6-й тур
В шести матчах 6-го туру української Прем’єр-ліги арбітри фіксували лише три різновиди рахунків – 0:0, 2:1 і 3:0, та при цьому 7–9 жовтня лише одну перемогу здобули гості, що й можна вважати певною несподіванкою, а інші ігри зовсім не здивували.
7 жовтня
«ВЕРЕС» (Рівне) – «МЕТАЛІСТ» (Харків) – 1:2 (0:1)
Голи: Прядун (29), Каплієнко (57), Кльоц (79, з пенальті).
«КОЛОС» (Ковалівка) – «ІНГУЛЕЦЬ» (Петрове) – 0:0
8 жовтня
«ВОРСКЛА» (Полтава) – «ЧОРНОМОРЕЦЬ» (Одеса) – 2:1 (0:0)
Голи: Чеснаков (49), Бобко (52), Сефері (88).
Вилучення: Кравченко (90+4, друге попередження).
9 жовтня
«ДНІПРО-1» – «ЗОРЯ» (Луганськ) – 3:0 (1:0)
Голи: Довбик (29, 59, 75).
«КРИВБАС» (Кривий Ріг) – «МИНАЙ» – 0:0
Вилучення: Дібанго (43, друге попередження).
«ДИНАМО» (Київ) – «РУХ» (Львів) – 3:0 (1:0)
Голи: Буяльський (43, 60), Тимчик (81).
До звітного вікенду «Верес» на три очки випереджав «Металіст», однак навряд чи хтось буде сперечатися з тим, що за кадровим потенціалом ці команди майже не відрізняються. Тому оновлену турнірну таблицю, де команди мають по десять очок, варто вважати максимально справедливою. Хоча дуже важливий перший гол цілком могли організувати господарі поля, але Олександр Рибка виграв очну дуель у Віталія Дахновського. Воротар «Металіста» при цьому отримав травму, тому довелося робити заміну.
Постраждав Рибка не даремно, адже в наступній атаці його команда досягла успіху. Вдалий прохід Єгора Картушова завершився втратою м’яча, однак в простій ситуації не розібралися між собою Роман Гагун та Микола Квасний, а потім ще й був прикрий рикошет від Семена Вовченка. Результатом цього хаосу став гол Максима Прядуна, який несподівано отримав «кулю» перед порожніми воротами. За кілька хвилин Ігор Чайковський мимоволі міг повернути борг супернику, але його передачею не скористався Михайло Шестаков, з ударом якого впорався Орест Костик.
Другий гол «Металіста» теж сформувався з допомогою рикошету від опонента, та все ж цю атаку треба вважати продуманою, а останню передачу на Олександра Каплієнка віддав Єгор Демченко. Працювати лише на позитив Єгор не зміг… Він пізніше випадково і зовсім трохи зачепив суперника, а Владислав Шарай впав без додаткових роздумів. Неоднозначний пенальті перетворив на гол Дмитро Кльоц, однак уникнути поразки господарі поля не змогли. Цікаво, що усі три перемоги харків’яни здобули в гостях, причому «Верес» також відзначився цим непересічним досягненням. Однак без глядачів на трибунах фактор свого поля, звісно, нівелюється, тим паче що й реально вдома зараз грають лише окремі колективи.
Взяти хоча б «Ворсклу», яка змушена надавати перевагу Закарпатській області. Полтавський колектив під керівництвом Віктора Скрипника намагається демонструвати якісний футбол на чужій половині поля, що не може дивувати, адже наставник ще в «Зорі» прагнув до гри з позиції сили. На початку першості «біло-зелені» відчували труднощі з результатами, але тепер маємо дві звитяги поспіль! Нещодавно «Ворскла» переграла «Інгулець» (1:0), а тепер вдалося зламати супротив «Чорноморця».
Та відзначати на «Минай-Арені» треба обидві команди, адже й Роман Григорчук ніколи не був прихильником примітивного футболу. Тому телеглядачам, немає сумнівів, сподобалася звітна зустріч, хоча хороша динаміка принесла гольові дивіденди лише після перерви. Успіх «Ворсклі» принесла подача від кутового прапорця, коли «повітря» виграв Володимир Чеснаков, а якісним навісом відзначився Андрій Кравчук. Гості швидко відновили паритет, однак навіть повтор не дозволив зрозуміти, від кого пішов м’яч до Івана Бобка, який перебував у офсайді. Чи від Дмитра Юсова – то таке не можна зараховувати, а якщо від Чеснакова, то немає проблем. Зрозуміло, що в динаміці головний арбітр та лайнсмен ніяк не могли розібратися, а якщо немає аргументів проти взяття воріт, то треба зараховувати, що й було зроблено.
Ще певний час команди грали досить обережно, та останні 15 хвилин стали справжнім святом атакувального футболу, коли «Ворскла» та «Чорноморець» прагнули до перемоги. Трохи більше пощастило господарям, у складі яких якісно вдарив з близької відстані Таулян Сефері. Одеська команда знову не змогла перемогти, залишившись у цьому неприємному статусі з «Кривбасом» та «Інгульцем».
Але «Чорноморець» з такою грою ще повинен піднятися, а от представники Дніпропетровської та Кіровоградської областей подобаються значно менше. Про «Інгулець» говорити дуже важко, адже ця команда наразі демонструє футбол дуже низького рівня. Гра з «Колосом» не стала виключенням. До перерви команди взагалі стояли на місці, а в другому таймі якийсь рух пішов у виконанні господарів, та й вони навряд чи напрацювали на гол.
«Кривбас» теж обмежився нульовою нічиєю, однак Юрій Вернидуб має повне право після фінального свистка звинувачувати головного арбітра – і не тільки. Номінальні господарі поля неймовірним чином залишилися вдесятьох ще до перерви. На початку зустрічі Максим Козиряцький подумав, що проти Ігоря Гончара правила порушив Іван Дібанго, однак насправді це був Назар Волошин. Тому жовта картка для камерунського захисника стала великою помилкою, яку не виправив ні лайнсмен Дмитро Оганесян, ні відеоасистент Денис Шурман, який якраз повинен говорити своє слово в подібних епізодах. В кінці першого тайму Єгор Твердохліб послизнувся, впавши на газон, та в процесі падіння півзахисник випадково зустрівся з рукою Дібанго. Жодної агресії чи удару там не було, однак Козиряцький виписав нещасному Івану ще один «гірчичник», з чим знову погодився Оганесян, який повинен був бездоганно бачити цей епізод. Вдесятьох «Кривбас» більше прагнув до перемоги, а «Минай», здавалося, тішився й нічийному результату.
Залишилося лише великі перемоги фаворитів відзначити. «Дніпро-1» продовжує бездоганну ходу! П’ята перемога у п’яти матчах! З купою забитих м’ячів та бездоганною роботою в обороні! Порушити цю тенденцію не змогла «Зоря», якій також не вдалося пробити Макса Валефа, а біля воріт луганців усе зробив Артем Довбик. Форвард спочатку забив прямим ударом зі штрафного, потім Артему вдалося скористатися ганебною передачею Володимира Бражка, а далі стався асист від Олександра Назаренко, хоча й тут був невеличкий рикошет.
Кияни також три м’ячі забили в ворота львівського колективу без чистих асистентів, бо кожного разу вдавалося користуватися помилками суперника чи вдалими відскоками. Та при цьому голи Віталія Буяльського та Олександра Тимчика стали закономірним підсумком тривалої дуелі. А тривалою її на 80-й хвилині зробила повітряна тривога, коли командам довелося майже півтори години відпочивати, аби потім дограти десять хвилин.
Володимир СТАХІВ