Почну з аналогії, яка мимоволі у мене виникла по закінченню цього драматичного, з нещасливою для «гірників» розв’язкою, матчу. Аналогія на перший погляд дещо дивна, але, якщо придивитися до перебігу подій і обставин, то можна помітити не тільки схожість, а й тенденцію. Йдеться про матч 27 жовтня чемпіонату України між «Динамо» і «Шахтарем» (ясно, що статус УПЛ і Ліги чемпіонів є незрівнянний, але мова не про турніри). Тоді «Шахтар» так само дві третини матчу володів ініціативою, вів у рахунку, щоправда лише в один м’яч, допоки через грубий прийом не було вилучено на 61-й хвилині «гірника» Дмитра Криськіва. Це вартувало «Шахтарю» втратою важливої перемоги. До цієї аналогії ще повернемося, а тепер до подій на футбольному полі Ейндговена.
27 листопада
ПСВ (Нідерланди) – «ШАХТАР» (Україна) – 3:2 (0:2)
Голи: Тільман (87, 90), Пепі (90+5) – Сікан (8), Зубков (37).
МАТЧ
Матч «Шахтаря» 5-го туру Ліги чемпіонів з голландськими господарями очікувався складним для гостей з України. ПСВ знаний активною і ефективною грою на своєму полі. Певні надії надавало те, що теперішній очільник «гірників» Маріно Пушич ще відносно недавно сам перебував у горнилі голландського футболу і знав на попередній практиці сильні та слабкі сторони у сьогоднішнього його суперника. І, треба віддати належне керманичу «Шахтаря», він ці сподівання із самого початку матчу сповна виправдовував.
«Гірники» застосували з перших хвилин зустрічі проти ПСВ його ж улюблену зброю – високий пресинг, щільну опіку та інтенсивні дії практично на всіх ділянках поля. Здається, що для голландців така надактивність гостей стала повною несподіванкою. Інколи в їхніх діях навіть проглядалася якась розгубленість від нерозуміння як протидіяти проти їхньої ж апробованої домашньої тактики. Спантеличення господарів посилилося після швидкого голу у їхні ворота. Уже на 8-й хвилині матчу, здійснене улюблене ним, швидкісне флангове забігання Юхима Коноплі за бездіяльності захисту закінчилося націленою передачею до центру карного майданчика. Там Данило Сікан, вже у своєму стилі, на випередження захисника вдало «підрізів» м’яч впритул до дальньої стійки.
У розумінні гравців ПСВ було, що треба відіграватися, але у виконанні не було відповіді на питання – як, коли тобі не дають вільно зітхнути від безперервного пресингу. Все звелося до банальних навісів на свого досвідченого форварда Люка де Йонга. Але захист і голкіпер «Шахтаря» впевнено справлялися із загрозами досвідченого форварда господарів. Чого не скажеш про оборонців ПСВ, які пасивно спостерігали, як Олександр Зубков у своєму «фірмовому» стилі, зміщуючись до центру, з лівої ноги потужно пульнув у дальній кут воріт. Дивно, як господарі готувалися до цього матчу, коли вони виявилися абсолютно безпорадні проти звичних «козирів» «Шахтаря».
Було очікування, що в перерві голландські футболісти отямляться і нарешті викладуть свої ігрові «козирі». Але всі ці наміри, які, очевидно, й були, «гірники» знову, як і на початку матчу, перебили інтенсивною і агресивною манерою гри на всіх футбольних просторах матчу. А спроби господарів чогось досягти ударами із середньої та дальньої дистанцій відмінними сейвами нейтралізував Дмитро Різник. У швидких контрвипадах «Шахтар» був навіть гострішим. В середині другого тайму, за 2:0 на їхню користь і ефективних діях, могла виникникнути впевненість у неминучому тріумфі «гірників» у цьому протистоянні. Якби не підступне питання – а чи вистачить гостям цього неймовірно інтенсивного запалу до фінального свистка? І тут саме сталося те, що перевернуло все у матчі догори дригом.
Захисник «Шахтаря» Педро Енріке біля свого штрафного втратив м’яч, звично у цьому матчі для «гірників», відразу вступив у відбір… і прямою ногою влетів у гомілкостоп супернику, який вже прокинув м’яч уперед. Це не була свідома бездумна агресія, чи навіть невиваженість дії. Це було проявом втоми, під важким пресом якої, людина починає втрачати вірні орієнтири у просторі і часі. Нічим іншим пояснити це не можна. До слова, бразилець Педро Енріке цього сезону Ліги чемпіонів користується безмежною довірою у Пушича. Саме цей захисник виходив на всі п’ять матчів турніру, повністю вигравши конкуренцію у грузина Іраклі Азарова.
