Спортивна газета "Вболівальник"

Світова еліта

Підсумки

Символічну збірну світової першості-2022 «Вболівальник» сформував за класичною схемою: чотири гравці представляють чемпіонську команду, три – це фіналісти турніру, а ще чотири виконавці – це демократичний вибір зі стану двох півфіналістів.

Величезною проблемою стало визначення найкращого воротаря, адже чудовою грою запам’яталися аргентинський, хорватський та марокканський хлопці. Десь було переконання, що на бонус заслуговує європейський делегат, однак логіка сказала про те, що преміювати треба Еміліано Мартінеса, який також на стадії плей-офф виграв дві серії пенальті, причому другий успіх стався у фінальній зустрічі. А також не забуваємо, що на останніх хвилинах напруженого овертайму голкіпер врятував свою команду, коли святкувати вже збиралися французи.
При цьому основним здобутком аргентинського колективу стала середня лінія, де продуктивно працювали молодий Енцо Фернандес та трохи досвідченіший Алексіс Мак Аллістер. Вони спільними зусиллями забезпечували зв’язок між обороною та атакою, причому хлопці встигли відзначитися продуктивними діями: по одному голу та по одній результативній передачі. Ймовірно, перспективний хавбек португальської «Бенфіки» найближчим часом піде на підвищення, хоча й для іншого хлопця англійський «Брайтон» – це не межа бажань.
Доповнює аргентинську компанію у символічній збірній, звісно, Ліонель Мессі – найкращий гравець турніру! Форвард у 35-річному віці продемонстрував неймовірну функціональну готовність, а що може робити на футбольному полі гравець французького ПСЖ – ми давно знаємо. І наразі вік ще не впливає на можливості геніального виконавця. Йому вдалося на світовій першості забити сім м’ячів та зробити три гольові передачі.
На фантастичному рівні провів звітний турнір й головний конкурент аргентинця – Кіліан Мбаппе, який у вирішальній битві тягнув на собі команду, однак французам не пощастило в серії пенальті. Саме цей фактор став козирем згаданого аргентинця, а якщо говорити про персональні досягнення та вагу у збірній, то, ясна річ, молодий нападник не поступається найкращому гравцю першості. В активі французького форварда вісім голів – це найкращий показник у Катарі, а також не забуваємо про два асиста.
Епізодично допомагав лідеру команди інший помітний футболіст – Антуан Грізманн, який останнім часом не вражав, однак на звітному турнірі креативний півзахисник не розчарував, про що говорять три результативні передачі. Хоча не варто приховувати, що фінал не став зоряним часом хлопця. Також 18 грудня не вражав Тео Ернандес, проте він у попередніх матчах діяв дуже ефективно. Оборонець починав чемпіонат світу у статусі резервіста, однак обставини дозволили парубку вийти на перший план, що доводять гол та участь у двох результативних атаках.
Захисну лінію збірної чемпіонату доповнює Йошко Гвардіол, який вже вважається одним з найкращих гравців у світі на своїй позиції. Не кращим чином хорват провів півфінальну зустріч, але програти персональну дуель найкращому футболісту першості – це не дуже великий гріх. Тим паче що за кілька днів виконавець, що грає за німецький «Лейпциг», реабілітувався, вразивши ворота суперника в суперечці за третє місце. Також треба відзначити незаперечного лідера збірної Хорватії – Луку Модріча, який у 37-річному віці продовжує залишатися визначальним гравцем команди. Результативними діями хавбек не запам’ятався, але важливо, що йому вдавалося керувати грою збірної безпосередньо на футбольному полі.
У схожому стилі працював на турнірі Софьян Амрабат, хоча представник марокканського колективу більше орієнтований на руйнівну роботу. З його допомогою вдалося вибудувати якісну оборону, причому хлопець активно допомагав команді, коли була можливість розраховувати на контргру. Більш авторитетний хлопець – це Ашраф Хакімі, який на клубному рівні звик багато часу проводити на половині поля суперника, та у збірній захисник поважав командні інтереси, продуктивно працюючи біля своїх воріт, хоча одну результативну передачу хлопець все ж зробив.
Інколи найкращого наставника якогось змагального циклу обрати досить важко, однак в Катарі подібних сумнівів не було, адже основний конкурент Ліонеля Скалоні не вразив – це ми говоримо про представника Франції. А не дуже досвідчений аргентинець зумів зробити чемпіонську команду, що на турнірі прогресувала, здійнявшись на світову вершину.

Віктор НАДАЛЬСЬКИЙ

Exit mobile version