2-й тур
Другий тур чемпіонату УПЛ – це вже рівно у два рази більше інформації і вражень як було після туру першого. Отже, тепер уже можна спробувати наважитися на якісь ще дуже умовні і попередні висновки й оцінки.
2 серпня
«ВЕРЕС» (Рівне) – «ШАХТАР» (Донецьк) – 1:1 (0:1)
Голи: Шевченко (62) – Матвієнко, (45+2).
Вилучення: А. Бондаренко (45+3).
4 серпня
«ОБОЛОНЬ» (Київ) – «ДИНАМО» (Київ) – 2:4 (1:3)
Голи: Черненко (44), Карась (51) – Ванат (20), Ярмоленко (31, 77 обидва з пенальті), Буяльський (45+5).
Вилучення: Груша (72).
5 серпня
«МИНАЙ» – ЛНЗ (Черкаси) – 0:3 (0:1)
Голи: В. Бойко (45), Прядун (54), Наумець (78).
«ОЛЕКСАНДРІЯ» – «МЕТАЛІСТ 1925» (Харків) – 1:0 (1:0)
Гол: Шулянський (38).
6 серпня
«ДНІПРО-1» (Дніпро) – «ПОЛІССЯ» (Житомир) – 2:1 (0:0)
Голи: Піхальонок (61), Бабенко (90+1) – Янаков (88 з пенальті).
Вилученння: Кушніренко (20).
«ЗОРЯ» (Луганськ) – «КРИВБАС» (Кривий Ріг) – 1:3 (1:1)
Голи: Антюх (4 з пенальті) – Луньов (42 з пенальті), Приходько (57), Дебелко (90+6).
Вилучення: Гулько (72).
«КОЛОС» (Ковалівка) – «ЧОРНОМОРЕЦЬ» (Одеса) – 2:0 (0:0)
Голи: Велетень (77), Цуріков (88).
«РУХ» (Львів) – «ВОРСКЛА» (Полтава) – 4:1 (1:0)
Голи: Климчук (37 з пенальті, 58), Квасниця (70), Павлюк (81 автогол) – Скляр (10).
Характерна риса нового сезону, що було відомо до його початку, це кадрові переміни, які торкнулися практично кожної команди. Десь більше, десь менше. Десь в «плюс», десь в «мінус». Але у будь-якому разі очільникам учасників змагань в УПЛ з перших турів випало завдання перетворити «плюсові» придбання на користь командної гри, а «мінусові» втрати спробувати нівелювати іншими виконавцями чи тактичними перебудовами у діях підопічних на полі.
Від добра шукать добро
«Шахтар», як і перед попереднім воєнним чемпіонатом, знову виявив найбільшу активність на трансферному ринку перед стартом нинішніх змагань. Тільки тоді це було зумовлено нагальною необхідністю терміново замінити низку легіонерів на чолі з італійським тренерським штабом. І ставка була зроблена на українських футболістів, які мали досвід виступів у зарубіжних чемпіонатах, а також своїх молодих виконавців. Кадрова реорганізація була вимушеним явищем. Новому тренеру Ігору Йовічевічу не відразу вдалося налагодити зіграний боєздатний колектив. Довелося дати «Дніпру-1» певну фору в очках, яку вдалося відіграти тільки навесні. Не в останню чергу за сприяння самих же дніпрян, які втратили у другій половині чемпіонату початкову потужність.
І ось, здавалося, «гірникам» вдалося стабізувати і склад, і гру. А головне – було досягнуто поставлених завдань. Здобуто чемпіонський титул, а з ним вигідну можливість напряму потрапити до групового турніру Ліги чемпіонів. Попри, подекуди, прикрі розгромні поразки, все ж вдалося досягти непоганого результату на єврокубковому полі – вихід до 1/8 Ліги Європи. Та й розкрутити деяких молодих футболістів для європейського футбольного ринку, Мудрика в першу чергу. Раптом була затіяна нова реорганізація. Причому, за вектором, притаманним «Шахтарю» ще у довоєний період – з ухилом на південноамериканський футбол. Очевидно, саме під цю задачу був повність замінений тренерський штаб команди.
Знову кардинально перебудувати гру команди – справа непроста. Лише другий тур, але перша втрата очок «Шахтарем» уже є. Причому, по ділу. Притому від команди яку, за усієї поваги, не віднесеш до фаворитів турніру. Чи вдасться «гірникам», розвиваючись по ходу, благополучно, як і в минулому сезоні, досягти поставленої мети?
«Динамо»
Справжнє київське дербі влаштували столичні «Динамо» з «Оболонню». «Пивовари», чесно кажучи, дещо навіть приємно здивували. У першому турі обережно, трохи, можливо, боязко, відстояли одне очко в нульовій ничиї з «Колосом», а тут, ледь не з «відкритим забралом», вступили у бій з грандом-земляками. Для «Динамо» це була непроста перемога під акомпанемент дискусій щодо суддівських рішень.
