12-й тур
12-й тур чемпіонату УПЛ, враховуючи низку матчів між командами наразі прямими конкурентами у турнірній таблиці, або як їх ще називають – «лобових матчів», обіцяв футбольними гурманам делікатесний набір «гарячих страв» запеклих протистоянь. На виході подане меню вийшло подекуди на смак ігрового видовища дещо «пріснуватим». Але «приправа» турнірної вагомості додавала необхідного присмаку відповідальності та інтриги у результатах кінцевого продукту.
2 листопада
«КАРПАТИ» (Львів) – «ЛІВИЙ БЕРЕГ» (Київ) – 3:0 (0:0)
Голи: Підлепенець (71), Очеретько (75 з пенальті), Чачуа (90+1).
«ШАХТАР» (Донецьк) – «ЧОРНОМОРЕЦЬ» (Одеса) – 2:1 (2:1)
Голи: Зубков (17), А. Бондаренко (45+1) – Габелок (20).
3 листопада
«ВОРСКЛА» (Полтава) – «КОЛОС» (Ковалівка) – 0:1 (0:0)
Гол: Салабай (69).
3 листопада
«ДИНАМО» (Київ) – «ІНГУЛЕЦЬ» (Петрове) – 5:2 (4:1)
Голи: Ванат (4, 44), Кабаєв (25), Шапаренко (39, 73) – Кисленко (34), Михавко (57).
«ОЛЕКСАНДРІЯ» – «ПОЛІССЯ» (Житомир) – 1:0 (0:0)
Гол: Смирний (83).
4 листопада
«ОБОЛОНЬ» (Київ) – «ВЕРЕС» (Рівне) – 0:0
«КРИВБАС» (Кривий Ріг) – «РУХ» (Львів) – 1:1 (1:0)
Голи: Задерака (47) – Карабін (36).
«ЗОРЯ» (Луганськ) – ЛНЗ (Черкаси) – 1:2 (1:0)
Голи: Мічин (27) – Топалов (60), Бессала (80).
Так, уже 12-й тур, пройденого відрізку турніру, помалу стирає припустимість безпечності в оцінках здобутків та втрат, мовляв, ми на правильному шляху, все буде потім добре. Шлях наближається до свого екватору, коли почнеться зворотній відлік, і підсумкове «добре», чи не дуже, вже починає закладатися сьогодні. Що б не говорили про видовищний захоплюючий футбол, але поступово на перше місце буде висуватися прагматизм і розрахунок кінцевого результату, який залишиться, коли забудеться сама гра.
Отож, прагматичні підсумки 12 туру УПЛ. Після поразки «Полісся» в чемпіонаті залишилося лише дві команди, які в турнірі ще не зазнали поразок – «Динамо» і «Олександрія». Вони і ділять перше місце турнірній таблиці із відчутним гандикапом від найближчого переслідувача у 6 очок. Цим переслідувачем тепер є «Шахтар», який скористався невдачею житомирців, щоб потіснити їх з третього місця турнірки. Поступаючись «гірникам» лише очком, «Полісся» складає їм пару найближчих переслідувачів лідерів.
У переслідувачів лідерів є свої переслідувачі, які рухаються наразі пліч-о-пліч – «Кривбас», ЛНЗ і «Карпати». Останні видали серію із 3-х перемог поспіль, чим за останні тури може похвалитися лише «Олександрія». Але в наступному турі чиясь із цих переможних серій перерветься, бо олександрійці і львів’яни зустрінуться між собою.
Далі команди у турнірній таблиці розташувалися групками акуратно витримуючи між собою дистанцію в одну перемогу.
«Рух» і «Зорю» ситуативно можна називати середняками. 1–2 тури і їхня позиція може змінитися, починаючи від претензій на привабливіше місце десь поближче до вершини, або на зовсім не привабливий стан перебування по сусідству із зоною вильоту.
Далі крокують дружно в ряд саме ті, «хто подалі від гріха», прагне від цієї небезпечної зони якомога більше віддалитися – «Верес», «Чорноморець», «Колос». За них чіпляється, «Ворскла» що однією ногою наразі вже у «болоті» перехідних матчів, і яку витягувати із цього болота терміново мобілізований Юрій Максимов.
