Спортивна газета "Вболівальник"

Переможні страждання

Третій відбірний раунд. Матч у відповідь

Друге побачення «Динамо» з австрійським опонентом у третій кваліфікації Ліги чемпіонів стало більш нервовим, аніж перша дуель команд, яка завершилася перемогою киян. Наші хлопці змогли перемогти й у гостьовій зустрічі, хоча дотиснути «Штурм» вдалося лише в овертаймі.

9 серпня
«ШТУРМ» (Австрія) – «ДИНАМО» (Україна) – 1:2 (1:0, 1:0)
Голи: Хойлунд (27), Вівчаренко (96), Циганков (113).
Вилучення: Саркарія (105+1, повторне попередження).
Перший матч – 0:1

ТРЕНЕРСЬКА СТАБІЛЬНІСТЬ
Характер та результат гри тижневої давнини жодним чином не вплинули на позицію двох тренерів, які переважно довірилися перевіреним бійцям, які виходили з перших хвилин на поле стадіону ЛКС у Лодзі, де динамівці вимушено проводять домашні ігри. Крістіан Ільцер взагалі нічого не змінював, хоча «Штурм» у Польщі відверто не вразив, запам’ятавшись лише активністю своєї молодої зірочки – Расмуса Хойлунда. Ймовірно, наставник просто розумів, що умовні резервісти нічим не зможуть допомогти, а також були сподівання на вже згаданого данського форварда та надійну оборону. У цьому була логіка, адже зі створенням гольових моментів у австрійської команди були труднощі, але на своїй половині поля наш суперник раніше відпрацював дуже добре.
Мірча Луческу теж не прагнув до змін, однак обставини змусили румунського фахівця оновити дві позиції. В центрі оборони і навіть у заявці на гру ми не помітили Дениса Попова, що може бути пов’язано лише з ушкодженням. Інші варіанти просто не розглядаються! Другий форс-мажор став приємним, адже в стартовий склад повернувся лідер «Динамо» Віктор Циганков. Першу зустріч зі «Штурмом» півзахисник пропустив через проблеми з привідним м’язом, але легкий відпочинок та допомога лікарів дозволили швидко відновитися. Звітна гра якраз й довела, що Віктор небезпідставно вважається найважливішим гравцем колективу, якщо говорити про наступальні дії біля чужих воріт.
Завчасно треба відзначити, що характер звітної гри нагадував про попередній двобій. Проміжний рахунок 0:1 не змусив Ільцера перейти на гру першим номером, тому «Штурм», як і минулого тижня, більше часу проводив на своїй половині поля, вичікуючи моменти для швидких контратак, яких насправді було не більше, ніж на польській арені. При цьому господарі вівторкового матчу цілком могли розраховувати на успіх, але треба поетапно оцінювати гру на стадіоні «Грац-Лібенау»…

