Фінал
Фантастичний фінал світової першості-2022 приніс успіх аргентинській команді. Елітні представники Південної Америки в серії пенальті переграли французів, які теж заслуговували на тріумф, однак переможець може бути лише один.
18 грудня
АРГЕНТИНА – ФРАНЦІЯ – 3:3 (2:0, 2:2). Пенальті – 4:2
Голи: Мессі (23, з пенальті, 108), Ді Марія (36). Мбаппе (80, з пенальті, 81, 118, з пенальті).
АРГЕНТИНА: Е. Мартінес – Моліна (Монтьєль, 91), Ромеро, Отаменді, Тальяфіко (Дібала, 120+1) – Де Пауль (Паредес, 102), Е. Фернандес, Макаллістер (Песселья, 116) – Х. Альварес (Л. Мартінес, 102), Ді Марія (Акунья, 64) – Мессі (к).
Головний тренер Ліонель Скалоні.
ФРАНЦІЯ: Льоріс (к) – Кунде (Дісасі, 120+1), Варан (Конате, 113), Упамекано, Т. Ернандес (Камавінга, 71) – Чуамені, Рабьо (Фофана, 96) – У. Дембеле (Коло Муані, 41), Грізманн (Коман, 71), Мбаппе – Жиру (Тюрам, 41).
Головний тренер Дідьє Дешам.
Попередження: Е. Фернандес (45+7), Рабьо (55), Тюрам (87), Жиру (90+5, не на полі), Акунья (90+8), Паредес (114), Монтьєль (116), Е. Мартінес (120+0).
ДЗЕРКАЛО
До найважливішої зустрічі чотирирічного циклу команди підійшли в непоганому стані. Аргентинці вже безпосередньо на чемпіонаті світу прогресували, а Франція завчасно встигла набрати чудову форму, демонструючи на першості прагматичний і водночас яскравий футбол. Про склади збірних додатково говорити не доведеться, бо тренери на вирішальний бій кинули усіх провідних виконавців, тому сенсаційним вибір Ліонеля Скалоні та Дідьє Дешама не став.
Історичний аспект дуелі, як виявилося пізніше, був символічним, адже остання зустріч колективів завершилася з рахунком 4:3 на користь французів, причому сталося це в 1/8 фіналу чемпіонату світу-2018. Зрозуміло, що за чотири роки принципово команди не змінилися, а якщо конкретизувати, то з перших хвилин 18 грудня вийшли дев’ять футболістів, що розпочинали попередній бій. У «триколірних» згадки про недалеке минуле асоціювалися з наступними виконавцями: Уго Льоріс, Рафаель Варан, Антуан Грізманн, Кіліан Мбаппе та Олів’є Жиру. А у стані Аргентини неприємну поразку 2018 року пам’ятали: Ніколас Отаменді, Ніколас Тальяфіко, Анхель Ді Марія та Ліонель Мессі.
Вже зараз ми знаємо, що підопічні Скалоні змогли повернути борг за програш чотирирічної давнини, коли командою керував Хорхе Сампаолі, причому довелося побачити майже дзеркальний результат: було – 3:4, стало – 3:3 та успіх в серії пенальті. Однак лише цифри дозволяли проводити певні паралелі, а от за характером ми побачили зовсім інший спектакль.
ДУБЛЬ АРГЕНТИНИ
Букмекери фаворитом зустрічі вважали аргентинців, однак мова йшла про мінімальну перевагу… І така позиція вважалася конструктивною, якщо оцінювати пройдений шлях та наявні результати. Однак безпосередньо на футбольному полі спостерігалася дуже дивна картина: левову частку матчу Аргентина володіла незаперечною перевагою, а Франції у той вечір на катарській арені взагалі не було. Насправді важко згадати, коли ще ми бачили настільки слабкий колектив Дешама. Звісно, поганенький матч може провести будь-яка збірна, однак за чотири роки чемпіон світу-2018 жодного разу не виглядав настільки ганебно!
Ми знаємо, що Франція – це вибуховий колектив, який не звик 90 хвилин проводити на максимальних обертах, але у потрібні моменти гравці атаки можуть увімкнути максимальні оберти, дотискаючи будь-якого суперника. Немає сумнівів, що у схожому стилі «триколірні» збиралися діяти в фіналі чемпіонату світу-2022, тому територіальна перевага Аргентини не стала сюрпризом.
А здивував той факт, що підопічні Скалоні домінували на усіх частинах поля: в обороні, середній лінії та атаці. Еміліано Мартінес понад годину взагалі був без роботи! Головним бонусом номінальних господарів поля стала потужна робота у півзахисті, де Родріго Де Пауль, Алексіс Макаллістер та Енцо Фернандес зжерли усіх опонентів. Звідси й органічний перехід аргентинської команди з оборони в атаку – ніби по широкому містку. А у Франції цього елементу між двома берегами взагалі не було! Орельєн Чуамені та Адріен Рабьо знаходилися на полі, однак помітити їх було дуже складно. В такій ситуації не вдалося побачити й інших виконавців, які працювали поодинці. Не проглядалися навіть локальній комбінаційні дії!