У «Динамо», на відміну від минулого сезону, коли з втратою Іллі Забарного і Віктора Циганкова, знизився як атакувальний, так і захисний потенціал, цього разу обійшлося без істотних втрат. Навпаки, поява Андрія Ярмоленка, – це суттєве посилення, можливо, навіть не стільки в ігровому плані (хоча в майстерності Андрія сумнівів немає), як в психологічному. «Динамо» в минулому сезоні нерідко бракувало на полі лідера, який мігби повести за собою партнерів. Раніше таку роль міг взяти на себе Циганков. Тепер надія вболівальників «Динамо» на Ярмоленка, у взаємодії з яким, зможуть розкрити свій потенціал і інші молодші гравці киян.
Але у «Динамо» є вразлива ахіллесова п’ята – оборона. Особливо у центрі захисту. Мірча Луческу продовжує шукати оптимальний ігровий підбір виконавців, але поки що справи у цій ігровій ланці далеко не бездоганні. Три пропущених голи у двох матчах – це і так немало. Але могло б бути і більше, якби мали справу з майстернішими суперниками. Це головний біль Луческу, про який він знає і говорив. Але поки що «Динамо» захопило (за додатковими показниками) лідерство в чемпіонаті.
«Дніпро-1»
«Дніпро-1» тепер треба вчитися «жити без Довбика». Перший же матч за відсутносі Артема показав, що це буде не просто. Натужна перемога над «Поліссям» це засвідчило. Перемогу вирвано, дякуючи неймовірному гарматному пострілу уже в компенсований час Руслана Бабенка і не дуже впевненим діям голкіпера житомирців. Цього могло і не бути. Хоча і минулого сезону «Дніпро-1» характеризувався вмінням виривати потрібний результат на останніх хвилинах матчу. Якщо ця риса збереглася, уже добре. Поки що пропозиція Олександра Кучера до Максима Третьякова «пограти у Довбика» виглядала непереконливо. Юному 18-річному Данієлу Ківінді у грі серед дорослих партнерів ще, очевидно, некомфортно. Досить самотньо без Довбика виглядає Олександр Піхальонок. З’явилася інформація, що до «Дніпра-1» перейде форвард бельгійського «Сент-Трюйдена» Олександр Філіпов. Але це ще «вилами по воді». У будь якому разі, Олександру Кучеру доведеться проявляти свій тренерський хист.
«Зоря»
«Зорі», через великі кадрові переміни, переважно зі знаком «мінус», взагалі доведеться суттєво перебудовувати організацію командної гри. На тлі вимушених кадрових втрат ключових гравців (закінчення термінів оренди і контрактів у Бражка, Булеци, Імерекова тощо) зусиль одного Назарія Русина виглядає замало. Данилу Алефіренку на вістрі атак луганців, поки що не вдається діяти так ефективно, як йому було притаманно минулого сезону у складі «Чорноморця». Вибір новго тренера «Зорі» на користь серба Ненада Лалатовича досить несподіваний і загадковий. Лалатович у попередній тренерській кар’єрі нічим себе особливо не проявив. Має невеликий досвід УПЛ як гравець, як тренер в Україні дебютує. Проте ж, згадаймо, що і Петер ван Леувен, до того як очолив «зорян», теж якимись особливими тренерськими здобутками не міг похвалитися, а команду створив. Поки що Лалатович помітно нервує і вимагає кадрового підсилення. Можливо це ще випадковість, а , можливо, недопрацювання у фізичній підготовці – «Зоря» вже двічі поступилася, програючи другі тайми.
«Ворскла»
Ще один наш представник у єврокубках цього сезону (уже колишній) «Ворскла» на старті розчарував. І вильотом з Ліги конференцій від скромної грузинської команди, і розгромною поразкою на старті внутрішнього чемпіонату. Щонаймеше не логічним виглядає рішення керівництва клубу про передачу в оренду Тауланта Сефері. Зазвичай в оренду віддаються гравці, які наразі є не затребувані, або не відіграють в команді суттєвої ролі. Сефері разом із Назарієм Русиним формував у «Зорі» головну атакуючу силу. Звісно, 250 тисяч євро, які клуб отриамає за оренду цього гравця, не завадять, але ж тільки б в разі більш-менш успішного виступу у єврокубках, команда мала нагоду заробити в рази більші кошти. Не кажучи вже про виступ у чемпіонаті. Можливо, у клубі дивляться далі, ніж ми. Що ж сподіваємся, що з часом теж вдасться побачити щось обнадійливе для полтавців. Принаймні, минулого чемпіонату все вирішив позитивно для «Ворскли» надпотужний фінішний спурт.
