як керманича «пивоварів», є. Тим більше, з урахуванням, що саме він здолав з командою шлях до цієї еліти. Щоправда, вже є прецедент із уже колишнім очільником ЛНЗ, який теж вперше в історії вивів черкасців до найвищого дивізіону, та ще й через сито плей-оф. Тим не менш, керівництво ЛНЗ не утрималося від спокуси передати кермо управління командою більш досвідченому фахівцю.
Гра «Шахтаря» з «Оболонню» сприймалася через призму наступних ігор команди в Лізі чемпіонів. Екзаменатор був з не найсильніших та ще, з майже середини першого тайму, змушений був грати в меншості. Перевага гірників була великою, але з реалізацією є питання. Переможний гол було забито дякуючи індивідуальним діям Єгора Назарини. «Оболонь», як для такої ситуації трималася стійко, намагалася «огризатися», могли навіть забити. У команди є характер, чи вистачить цього,щоб посідати прийнятні для себе позиції, покаже час.
Максимов («Дніпро-1») – Вишняк («Колос»)
Максимов дебютував як тренер у своєму колишньому клубі, як гравця. Та й «Дніпро» для нього місто зовсім не чуже. Свого часу, на початку 90-х, він тут грав. Згадки про ті часи каже лише позитивні. Тренерського досвіду у Максимова достатньо – працював із п’ятьма клубами елітного дивізіону. Починаючи з сезону-2009/10 Максимов очолював «Оболонь», «Кривбас», донецький «Металург», а також «Ворсклу». Тепер він має скористатися усім набутим у цьому фаху, щоб виконати завдання, яке поставлено – потрапляння у єврокубки.
Ярослав Вишняк теж є вихованцем команди, яку він тепер очолює. Тривалий час грав за цей колектив, закінчив тут кар’єру футболіста, тут же перейшов і на тренерські хліба. Свій на 100%. У «Колосі» чимало досвідчених футболістів, як для українського футболу, досить авторитетних. Чи вистачить тренерського авторитету Вишняка, щоб авторитетні гравці самовіддано відпрацьовували як на тренуваннях, так і в грі? Зрештою, є ще президент клубу. Кажуть, той може.
Що об’єднує тренерські штаби цих двох команд, так це необхідність посилення ефективності дій в атакувальній ланці. В трьох останніх матчах «Колос» забив один гол, «Дніпро-1» – два. Тренери випробовують персональні варіації в нападі. В «Дніпрі-1» на вістрі атаки діяли номінільні півзахисники Олексій Гуцуляк і Ігор Когут В «Колосі» – півзахисник Антон Салабай і дебютант бразилець Дієго Каріока. Гуцуляк і Салабай відзначилися першими своїми голами в нинішньому чемпіонаті. Гра, яка відбувалася з перемінним успіхом, закінчилася закономірним результатом.
Едмар («Металіст 1925») – Кривенцов («Зоря»)
«Металіст 1924» – коли пацієнт щойно вийшов із стану клінічної смерті, мабуть, окремо взяті операції недоречні. Просто всі видихають і придивляються як жити далі взагалі. Працівники і гравці клубу до нового інвестора. Новий інвестор до працівників і гравців клубу, і, загалом, що це йому дісталося та що з ним робити. Тренерський дует Едмар – Голодюк залишається у дії.
«Зоря» до старту нового чемпіонату підійшла у розібраному стані в буквальному розумінні цього значення. «Горе від успіху». Після здобуття бронзових нагород минулого чемпіонату команду залишили низка ключових фігур, починаючи з головного тренера, а також кілька футболістів, які визначали ігрове обличчя команди і забезпечували результат. Трохи дивна ставка на тренерський хист серба Ненада Лалатовича закінчилася звичною у його тренерській кар’єрі черговою зміною команди. Спробувати повернути попередню вагу луганського клубу був закликаний Валерій Кривенцов. Не будучи ще оформлений юридично, фактично у матчі з харків’янами він дебютував на посаді головного тренера «Зорі». Завдання на початковому етапі своєї діяльності є для Кривенцова стандартним – оцінка можливостей і потенціалу команди, і визначення шляхів їх максимальної реалізації.