Підступна поступова, але невпинна втеча сил, почала у діях «гірників» прослизати ще до цього моменту. Мабуть, і Маріно Пушич це відчув, коли ще перед меншістю замінив атакувальника Олександра Зубкова на захистого штибу Тараса Степаненка, а відразу за вилученням, за тією ж спеціалізацією – Кевіна на Бартола Франьїча. Але «пізно вже пити боржомі, коли закінчився бензин».
Далі було «лягання кістьми» біля своїх воріт і бенефіс Різника, який тягнув, що можна і не можна. Але і воротар не «залізний», на 87-й хвилині він не потягнув те, що треба було не допустити. Невдало виставлена стінка, удар повз неї у ближній кут, і наприкінці матчу голландці відчули «запах крові».
Зрівняв рахунок ПСВ вже за три хвилини по тому, все тому ж Маліку Тільману, як і зі штрафного, ніхто не перешкодив з лінії карного майданчику потужно поцілити у дев’ятку. І всі вже «покотом лежали», коли Рікардо Пепі впритул добивав у ворота «гірників» третій м’яч.
Крах надій, а потім і ілюзій, відбувся протягом лічених 8-ми хвилин, а останній «цвях у домовину» було вбито голом на останніх секундах компенсованого часу. Все це дуже прикро, але у вирі усіх цих драматичних перепетій, є і своя закономірність.
Ось тепер повертаємося до початку розмови і до аналогій. Чи не вбачаєте, що згаданий матч «Динамо» – «Шахтар» відбувався за тією ж «хімією», як і тепер з ПСВ? Різниця лише в тім, що в Ейндговені дотерпіли з вилученням до 69-ї хвилини, а в Києві Криськів не втерпів вже на 61-й. Тоді все ж один бал «Шахтарем» було здобуто, а тепер після стількох надзусиль довелося повертатися з порожніми руками.
Схоже, головний тренер «Шахтаря» взяв на озброєння своєї команди суперінтенсивний швидкісний й енергозатратний футбол. Це там, де варто для успіху проти серйозного суперника докласти зусилля, бо у деяких матчах в УПЛ можна обійтись і без особливих зусиль. Але з розподілом сил на весь поєдинок поки що не завжди вдається. Тому бува виходить «Сізіфова праця» – той камінь майже вже доперли до гори, а потім все летить у шкереберть. Може, якось ретельніше прораховувати зусилля, відповідно до можливостей і мети? Принаймні виникло таке питання.
Зате в останньому матчі, замість матеріального надбання в очках, є звитяга символічна у встановленні рекорду Ліги чемпіонів. У цій зустрічі 25-річний український голкіпер «гірників» Дмитро Різник здійснив 15 сейвів. Це найкращий показник в історії єврокубку за один матч. Попередній рекорд належав Фернандо Муслері з «Галатасарая», який 12 разів врятував турецький колектив у грі проти «Реала» у Лізі чемпіонів-2019/20.
А найкращим гравцем матчу після завершення зустрічі технічні спостерігачі УЄФА назвали Маліка Тілльмана. Малік оформив дубль у ворота української команди, забивши на 87-й та
90-й хвилинах. Він і розпочав камбек нідерландського колективу.
ТУРНІРНА СИТУАЦІЯ
Така конфузна поразка «Шахтаря», подвійно є прикрою, оскільки зазнали її «гірники» від свого наразі конкурента у боротьбі за вихід у плей-оф. До цієї зустрічі ПСВ випереджав «Шахтар» у турнірній таблиці основного етапу Ліги чемпіонів лише на одне очко. Але попри поразку у 5-у турі, позиція «гірників» у турнірній таблиці майже не змінилася, оскільки всі найближчі конкуренти (за винятком, на жаль, ПСВ) теж зазнали в останніх матчах невдач. Шанси у «Шахтаря» пробитися до стадії єврокубкової весни залишаються. До 24 позиції, останньої, яка надає право виходу до 1/16 фіналу плей-оф, не вистачає лише два очка. Але посунути із цієї позиції наразі потрібно не кого іншого, як «Реал». До завершення групового турніру за новим форматом залишається три тури.
Топ-8 клубів вийдуть у стадію 1/8 фіналу. Команди, які займуть місця з 9-го до 24-го, візьмуть участь у 1/16 фіналу. 12 найгірших команд попрощаються з єврокубками.
Наступний календар «гірників» у ЛЧ:
10 грудня. «Шахтар» – «Баварія» (Німеччина).
22 січня. «Шахтар» – «Брест» (Франція).
29 січня. «Боруссія» Дортмунд (Німеччина) – «Шахтар».
Роман СЛАВЕНКО