І трійка аутсайдерів, які, звичайно, ще вірять у своє щасливе майбутнє – «Лівий берег», «Оболонь», «Інгулець». Всі нещодавно, минулого-позаминулого сезонів, ще грали в Першій лізі. Повернення до «братів своїх менших» нікого з них не приваблює. «Інгулець» залишається єдиною командою Ліги, яка ще не здобула в чемпіонаті жодної перемоги, зазнала 3-х поразок поспіль і відповідно перебуває на самому дні турнірної таблиці. Наступного туру нас очікує битва не для зі слабкими нервами: «Лівий Берег» – «Інгулець».
Ось такі розклади у перегонах чемпіонату УПЛ склалися на сьогодні. Тепер трохи про те, як вони складалися у минулому турі. Матчі 12-го туру можна поділити на дві категорії. Перша – «лобові», між командами у поєдинках, які наразі мають ідентичні цілі в різних секторах таблиці: «Олександрія» – «Полісся», «Кривбас» – «Рух», «Зоря» – ЛНЗ, «Ворскла» – «Колос» і, може десь з натяжкою, але, як засвідчив результат, небезпідставно – «Оболонь» – «Верес».
Ще три матчі, в яких були фаворити та явні, чи не дуже, але аутсайдери: «Динамо» – «Інгулець», «Шахтар» – «Чорноморець», «Карпати» – «Лівий Берег».
Загалом тур можна назвати бойовим, лише в двох поєдинках перевага в рахунку була однієї із команд більш ніж переконливою. В інших – результат вирішувався до фінального свистка
МАТЧ ТУРУ І СКАНДАЛ ТУРУ
«Олександрія» – «Полісся»
Спочатку невелике узагальнення, не тільки по матчу, а по лідерству «Олександрії» загалом. Цікаву і, схоже, точну оцінку різниці між «Олександрією» минулого сезону і теперішньою, надав сам головний тренер олександрійської команди Руслан Ротань. В одному із нещодавніх інтерв’ю він зазначив, що тепер «Олександрія» частіше виграє матчі, які для неї раніше, минулого сезону, були нічийними. І тому більшість перемог з мінімальною різницею, бо вдається докладати зусиль, щоб дотиснути суперника. А це так вже формується клас команди. Який спирається на індивідуальну майстерність окремих виконавців. Що і стало вирішальним, зокрема, і у цьому турі.
Можливо, якщо зосередитися передусім на видовищності картинки, то когось очікування від матчу туру, як його визначили напередодні, могло розчарувати. Але це природно пояснюється великою значимістю від результату поєдинку і відповідним тягарем відповідальності.
Дві команди перед очною зустріччю перебували серед тих, хто йшов без поразок у чемпіонаті. Обидві команди провели за кілька днів до очної зустрічі матчі в 1/8 фіналу Кубка України. Для «Полісся» кубковий матч видався набагато важчим і енергозатратним. Житомирці мінімально перемогли «Кравбас» – 2:1, «Полісся» грало практично основою на чолі з Гуцуляком і Назаренком. «Олександрія» майже резервним складом обіграла першолігову ЮКСУ – 4:1.
Якоюсь мірою, ця обставина позначилася на перебігу матчу. Можливо, недостатній запас сил позбавив стрімкості фірмових флангових проривів вінгерів Полісся Олександра Назаренка і Олексія Гуцуляка. До того ж, звісно, їх пильно і щільно «стерегли». А в центрі атаки від тасування наявних у «Поліссі» центрфорвардів-легіонерів ефективність не зростає.
«Олександрія» більше володіла ініціативою, але гостроти так само з її боку було обмаль. Була нагода скористатися «козирем» своїх вдалих розіграш стандартних ситуацій (олександрійці лідери чемпіонату за кількістю голів після стандартів), але Артем Шабанов метрів з чотирьох впритул не зумів пробити головою так, щоб Олег Кудрик не спромігся зафіксувати м’яч буквально на лінії воріт.
«Полісся» могло скористатися втратою «Олександрією» м’яча у власному карному від Івана Калюжного, після модного зараз розігрування м’яча захисту з воротарем. Після пресингу м’яч дістався Богдану Леднєву, але удар у нього вийшов не сильним.
Були моменти спробувати успішно завершити зусилля партнерів після кутового у житомирця Едуарда Сарапія і після прострілу в олександрійця Безерри, але не було точності на завершення. Схожа картина зберігалася на футбольному полі і по перерві. Воротарям інколи доводилося втручатися у гру, але там, де вони і мусили це успішно робити.