Інша гвардія
Є ще «міцні горішки» чемпіонату – «Олександрія», «Чорноморець», «Кривбас», «Колос»… Кожен із них здатен, як потужно «вистрілити», так і розчарувати. Поки що, найкраще із них стартували олександрійці. Руслан Ротань із серійного «нічийника» минулого сезону почав із серії успішних мінімалок – дві перемоги по 1:0. Руслан Петрович після молодіжного чемпіонату став більш прагматичним?
А ще «Рух». Молода команда. Це не передбачувано на тривалому турнірному відрізку. Будемо спостерігати.
У «Миная» надія на Шарана і його досвід. У «Металіста 1925» з «Вересом» теж є надія. Надії ще досить тривалий час будуть у всіх.
Новачки
Трохи окремо про новоприбулих до УПЛ. Після першого туру було передбачення, що у цьому чемпіонаті дебютант УПЛ «Полісся» точно не будуть хлопчиками для биття. Після другого – є підстави на це сподіватися і щодо інших новачків Ліги, ЛНЗ і «Оболоні». «Оболонь» дала бій «Динамо», ЛНЗ впевнено і заслужено обіграв на виїзді «Минай». «Полісся» ж знову цілком гідно виглядали у грі з віце-чемпіоном минулого чемпіонату. Наступного туру у житомирців чергове випробування з перспективною командою «Руху».
Судівство
І сміх і гріх у сіддівстві матчу «Оболонь» – «Динамо». Суддя скасовує гол, ВАР зараховує, або навпаки – суддя зараховує, а ВАР скасовує. Суддя в полі, і за монітором ВАРу, вони що за різними правилами навчалися? Я зараз не хочу розглядати окремі моменти. Можливо, зрештою, всі суддівські рішення були вірними і справедливими. Але ж не можна це дійство перетворювати у «врю, не вірю».
Дивна ситуація матчі «Верес» – «Шахтар». Микола Матвієнко забив із штрафного, коли всі чекали свистка арбітра. Бо той показав на свисток. Потім зі слів Матвієнка це арбітр так питав у нього: буде він бити по свистку, чи без. Матвієнко ударив без, у порожні ворота під дивні погляди оточуючих. Звісно, суддя має право спілкуватися з футболістами. Але це нічого, що крім Матвієнка на полі перебуває ще 21 гравець? Може щоб і вони знали, тим більше причетні до того, що відбувається. Потім арбітр, ніби вибачаючись перед рівнянами, видалив з поля гірника Артема Бондаренка за фол, де цілком можна було обмежитися жовтою карткою. Ось така справедливість для всіх.
У всіх цих діях я не став би відразу шукати якусь «злочинну змову», бо одна дія суперечила іншій. Скоріш, не якийсь зумисний задум, а просто питання кваліфікації і професіоналізму. Можливо, і мають рацію представники ФК «Оболонь», шо офіційно звернулися до УПЛ та Комітету арбітрів УАФ з клопотанням розглянути роботу та надати оцінку діям арбітрів у згаданому матчі
З одного боку не хочеться, щоб це перетворилося на прецендент, який потім виллється в суддівськи розбірки після кожного матчу. А з іншого – оцінювати і пояснювати теж треба. А то у нас якісь арбітри виявляються абсолютно недоторканні.
Кращі туру
УПЛ визначила найкращих футболіста й наставника 2-го туру УПЛ.
За підсумком голосування перемогу здобули нападник «Руху» Юрій Климчук (який випередив Руслана Бабенка) і тренер ЛНЗ Олександр Ковпак (котрий випередив Віталія Пономарьова, Сергія Лавриненка та Юрія Вернидуба).
До складу експертної ради входять Олег Венглинський, Іван Гецко, Сергій Нагорняк, Йожеф Сабо, Олександр Сопко, Олег Федорчук, Анатолій Чанцев, Степан Юрчишин, Ігор Яворський.
Перспективи
Так, робити якісь висновки ще дуже зарано, часто доводиться зазначати – «поки що», але зробити припущення наважусь. У цьому сезоні на нас може очікувати низка несподіванок і неочікуваних результатів. Наприклад, на що виявляться спроможні ті ж «Рух», чи «Полісся»? До речі, скоро будемо про них знати більше – наступного туру житомирці та львів’яни грають між собою. Такі міцні колективи як «Чорноморець», «Кривбас», «Олександрія», «Колос», хто зна на що вони виявляться здатними? А хто сказав, що варто уже сумніватися в можливостях «Дніпра-1», «Зорі», «Ворскли»? Не кажучи вже про те, що амбіції «Шахтаря» і «Динамо», звісно, нікуди не поділися. Тим краще, якщо цей прогноз сюрпризів виправдається. Нехай живе інтрига.
Роман СЛАВЕНКО