А представники Південної Америки до гармонійних командних дій додали високу швидкість, тому інколи здавалося, що Аргентина грає у повному складі, а Франції не вистачає двох чи трьох виконавців. Вільні зони європейський колектив залишав усюди, чим опонент користувався без жодних проблем. Перспективними ударами відзначилися: Макаллістер (воротар), Де Пауль (Варан заблокував) та Ді Марія (вище воріт), а загалом варто сказати, що вже в першій половині стартового тайму гол не був би сенсацією.
До речі, аргентинці майже усі атаки проводили лівим флангом, де працював Ді Марія, а протистояв йому Жюль Кунде, який зазвичай грає в центрі оборони. Тому немає нічого дивного у тому, що Кунде програвав левову частку боротьби. Хто йому повинен був допомагати? Звісно, Усман Дембеле! Однак цей хлопець та оборона – це різні планети. І краще б вони не перетиналися. Але перетнулися. Усман, пропустивши вперед Ді Марію, не придумав надалі нічого конструктивного, а просто вдарив суперника по нозі. Незаперечний пенальті реалізував Мессі.
Ще до перерви Аргентина подвоїла перевагу, організувавши ідеальну швидку атаку. Ідеологами результативного акту стали Мессі та Хуліан Альварес, після чого Макаллістер прострілив на Ді Марію, який не залишив шансів Льорісу. Це вже 2:0! А могло бути більше! Не було сумнівів, що Дешам у перерві щось буде змінювати, однак наставник довго не чекав, а вже на 41-й хвилині прибрав з поля Дембеле та Жиру, а з’явилися Рандаль Коло Муані та Маркус Тюрам. Саме вони тепер працювали на флангах, а на позицію чистого нападника вийшов Мбаппе.
ВІДПОВІДЬ ФРАНЦІЇ
Однак по перерві характер матчу взагалі не змінився. Аргентина вміло контролювала гру, претендуючи на третій гол, а шляхи до воріт Мартінеса все ще були заблоковані. Легким світлом в кінці французького тунелю став удар головою Коло Муані на 68-й хвилині – це перший удар в сторону аргентинських воріт! Пізніше здалеку бив Мбаппе, проте м’яч пішов значно вище воріт. Після цього Дешам пішов ва-банк, кинувши у бій номінального хавбека, який почав грати ліворуч в обороні – це Едуардо Камавінга. А ближче до атаки тепер діяв Кінгслі Коман, що замінив інертного Грізманна.
Тому Франція перейшла у гру фактично з чотирма нападниками, а в обороні дірочок стало ще більше. І європейцям пощастило, що тоді Аргентина просто догравала, не сумніваючись, що двох голів вистачить для комфортного тріумфу. Мабуть, саме так й сталося б, однак помилки припустився Отаменді, який спочатку пропустив Коло Муані, а потім порушив правила у стилі Дембеле. Мбаппе з одинадцяти метрів забив, а за півтори хвилини Кіліан з непростої ситуації примудрився бездоганно влучити у дальній кут воріт, скориставшись передачею Тюрама.
В такій от ситуації, коли здавалося, що ситуація під повним контролем, Аргентина втратила гольову перевагу, а також похитнулася віра у власні сили. Тому надалі мова вже йшла про рівну гру, у якій перед завершенням основного часу на перемогу претендували обидві команди. Однак Мартінес впорався з ударом Рабьо, а Льоріс розчарував Мессі.
В овертаймі прогалини в обороні збірної Франції вражали, оскільки Коман, Коло Муані, Тюрам та Мбаппе не поверталися назад, а коли попереду залишаються чотири гравці, то зрозуміло, що в обороні чекай біди. От могли й дочекатися французи, однак в кінці першого овертайму Лаутаро Мартінес не скористався двома фантастичними нагодами. З його ударом пізніше знову впорався Льоріс, однак на добиванні зіграв Мессі! 3:2! Перемога? Ще ні!
У важливий момент Гонсало Монтьєль мимоволі зіграв рукою, намагаючись заблокувати удар Мбаппе, а оскільки кінцівка була відхилена від корпусу, то Шимон Марчиняк призначив вже третій пенальті за 120 хвилин! Кіліан знову не помилився! І це ще був не кінець, оскільки усі ми пам’ятаємо фантастичний шанс Коло Муані, який не переграв голкіпера, а за кілька секунд зворотна атака могла принести успіх Аргентині, однак Лаутаро знову вдарив погано.
Аналізувати серію пенальті – то невдячна справа. Варто лише констатувати той факт, що Мартінес зреагував на удар Комана, а Чуамені не влучив у ворота. Тоді ж Льоріс стрибав без шансів на успіх, тому Аргентина усі чотири удари провела результативно, ставши чемпіоном світу! Це третій титул збірної: 1978, 1986, 2022. Франція ж залишилася з двома золотими нагородами: 1998, 2018. Зрозуміло, що героєм фінального матчу та усього турніру став Мессі! Його колеги по збірній теж не залишилися без призів: Мартінес – найкращий воротар першості, 21-річний Фернандес – найкращий молодий гравець! Найкращий бомбардир ЧС-2022 – це француз Мбаппе (8 голів). А про усі особливості аргентинського тріумфу та інші деталі першості поговоримо в наступному номері.
Віктор НАДАЛЬСЬКИЙ