Здавалося, що матч поступово котиться до нульового підсумку. Все вирішила індивідуальна майстерність одного взятого футболіста в окремому епізоді. Безерра підхопив м’яч біля свого карного майданчика, швидко і технічно уникнув всіх намагань суперника завалити його тривалою дорогою до штрафного суперника і, зрештою, віддав передачу на забутого посередині карного майданчика Євгена Смирного. Той, теж віддати належне, реалізував момент ударом без шансів для воротаря. Все було зроблено за лічені секунди, просто і майстерно.
Але остаточна розв’язка в матчі, яка потім переросла у скандал, настала вже на четвертій компенсованій до основного часу хвилині. Йдеться про ситуацію із потенційним пенальті у ворота «Олександрії», коли м’яч після прострілу Назаренка ймовірно потрапив у руку Мігелю Кампосу в межах карного майданчика. Однак, після тривалої консультації з колегами на ВАР, арбітр матчу Олександр Шандор 11-метровий не призначив. На цьому все закінчилося у поєдинку, але після нього тільки розпочалось.
Після матчу ФК «Полісся» виступив з офіційним протестом щодо не призначення пенальті. На думку керівництва житомирського клубу було з порушенням правил зірвано гольову атаку команди. Момент справді суперечливий, але, як на мене, його наслідки дещо перебільшені. Численні перегляди повторів з різних ракурсів не дають однозначного висновку, проте є вірогідність, що м’яч влучив у передпліччя захисникові. Але є «але». По-перше, це було впритул у боротьбі з форвардом, по-друге – м’яч не летів ні у ворота, ні в ноги відкритому партнеру, тобто до голевого момента там було дуже далеко. Суб’єктивна позиція: якщо є суттєві сумніви і немає очевидного гольового момента, пенальті не варто призначати. Бо виходить дуже не співставний вирок – суперечливе «а може щось було б», переходить у майже забитий гол. Але тоді так само треба оцінювати у кожному матчі, а не, щоб «сьогодні ставимо пеналь, а завтра – ні».
Проте є Комітет арбітрів, є його очільник Катерина Монзуль, мають щось сказати. Ясно, що результат матчу туру уже ніхто не змінюватиме.
«ЛОБОВІ» МАТЧІ
«Кривбас» – «Рух», «Зоря» – ЛНЗ
Матчі суперників, які не залишають намірів посперечатися за високі місця в чемпіонаті. Якщо уникати деяких відмінних деталей, обидва поєдинки відбувалися за схожими сценаріями, хоча і з різним підсумком.
В Кривому Розі зустрічалися команди, які за кілька днів перед тим провели складні кубкові матчі. Ця обставина, конкурентність у турнірній таблиці, а ще й погодні умови із сильним вітром, очевидно, вплинули на дії обох команд. Гостроти в цих діях було обмаль. Долю матчу вирішила майстерність у двох моментах передусім не тих, хто забивав, то було справою техніки, а тих, хто асистував партнерам, створюючі ідеальну гольову ситуацію. Якщо є вміння, то йому не завадить будь-яка погода. На 36-й хвилині це продемонстрував львів’янин Олексій Сич на Ярослава Карабіна, а на 47-й – криворіжець Деніел Соса на Максима Задераку. «Рух» не може виграти в чемпіонаті вже в 7-ми матчах за 6-ти нічиїх. «Кривбас» втратив очки після 2-х перемог поспіль.
В матчі «Зорі» з ЛНЗ рахунок за таймами теж змінювався на користь однієї із команд. Зустрічалися сусіди у турнірній таблиці, яким поки що бракує стабільності для кращих результатів. Такі перепади проявилися і в очному матчі. У першому таймі не численними нагодами краще скористалися зоряни. Петар Мічин, використавши нерішучість захисників, зумів у частоколі ніг проштовхнути м’яч у кут воріт. По перерві «Зоря» явно знітилася до збереження вигідного рахунку, а ЛНЗ додав. Активність черкасців була винагороджена. Оборонці «Зорі» двічі після сейвів свого воротаря прогавили суперників на добиванні – Дмитро Топалов і Молло спрямовували м’яч у незахищені ворота. Луганці ще жодного разу не зіграли в нинішньому чемпіонаті внічию, цього разу настала черга для поразки. ЛНЗ здобув першу виїзну перемогу у сезоні.
