Плюс – для Макса, мінус – для інтриги

Передостанній етап Формули-1 напередодні серпневої паузи повинен був відзначитися тріумфальною ходою Ferrari, але гонка пішла по іншому сценарію.

Підстави для думок про звитягу «червоних» з’явилися трохи раніше в Австрії, де серію невдач перервав Шарль Леклер, причому монегаск зробив це дуже впевнено! Лідеру Ferrari вдалося безпосередньо на трасі тричі випередити Макса Ферстаппена, причому цей успіх пов’язувався з оновленнями, які протягом сезону підготувала італійська команда. Тоді Карлос Сайнс спокійно міг фінішувати на другій сходинці, однак іспанця підвів мотор, життя якого закінчилося занадто рано.
Тому про потенційні труднощі Карлоса було відомо завчасно, адже йому довелося робити заборонені заміни елементів силової установки, хоча якщо говорити точніше, то мова йшла про зміни, які дозволені, але тягнуть за собою штрафні санкції. Тому Сайнс завчасно знав, що буде стартувати передостаннім, а в такій ситуації, прогнозувалося, іспанець повинен був фінішувати після партнера по команді і представників Red Bull та Mercedes. Однак потенційне шосте місце вдалося покращити – до п’ятого, але ця подія не могла надихнути представників Ferrari…
Основним активом «червоних» залишається Леклер, який легко виграв кваліфікацію, випередивши нідерландського пілота аж на 0,304 секунди. Для швидкого кола в Формулі-1 це досить багато, адже частенько у нас бувають моменти, коли все вирішують мінімальні відставання. Взяти хоча б згадану Австрію, коли на початку липня у кваліфікації Макс випередив Шарля на 0,029 секунди. Відчуйте різницю!
Тому без зайвих проблем на старті недільної гонки монегаск зберіг першу позицію, на яку пізніше Ферстаппен намагався зазіхнути, розуміючи, що на прямих ділянках Red Bull має перевагу у максимальній швидкості. Однак машина Ferrari з чудовою притискною силою бездоганно долала повороти, виходячи на пряму з достатнім запасом швидкості, аби конкурент не міг претендувати на обгін навіть з системою DRS. Про безсилля відверто говорив сам Макс: «Зі старту у нас був дуже добрий темп, я намагався тиснути на Шарля, але переслідуючи суперника на цій трасі, тим паче в спеку, ти починаєш перегрівати шини. Тож у мене не було шансів спробувати провести обгін. Натомість залишалось лише одне: їхати в секунді чи двох від лідера, сподіваючись на його помилку. Леклеру відверто не пощастило, а в іншому випадку навіть не знаю, як би мені вдалося його випередити».
У чому ж не пощастило Шарлю? У тому, що на 18-му колі сталася аварія, творцем якої виявився сам монегаск, вилетівши у стіну. Зношена гума на машині Леклера уже була майже лисою, а лідер перегонів все ще намагався проходити повороти на максимумі можливостей. От і виникла проблема – колеса втратили щеплення з асфальтом, після чого гальмами пілоту вдалося уникнути жорсткого зіткнення, але й відносно м’який контакт зі стіною змусив припинити боротьбу.
Шарль у перші секунди після аварії нічого конструктивного не сказав команді, обмежившись криком відчаю, але пізніше хлопець не соромився говорити відверто: «Правда полягає в тому, що це була помилка, моя помилка. Я раніше говорив, що зараз мені вдається демонструвати найвищий рівень за всю кар’єру, але хороші гонки можна перекреслити одним ганебним інцидентом, що й сталося у Франції. Я втратив важливі 25 очок, які болід дозволяв взяти! Це велике розчарування».
Тепер Леклер програє Ферстаппену 63 очка – це дуже багато, а середину сезону пілоти вже пройшли – проведено дванадцять етапів, а попереду лише десять стартів. Найближчий Гран-прі запланований на 29–31 липня в Угорщині, після чого стане реальністю чотиритижнева пауза. Та перед цим треба відзначити, що у Франції «срібний» Льюїс Хемілтон провів 300-ту гонку у своїй кар’єрі, чим свого часу відзначились тільки п’ять пілотів: Кімі Райкконен (349), Фернандо Алонсо (345), Рубенс Баррікелло (322), Міхаель Шумахер (306) та Дженсон Баттон (306). Цікаво, що жоден з цих хлопців після проходження 300-го Гран-прі не здобув жодної перемоги в гонках! Може, британець порушить цю традицію?..