Григорчук («Чорноморець») – Калітвінцев («Полісся»)
Капітан «моряків» Роман Григорчук переживав штормовий період у першій половині минулого чемпіонату. У другому колі таки вдалося «впіймати свою хвилю» і привести підопічне судно у більш-менш затишну гавань. У семи турах УПЛ-2023/2024 корабель «Чорноморця» рухається значно впевненіше, попри існування кадрових проблем команди. У семи матчах сталося лише дві пробоїни – у Рівному і Полтаві. Перемога одеситів у поточному турі над «Поліссям» додало позитивного настрою і перспектив Роману Григорчуку, а «Чорноморець» наразі вивела на третю сходинку турнірної таблиці змагань.
На сьогодні позиції Юрія Калітвінцева в «Поліссі» не піддаються сумніву. Заявлені напередодні початку сезону амбітні наміри клуба на стартовому відрізку чемпіонату, загалом, втілюються у практичні показники. Як командні дії, з урахуванням залучення новачків, так і реальні показники здобутих очок, як для дебютанта УПЛ виглядає більш ніж прийнятно.
У протистоянні двох наразі благополучних тренерів все вирішив один влучний удар.
Ротань («Олександрія») – Шаран («Минай»)
Теперішній керманич «Олександрії» Руслан Ротань в часи своєї футбольної бутності був півзахисником атакувального плану. Нині, коли Руслан Петрович перейшов на тренерські хліба, саме в атаці його підопічна команда «пробуксовує». Тільки підтверджується стара істина, що кар’єри футболіста і тренера практично не мають ознак успадкування. Зате Руслан Ротань за відносно короткий час свого тренерства встиг уже побувати ледь не у всіх іпостасях цієї професії – клуб УПЛ «Олександрія», молодіжна збірна України, національна збірна України. І це все – паралельно. Попереду ще – олімпійська збірна Україна. Це все Ротань. Залишилося ще тільки очолити збірну світу, якщо така буде.
Саме тренерський досвід Володимипа Шаран можна вважати одним із головних аргументів «Миная». Щось міняти у цій ланці ієрархії клубу можна вважати тільки як акт відчаю. Для таких настроїв об’єктивно не може бути підстав, попереду ще тривалий час турнірного шляху.
На тлі невиразної гри «Олександрії» в атаці минайці виглядали цілком конкурентоспроможними. Якби самі не подарували супернику пенальті, могли б навіть і виграти.
Дулуб (ЛНЗ) – Пономарьов («Рух»)
Із трьох львівських команд, які виступали у вищому дивізіоні України, Олег Дулуб не тренував тільки «Рух». «Карпати» і ФК «Львів» були. Львівський футбол він знає. Ще був «Чорноморець». Дулуб знаний як тренер, що активно цікавиться новітніми тенденціями у футболі. Тепер у нього питання – як свій досвід і теорію ефективно поєднати з реальними можливостями команди
«Рух» дуже вдало стартував у чемпіонаті. Які ще можуть бути питання щодо тренера, тим більше із своєї «пісочниці». Призначення у другій половині минулого сезону на посаду керманича львівської команди Віталія Пономарьова наразі себе цілком виправдовує.
Але в Черкасах «Рух» зазнав першої для себе поразки в чемпіонаті. У грі з рівними, загалом, можливостями краще ними скористалися господарі. ЛНЗ, перегравши «Рух», здобув таким чином першу домашню перемогу в УПЛ і першу перемогу нового тренера команди.
Вернидуб («Кривбас») – Лавриненко («Верес»)
У «Кривбасі» Юрія Вернидуба може не бути, якщо тільки йому щось дуже самому не сподобається. Досвідчений тренер поступово вибудовує команду, якій було б під силу замахнутися на серйозні висоти.
Сергій Лавриненко призначений на посаду головного тренера по закінченні минулого сезону. Запас довіри у нього є. Подалі все залежатиме від показників команди.
Гра між цими командами загалом проходила під тиском більш злагоджених дій гравців «Кривбаса». Наприкінці матчу криворіжці таки дотиснули гостей. За набраними очками «Кривбас» наразі другий у таблиці.
8-й тур. Тренерські побачення.
Наступного туру в чемпіонаті на нас очікують тренерські побачення: Іващенко – Лавриненко, Ротань – Григорчук, Дулуб – Луческу, Калітвінцев – Шаран, Скрипник – Вернидуб, Пономарьов – ван Леувен, Кривенцов – Максимов, Едмар – Вишняк.
Роман СЛАВЕНКО