«Ворскла» – «Колос», «Оболонь» – «Верес»
Лобові у нижній частині турнірної таблиці. В Полтаві Юрій Максимов надіявся здобути першу перемогу на чолі «Ворскли». У полтавців із цим були великі проблеми протягом останніх 8-ми турів чемпіонату поспіль. «Колос» теж давно не вигравав, але вдвічі менше турів. Максимов нарікав на виснаженість гравців після 120 хвилин кубкового матчу з «Динамо» нещодавно, а на ротацію гравців немає, бо є кадрові проблеми. Але і це, мабуть, не завадило б господарям принаймні зіграти внічию, якби не «дика» помилка перед своїми воротами. Юний захисник 20-річний Данило Хрипчук спіткнувся на рівному місці, а далі нічого вже не завадило ковалівцям Джованні Болівару та Антону Салабаю розіграти м’яч до порожніх воріт «Ворскли». «Колос» залишив зону перехідних матчів, «Ворскла» туди опустилася.
Перед матчем з «Оболонью» гандикап «Вереса» перед суперником складав 6 очок, тому це був відносно «лобовий» матч. Але за ситуацією в поєдинку між ними на футбольному полі різниця у здобутках ніяк не позначалася. Днями саме між собою ці команди зустрічалися у матчі Кубка України. Тоді рівняни вирвали перемогу в додатковий час. В чемпіонаті овертайми не передбачені, а в основний відрізок матчу брак індивідуальної майстерності завадив футболістам обох команд реалізувати нечисленні моменти, які вдалося створити за 90 хвилин.
З ФАВОРИТАМИ
«Динамо» – «Інгулець», «Шахтар» – «Чорноморець», «Карпати» – «Лівий Берег»
Почну із матчу у Львові, де фаворитизм можна було розглядати умовно і ще сподіватися на боротьбу. Минулого сезону «Карпати» і «Лівий Берег» суперничали в Першій лізі, і тоді львівський матч між ними завершився суперрезультативною нічиєю – 3:3. Причому «Карпати» тоді вели із перевагою у три голи. Тепер нічого подібного не повторилося. Львів’яни відразу захопили ініціативу до своїх ніг і утримували її протягом всього матчу. Певний час свою команду вирочав голкіпер оболонців Максим Механів, доки на його не «пробив» Євген Підлепенець. За останні 20 хвилин «Карпати» забили ще двічі й здобули перемогу – 3:0. «Лівий Берег» не забиває голів в чемпіонаті впродовж 633-х хвилин. Для карпатівців це третя перемога поспіль і потужний підйом у турнірній таблиці. Але ще «бога за бороду ще не впіймали», у 4-х останніх турах, крім дербі з «Рухом», були домашні матчі з усіма аутсайдерами чемпіонату – «Лівим Берегом», «Оболонью» та «Інгульцем». Наступний матч тепер на виїзді з «Олександрією» розкриє справжній потенціал.
«Динамо» і «Шахтар» у своїх матча туру були беззаперечними фаворитами. Поєдинок «Шахтаря» проходив за «стерильно визначеним» сценарієм. «Гірники» очікувано з перших хвилин неспішно взяли контроль над матчем і почали облогу воріт суперника. Успіх приніс улюблений для Олександра Зубкова удар в дальній кут воріт. У «гірників» все йшло за планом, який несподівано порушив своїм ударом одесит Артем Габелок. Знову почалася гра майже на одні ворота. Вже в доданий до першого тайму час «Шахтар» буквально дотиснув гостей, коли після розіграшу кутового Артем Бондаренко заштовхав м’яч до воріт «Чорноморця». Друга половина складалася за класичним сценарієм, коли одні не дуже й хотіли, вірогідно тримаючи уже на думці наступний за кілька днів матч у Лізі чемпіонів, а інші просто не могли. «Шахтар» виходить на 3-ю позицію в чемпіонаті.
Матч «Динамо» з «Інгульцем» став «найвеселішим» дійством минулого туру. Відкрито-безтурботний футбол, коли кінцевим результатом, здається, не особливо й переймалися через його визначеність заздалегідь. Єдина заувага, не те щоб претензія, а побажання публіки для задоволення видовища – за такої свободи і відкритості просторів футбольного поля, забитих сім голів стало все ж недопрацюванням з обох сторін. Тут треба було, щоб рахунок був десь – 10:7, тоді б була повна відповідність духу і настрою поєдинку. Кращий бомбардир минулого чемпіонату Владислав Ванат відзначився дублем і може втрутитися в теперішні голеадорські перегони. «Роззабивався» Тарас Михавко – 3-й автогол в чемпіонаті. «Динамо» залишається на чолі турнірної таблиці УПЛ.
Роман СЛАВЕНКО