Савелій СТУС

12-й етап. Гран-прі Франції
Ле-Кастелле. Автодром ім. П. Рікара. 22–24.07.2022
Довжина траси – 309,690 км (53 кола по 5,842 км)

Гонка
1 (2). Макс Ферстаппен (Нідерланди, Red Bull) 1:30.02,112
2 (4). Льюїс Хемілтон (Великобританія, Mercedes) +10,587
3 (6). Джордж Расселл (Великобританія, Mercedes) +16,495
4 (3). Серхіо Перес (Мексика, Red Bull) +17,310
5 (19). Карлос Сайнс (Іспанія, Ferrari) +28,872
6 (7). Фернандо Алонсо (Іспанія, Alpine) +42,879
7 (5). Ландо Норріс (Великобританія, McLaren) +52,026
8 (10). Естебан Окон (Франція, Alpine) +56,959
9 (9). Даніель Ріккардо (Австралія, McLaren) +1.00,372
10 (15). Ленс Стролл (Канада, Aston Martin) +1.02,549
11 (12). Себастьян Феттель (Німеччина, Aston Martin) +1.04,494
12 (14). П’єр Гаслі (Франція, AlphaTauri) +1.05,448
13 (13). Александр Албон (Таїланд, Williams) +1.08,565
14 (11). Валттері Боттас (Фінляндія, Alfa Romeo) +1.16,666
15 (17). Мік Шумахер (Німеччина, Haas) +1.20,394
НФ (16). Чжоу Гуаньюй (Китай, Alfa Romeo) мотор (48-е коло)
НФ (18). Ніколас Латіфі (Канада, Williams) мотор (41-е коло)
НФ (10). Кевін Магнуссен (Данія, Haas) мотор (38-е коло)
НФ (1). Шарль Леклер (Монако, Ferrari) аварія (18-е коло)
НФ (8). Юкі Цунода (Японія, AlphaTauri) мотор (18-е коло)
Примітка. В дужках вказано стартову позицію – за підсумками кваліфікації.

Найшвидше коло: Сайнс (+1 очко) – 1.35,781 (51-е коло, с/ш – 220 км/год).

Кубок пілотів
1. Ферстаппен (Red Bull) 233
2. Леклер (Ferrari) 170
3. Перес (Red Bull) 163
4. Сайнс (Ferrari) 144
5. Расселл (Mercedes) 143
6. Хемілтон (Mercedes) 127
7. Норріс (McLaren) 70
8. Окон (Alpine) 56
9. Боттас (Alfa Romeo) 46
10. Алонсо (Alpine) 37
11. Магнуссен (Haas) 22
12. Ріккардо (McLaren) 19
13. Гаслі (AlphaTauri) 16
14. Феттель (Aston Martin) 15
15. Шумахер (Haas) 12
16. Цунода (AlphaTauri) 11
17. Чжоу (Alfa Romeo) 5
18. Стролл (Aston Martin) 4
19. Албон (Williams) 3
20. Латіфі (Williams) 0

Кубок конструкторів
1. Red Bull 396
2. Ferrari 314
3. Mercedes 270
4. Alpine 93
5. McLaren 89
6. Alfa Romeo 51
7. Haas 34
8. AlphaTauri 27
9. Aston Martin 19
10. Williams 3