Фінал
«Манчестер Сіті» вперше у своїй історії здобув найпочесніший клубний титул європейського континента – виграв Лігу чемпіонів. «Ман Сіті» марив цим трофеєм ще з 2008 року, коли перейшов під володіння арабських шейхів зі щедрим фінансуванням. Цього сезону усі мрії збулися. «Манчестер Сіті» здійснив, так званий требл. Тобто виграв у сезоні усі можливі найголовніші трофеї – чемпіонат та Кубок Англії, а тепер і Лігу чемпіонів. Останній до цього требл оформила «Баварія» у сезоні 2019/20. З урахуванням «Манчестер Сіті», требл в європейській історії оформляли 10 разів («Барселона» двічі, «Баварія» двічі, , «Аякс», ПСВ, МЮ, «Інтер» та «Селтік»).
10 червня
«МАНЧЕСТЕР СІТІ» (Англія) – «ІНТЕР» (Італія) – 1:0 (0:0)
Гол: Родрі (68).
«Манчестер Сіті» і за підбором футболістів і за ігровим потенціалом вважався у фінальному протистоянні Ліги чемпіонів-2022/23 з «Інтером» явним фаворитом. Команда наприкінці сезону демонструвала потужний футбол і на англійських полях, і в матчах Ліги чемпіонів. «Інтер» протягом сезону супроводжувала нестабільність як у грі, так і в результатах. Проте італійська команда змогла максимально зосередитися на виступі у Лізі чемпіонів заслужено досягнувши участі у головному матчі турніру. Окрім того, фінал є фінал, тут може трапитись що завгодно.
«Манчестер Сіті» з усією повагою поставився до свого суперника, Без спроби з перших хвилин організувати приголомшуючий штурм з «шаблями наголо». У перші хвилини матчу, коли команди більше придивлялися одна до одної, м’яч навіть більше тримався в ногах італійських футболістів. Манчестерці потім поступово почали таки перебирати ініціативу до себе, але у завешальних стадіях бракувало або гостроти, або точності. Перший удар в площину воріт їм вдався лише на 27-й хвилині матчу. Зате момент був відразу 100% голевим. Де Брюйне вивів Холанда на ударну позицію, але той практично влучив у голкіпера Онана.
А потім сталася, мабуть, найнеприємніша подія для «Манчестер Сіті» подія в матчі – травми зазнав один із лідерів і головний диригент комади Де Брюйне. Якась нещаслива напасть для цього футболіста у фіналах Ліги чемпіонів. У такому ж фінальному матчі з «Челсі» в 2021 році він також зазнав травми. І «Манчестер Сіті» тоді програв – 0:1.Чи не повториться історія? Подумали одні з хвилюванням, інші з надією вболівальники «Сіті» і «Інтера». До слова, травма в бельгійця виявилася серйозною, вірогідно, доведеться пропустити навіть початок наступного сезону.
Вимушена заміна ключового організатора дій (Фоден хороший футболіст, але дещо не те) вплинула на гру англійців. Їм потрібен був час для адаптації до перемін у їніх лавах. На це пішов увесь ігровий відрізок до перерви.
Після відпочинку якихось кардинальних змін у дії своїх підопічних очільники обох команд не внесли. «Манчестер Сіті» продовжував планомірно намагатися посилити позиційний тиск на ворота суперника, «Інтер» з організованою обороною прагнув щось вигадати в контратаці. Видатних успіхів ні тим, ні іншим у таких розкладах досягти не вдавалося. У вболівальників «Інтера» з’явилися надії на загострення атакувальних дій своїх улюбленців після появи на полі замість втомленого Джеко свіжого Лукаку.
Але кардинально змінити ситуацію міг, як це нерідко буває, його величність випадок. Дико недбалою передачею захисник «Сіті» Аканджі практично вивів суперника сам на сам з воротарем. Хоча кут атаки був майже нульовім непереборне бажання Мартінеса вписати своє ім’я золотими буквами в історію фіналів Ліги чемпіонів взяв гору. Замість того, щоб відпасувати партнерові під удар по практично порожнім воротам, він вирішив пробивати сам. Звісно, нічого не вийшло, голевий момент було втрачено. Класика – не забиваєш ти, забивають тобі. Після низки потужних атак англійські футболісти таки віднайшли свій шанс. Вдало зіграв на підборі Родрі і майстерно в один дотик потужним ударом із середньої відстані спрямував шкіряну кулю у кут воріт. Найкращі воротарі світу, можливо, цей м’яч потягли б, але Онана до найкращих не належить.