РЕЗУЛЬТАТИВНА ПОМИЛКА
Стартовий відрізок зустрічі показав, що господарі сподівалися на швидкий гол, але їх пресинг не збентежив киян, які спокійно контролювали м’яч, не пускаючи суперника до володінь Георгія Бущана. А спробами підопічних Ільцера чинити тиск в центрі поля динамівці намагалися скористатися, організовуючи швидкі атаки, коли вдавалося виходити з-під пресингу. Однак в такому стилі вдалося створити лише одну перспективну нагоду, коли простріл Циганкова намагався перетворити на гол Микола Шапаренко, та хавбек пробив вище воріт.
Ближче до середини першого тайму сам Віктор вдарив здалеку, але м’яч пішов просто у воротаря, який контролював ситуацію. Тепер знову треба згадати першу зустріч, коли австрійський колектив створив дві чудові гольові можливості саме в районі 20-ї хвилини… Історія мала продовження вже в Граці, коли «Штурм» знову ввімкнув високі швидкості в середині першої половині матчу, а наша команда, здається, не була готовою до знайомих ускладнень.
Саме тоді стався дуже небезпечний для нас період дуелі, коли опонент міг розраховувати одразу на кілька результативних ударів. Спочатку ми проґавили прискорення Томі Хорвата, який міг переграти нашого воротаря, однак особисту суперечку все ж виграв Бущан. До речі, Георгій даремно виходив майже на лінію штрафного майданчика, однак добре, що ця ситуативна помилка не привела до поганих наслідків. За хвилину про себе нагадав Штефан Хірлендер, який блискуче пробив здалеку під поперечку, але динамівський голкіпер впорався з загрозою.
Після цього Бущан емоційно побалакав з польовими гравцями, які, на жаль, не почули воротаря, припустившись ще однієї помилки. Тепер невдалою передачею в середині поля відзначився Артем Бєсєдін, який подарував «кулю» Хойлунду. Расмус швиденько знайшов Александера Прасса, а сам побіг у вільну зону, що партнер вчасно помітив. Тому пас півзахисника став чудовою новиною для форварда, який ударом з близької відстані змусив голкіпера капітулювати. Після цього, вже ближче до перерви, непоганими ударами відзначилися Хірлендер та Прасс, однак це були вже епізоди, а якщо глобально говорити про характер матчу, то після голу «Штурм» заспокоївся.
Ми ж за негативного рахунку 0:1 змогли створити дві чудові нагоди для взяття воріт, коли якісними передачами з правого флангу почергово відзначилися Циганков та Томаш Кендзьора, однак підтримати ефективні дії партнерів двічі не зміг Віталій Буяльський, який бив вкрай невдало. Потім була перерва, однак вона жодним чином не вплинула на гру: ми проводжували обережно володіти м’ячем без загострення, а «Штурм» даремно шукав свої шанси на контратаках.
Певний сплеск активності ототожнювався з «пострілами» Циганкова та Хорвата, але воротарі впоралися з невеликими дилемами. У доданий арбітром час ми могли поставити крапку у цій зустрічі, однак Денис Гармаш, коли бив головою, влучив у поперечину, не дозволивши Циганкову стати автором результативної передачі. Після цього ще Сергій Сидорчук завівся, поглянувши на фол проти Костянтина Вівчаренка, тому словаку Івану Кружляку довелося вгамовувати нашого капітана жовтою карткою, коли також постраждали емоційні Юсуф Газібеговіч та Манпріт Саркарія. Особливо важливим тоді було попередження для австрійського півзахисника, але про це ми дізналися пізніше.

ТРІУМФАЛЬНИЙ ФІНІШ
Старт овертайму запам’ятався це одним «гірчичником» – це Гармаш потроху починав нервувати, що швидко помітив Луческу, якому довелося прибрати гравця з поля, аби ми не залишилися вдесятьох, а на ще одну жовту картку Денис міг напрацювати у будь-яку мить, про що усі ми знаємо дуже давно. Роки йдуть, Гармашу вже 32 роки, але його емоції продовжують бігти попереду здорового глузду… Навряд чи можна говорити про надлишкову емоційність згаданого Манпріта, оскільки він просто необережно зіграв проти Олександра Андрієвського, який вийшов саме замість Гармаша. Брудну накладку арбітр пробачати не захотів – Саркарія отримав другу жовту картку.
Ця подія фактично вбила інтригу в дуелі, адже на той час ми вже встигли забити рятівний гол. Головним творцем взяття воріт треба вважати Циганкова, який бездоганно закинув м’яч на дальню штангу, де Вівчаренко також усе зробив правильно! Треба сказати, що дебют 20-річного Костянтина за першу команду «біло-синіх» відбувся два тижні тому, 27 липня, у переможному матчі третього раунду кваліфікації з турецьким «Фенербахче» (2:1). Вийшовши на заміну в Стамбулі, Костянтин відзначився асистом на Олександра Караваєва, коли той приніс нам перемогу. А 9 серпня у третій грі за основу киян Вівчаренко забив свій перший м’яч!
До фінального сигналу арбітра ми контролювали гру, а крапку поставив Циганков, якому вдалося влучно пробити з близької відстані. Автором гольової передачі став Буяльський, а також треба відзначити участь у результативній атаці Владислава Ваната. Форвард у другій половині матчу замінив Бєсєдіна, який фактично провалив гру. Саме невдала передача Артема привела до пропущеного м’яча, але ще важливіше, що нападник взагалі не міг зачепитися за м’яч на чужій половині поля. На жаль, це не перший подібний матч, однак кращих форвардів у Луческу немає. Ванат, як відзначалося, запам’ятався однією вдалою дією, однак і він переважно нічого не міг зробити з обороною суперника.
Однак позитивний результат вдалося сформувати – це чудова новина, а тренеру доведеться думати, яким чином розв’язати проблему на вістрі атаки, де відчувається катастрофічна нестача ефективного нападника. Значить, треба брати своє на ґрунті інших сильних сторін, що доведеться робити уже в найближчих іграх з португальською «Бенфікою».

Ігор КРОВНИЙ

Exit mobile version