Національний олімпійський комітет України розглядає питання бойкоту літньої Олімпіади-2024, якщо на головний турнір чотириріччя будуть допущені російські та білоруські спортсмени.
ВИРОК!
Відомо, що після 24 лютого минулого року росія та білорусь були відсторонені від світового спорту майже в усіх турнірних сегментах. Траплялися, звісно, певні виключення з цього правила. Приміром, в тенісі, але не варто забувати, що Асоціація тенісистів-професіоналів (ATP) та Жіноча тенісна асоціація (WTA) – це комерційні структури, що можуть приймати рішення на свій розсуд. А от з командних баталій на рівні Кубка Девіса (чоловіки) та Кубка Біллі Джин Кінг (жінки) росіяни та білоруси були виключені, що зафіксувала Міжнародна федерація тенісу (ITF). Ще в деяких видах спорту заборона на участь стосувалася лише росіян, але не білорусів. Проте загальна тенденція все ж говорила про консолідоване рішення світу щодо відсторонення агресивних держав…
Проте ще в кінці минулого року з’явилися тривожні розмови з приводу скасування заборони на участь у спортивних змаганнях представників агресивних держав. Про це говорив безпосередньо президент Міжнародного олімпійського комітету Томас Бах: «Спочатку нагадаю, що ми засудили росію та призупинили її членство в МОК, просячи міжнародні федерації про те, щоб представників цієї країни не допускали та не організовували заходи на території росії. Вони всі сприйняли нашу пораду. Це правильний вибір, але не вирішує нашої дилеми. Я обговорював питання росії протягом місяців з багатьма керівниками держав. Жоден з них не може мені сказати, коли війна в Україні закінчиться. Російські спортсмени точно не розв’язували війну. Ті, хто дистанціювався від режиму, мають отримати можливість виступати під нейтральним прапором. Наша мета полягає в тому, щоб залучити до змагань спортсменів з російським паспортом, які не підтримують війну».
А 25 січня МОК опублікував велике звернення щодо ситуації в Україні та можливості атлетів з росії та білорусі змагатися на міжнародних стартах. Відповідне звернення стало результатом засідання Виконавчого комітету МОК…
Отож, головна олімпійська структура планети зафіксувала три основні тези. Одна з них стосується нас, а мова йде про те, що треба продовжувати і зміцнювати повну та непохитну солідарність з українськими спортсменами та українською олімпійською спільнотою, щоб мати сильну команду від НОК України на літніх Олімпійських іграх у Парижі 2024 року та на зимових Олімпійських іграх у Мілані 2026 року. Це, звісно, гарна історія, причому не варто вважати, що це просто гарні слова, бо насправді зараз можна простежити активність організаторів спортивних заходів, які намагаються додатково сприяти тренуванням, підготовці та участі українських спортсменів у міжнародних змаганнях.
У другій частині звернення конкретики було трохи більше, адже тут мова йшла саме про санкції щодо агресивних держав у спортивній площині. Представники МОК залишили незмінними свої попередні рішення, а вони стосуються того, що не може бути жодних міжнародних спортивних подій у росії чи білорусі. Також не буде ніяких прапорів, гімнів, кольорів чи будь-яких інших символів цих країн на будь-якому спортивному заході чи зустрічі. А ще жоден російський чи білоруський державний чиновник не повинен бути запрошений або акредитований на будь-які міжнародні змагання.
Усе це вже було, а от третій сегмент звернення МОК виявився новим і дуже неприємним для нас. Виявляється, що тепер треба поважати права всіх спортсменів та уникати дискримінації відповідно до Олімпійської хартії. До того ж жоден спортсмен не повинен бути позбавлений права брати участь у змаганнях лише через його паспорт. І додатково зафіксовано, що уряди не повинні вирішувати, які атлети можуть брати участь у яких змаганнях, а які – ні.
Окремо по третьому пункту є роз’яснення… Виявляється, що змагатися на міжнародному рівні можуть представники росії та білорусі, якщо будуть виконані три умови. Перша стосується регулярного проходження допінг-тестів, а потім згадується про зобов’язання не використовувати національну символіку. І головний нюанс: спортсмени не мають бути помічені в активній підтримці війни в Україні. Бах, до речі, швидко зреагував на критику, додавши, що наразі мова йде не про Олімпіаду-2024, а про змагання в Азії у майбутньому літньому спортивному сезоні. А ці турніри, варто нагадати, будуть ліцензійними, тому росіяни тут зможуть виконати необхідні нормативи, щоби відібратися на Ігри за спортивним принципом.
БОЙКОТ?
Наступного дня, 26 січня, президент нашого Національного олімпійського комітету і міністр молоді та спорту України Вадим Гутцайт детального говорив про свою позицію, відзначивши, що триває робота щодо подальших можливих кроків та першочергових заходів для продовження санкцій – росіяни та білоруси не можуть бути допущені до міжнародних змагань. Функціонер додає, що в іншому випадку не виключається той сценарій, за якого Україна буде бойкотувати і відмовиться від участі в Олімпіаді.
На такий заклик відповів Томас Бах, слова якого можна прочитати поруч, а якщо коротко, то головний посадовець олімпійського руху говорить, що бойкот Ігор суперечить засадам та принципам олімпійського руху. Та навіть така риторика наразі не зупиняє нашу олімпійську дружину, яка стоїть на свої позиції, яку наразі все ж варто назвати обережною, адже казали наші чиновники лише про можливий бойкот. Це питання, звісно, буде обговорюватися.
І вже 3 лютого відбулося засідання Генеральної асамблеї Національного олімпійського комітету України. Основне питання порядку денного – про проведення консультацій з національними спортивними федераціями та суб’єктами олімпійського руху щодо можливого бойкоту Олімпійських ігор в Парижі у 2024 році, якщо російським та білоруським спортсменам буде дозволено повернутися на міжнародні спортивні арени до припинення агресії росії проти України. На цій зустрічі ніякі рішення не приймалися, а лише була фактично офіційно затверджена позиція: бойкот можливий, але спочатку треба дочекатися остаточного рішення МОК щодо російських та білоруських спортсменів.
Зараз насправді не треба поспішати з висновками, розуміючи, що бойкот або його відсутність – непопулярне рішення. Завжди будуть ті, хто не погодиться з офіційною позицією. Будемо вірити, що виносити вирок саме нам не доведеться. Можливо, МОК все ж не дозволить росіянам та білорусам змагатися на Олімпіаді-2024. Згаданий Виконком зафіксував участь представників агресивних країн лише на турнірах в Азії. Хоча хвилює у цій ситуації один важливий момент – моральний. Відомо, що російські спортсмени змагалися на Іграх 2018, 2020 та 2022 років під олімпійським прапором – без національної символіки. І це був наслідок скандалу з допінгом. А тепер ми бачимо, що допінг та масові вбивства людей дехто хоче поставити в один ряд. Саме так доведеться на це дивитися, якщо ми побачимо на Олімпіаді представників агресивних держав. Та знову ж треба додати, що вірити варто у краще, але готуватися не завадить до найгіршого сценарію.
Ігор КРОВНИЙ