Ситуація для «Інтера» істотно ускладнилася,але до закінчення основного часу матчу залишалося ще півтайму. І треба віддати належне «нерадзуррі», вони не змирилися з невдачею, а доклали максимум зусиль, щоб відігратися. Не сказати, що вектор гри кардинальним чинов повернувся у звортній бік, але, принаймні, дві голеві нагоди «Інтер створив. До речі, захист «Манчестер Сіті» виявився не таким вже й бездоганним. Невдовзі після пропущеного голу двічі поспіль з близької відстані розстрілював ворота суперника Дімарко. Першим ударом влучив в поперечину, а після добивання на шляху м’яча, що летів у ворота, дуже невчасно опинився свій же Лукаку. Лукаку б все вибачили і зробили б героєм, якби він на останніх хвилинах матчу реалізував убійний момент. Форвард «Інтера», якого просто загубив захист «Сіті», впритул головою завдавав удару по воротах. Можна говорити про феноменальну реакцію Едерсона, але, напевно, м’яч просто щасливо влучив йому в ногу.
У перерві між цими голевими нагодами італійців міг знімати всі питання в матчі Фоден, якби реалізував вихід сам на сам. Проте, як виявилося, і того, що було здобуто, вистачило «Манчестер Сіті» для благополучного здобуття чемпіонського титулу, Заслужена, але не сказати, що дуже переконлива перемога. Персонально не вразив своїми діями Холанд, принаймні, як один із кандидатів на «Золотий м’яч» і звання кращого футболіста Європи. Щиро кажучи, від усього «Манчестер Сіті» очікувалося більш яскравої гри. Але це фінал. І переможців не судять, тому – аплодуємо.
А от, хто дійсно заслуговує на особисті дифірамби, то це 52-річний іспанський фахівець Пеп Гвардіола. Він став першим тренером в історії, який виграв два требли за кар’єру, про які згадувалося на початку. Крім нинішнього, у кампанії 2008/2009 років Пеп зробив перший требл разом з «Барселоною», завоювавши титул Ла Ліги, Кубка Іспанії та Ліги чемпіонів. Гвардіола утретє взяв трофей головного єврокубкового клубного турніру. У 2009 та 2011 роках він став переможцем Ліги чемпіонів разом із «Барселоною», а у 2023 – з «Ман. Сіті». Головний тренер «Манчестер Сіті» Пеп Гвардіола вперше з англійською командою виграв Лігу чемпіонів.
Цей трофей став для фахівця 35-м у кар’єрі як керманича. За цим показником він зрівнявся із Мірчею Луческу. Лідером рейтингу є екс-наставник «Манчестер Юнайтед» Алекс Фергюсон, який має 49 трофеїв за 39 років кар’єри. Четвертим у списку найтитулованіших тренерів перебуває українець Валерій Лобановський, у нього 29 трофеїв за 42 роки кар’єри.
Найбільше розчарування дісталося італійським тифозі. Напередодні еврокубкофих фіналів, у кожному з яких була представлена італійська команда, говорилося, що всі континентальні клубні трофеї можуть опинитися в Італії. По факту, на превеликий жаль італійських вболівальників, програно все. Раніше у фіналі Ліги Європи «Рома» програла «Севільї» у серії пенальті, а у фіналі Ліги конференцій «Вест Хем» обіграв «Фіорентину» з результатом 2:1. Це перший випадок у футбольній історії Європи, коли команди з однієї країни програли усі фінали за один сезон.
Богдан БІЛИЙ
Збірна сезону Ліги чемпіонів 2022/23 (версія УЕФА):
Воротар Тібо Куртуа («Реал»);
захисники: Кайл Вокер («Манчестер Сіті»), Рубен Діаш («Манчестер Сіті»), Алессандро Бастоні («Інтер»), Федеріко Дімарко («Інтер»);
півзахисники: Джон Стоунз («Манчестер Сіті»), Родрі («Манчестер Сіті»), Кевін Де Брюйне («Манчестер Сіті»);
нападники: Бернарду Сілва («Манчестер Сіті»), Ерлінг Холанд («Манчестер Сіті»), Вінісіус Жуніор («Реал»).
Найкращі бомбардири Ліги чемпіонів 2022/23:
Ерлінг Холанд, («Манчестер Сіті») 12 голів
Мохамед Салах («Ліверпуль») 8 голів
Вінісіус Жуніор («Реал») 7 голів
Кіліан Мбаппе (ПСЖ) 7 голів
Найкращі асистенти Ліги чемпіонів 2022/23:
Кевін Де Брюйне («Манчестер Сіті») 8 асистів
Вінісіус Жуніор («Реал») 6 асистів
Федеріко Дімарко («Інтер») 5 асистів
Жоау Канселу («Манчестер Сіті»/«Баварія») 5 асистів