Четвертий відбірний раунд
Третя команда України не кращим чином провела свій історичний – перший матч міжнародного рівня. «Дніпро-1» в останньому відбірному раунді Ліги Європи поступився кіпріотам, однак наші хлопці зберігають певні шанси на вихід в групу другого за статусом турніру континенту.
18 серпня
«ДНІПРО-1» (Україна) – АЕК (Кіпр) – 1:2 (0:2)
Голи: Альтман (16), Сваток (29, у свої ворота), Сваток (90).
Вилучення: Сарапій (90+5, повторне попередження).
КАДРОВИЙ ГОЛОД
Після початку війни і вже безпосередньо під час літньої міжсезонної паузи, дніпровський клуб відчутно змінився, причому перебудовувати довелося фактично усі сегменти команди. Звісно, головною проблемою стала втрата наставника Ігора Йовічевіча. Саме його робота дозволила «Дніпру-1» посісти третє місце за підсумками чемпіонату України минулого сезону, який не вдалося завершити. Хорват вирішив переїхати в «Шахтар», а на його місце прийшов Олександр Кучер фактично без досвіду. Так, 39-річний фахівець з «Металістом» працював, але ця команда в Другій та Першій лігах українського футболу просто знущалася з колективів зі значно нижчим кадровим потенціалом.
Тому Кучеру в будь-якому випадку було б складно, а тут ще й суттєве оновлення колективу довелося робити. Результатом революції став реформований «Дніпро-1», причому гравців, яких вдалося підписати нещодавно, було більше, ніж хлопців, які раніше перебували в команді. Нехитрий арифметичний висновок базується на звітній грі – дебютній у поточному сезоні. З перших хвилин Олександр Миколайович залучив шістьох новачків, а після перерви ще й сьомий виконавець з’явився, якого вдалося підписати влітку.
Ворота захищав найнесподіваніший новобранець команди Макс Валеф. Здавалося, що з голкіперами в Україні особливих труднощів немає, однак інакше думали керівники «Дніпра-1», довірившись бразильцю. Також довелося оновити фланги оборони, де працювали Володимир Танчик та Бузанелло. Хлопець з Південної Америки приєднався ще на початку року, але відомі причини дозволили йому лише зараз провести першу гру за нову команду.
В опорній зоні виник Едуард Сарапій, який разом з Танчиком прийшов з «Металіста», а за «крила» атаки відповідали Еміліано Пуріта та Домінго Бланко, які планували допомагати Артему Довбику. Одразу варто сказати, що нові гравці не розчарували, але це мова йде окремо про роботу хлопців, а от взаєморозуміння на футбольному полі було не дуже багато. І не могло його бути, якщо вже говорити відверто.
А ще чесним треба вважати той факт, що вибір виконавців у Кучера наразі не дуже широкий, про що говорить лава для запасних, де сиділи вісім хлопців, хоча в заявку дозволено вносити одинадцять виконавців резервної групи. А польових гравців було шестеро, причому посилити атаку могли лише два виконавці. Саме вони й вийшли після перерви, адже «Дніпро-1» на той час перебував у положенні киян, які раніше отримали два голи від «Бенфіки» у першому таймі.
ПОДВІЙНІ ТРУДНОЩІ
Динамівці розв’язували серйозні проблеми у Польщі, а дніпровський колектив вирішив провести домашню гру в Словаччині. Пунктом призначення стало місто Кошице, де наша команда мала підтримку вболівальників, але протокол зустрічі говорить про те, що велику аудиторію, звісно, зібрати не вдалося. Однак це нові реалії нашого футболу, до чого треба звикати. На міжнародній арені хоч невелика активність публіки є, а у чемпіонаті України доведеться грати без глядачів, тому порожні трибуни дивувати не повинні.
На жаль, досить швидко перестало бути порожнім табло на словацькій арені, де з’явився автор голу, що не могло нас тішити. На рідному лівому фланзі Нікос Енглезу легко пройшов Танчика, після чого був простріл на Омрі Альтмана, який одразу не зміг пробити, але з другої спроби хавбек, випередивши Ігоря Когута, спокійно переграв Валефа. На це намагався відповісти Бузанелло, але його удар став легкою здобиччю воротаря. Через кілька хвилин бразилець знову відзначився, коли героїчно наздогнав Імада Фаража, який мріяв про побачення з голкіпером, але невчасно виник третій зайвий – Бузанелло, який для нас точно не був зайвим.
А інший бразилець, про якого ми вже говорили, відверто нашкодив своїй команді. Подачу Адама Дьюрчо від кутового прапорця голкіпер планував перехопити, однак бажання не збіглося з можливістю. Валеф пролетів повз м’яча, на що не очікував Олександр Сваток. Наш захисник наполегливо тримав Хрвоє Мілічевіча, а у момент, коли Макс вийшов на перехоплення, Олександр вважав епізод вичерпаним. Але воротар зробив «холостий постріл», а «куля» потрапила в нашого захисника, після чого була зустріч з лінією воріт. Представники УЄФА вказали автором голу Мілічевіча, але у нас є очі, тому доведеться говорити про автогол, а офіційна інформація буде виправлена трохи згодом.
Досить швидко АЕК взагалі міг поховати нашу команду, коли навіс Фаража намагався перетворити на гол Дьюрчо, але у цьому епізоді бездоганно зіграв Валеф, який певним чином реабілітувався за попередню помилку. Макс допоміг своїй команді й за кілька хвилин, коли здалеку «стріляв» Фараж. Атаками гостей відзначилося завершення першого тайму, тому наш головний тренер повинен був реагувати на ситуацію максимально швидко…
ПРАВИЛЬНИЙ СВАТОК
В перерві на поле вийшов Артем Громов, який надалі став ключовим активом команди в атаці. Хоча активність колишнього гравця «Зорі» злилася зі спортивної агресією партнерів, які непогано використовували фланги. Шкода, що навіси та простріли зазвичай мали хаотичний характер, не маючи чіткого адресата, а особливо у цьому плані розчарував Танчик, однак не забуваємо й про нестачу взаєморозуміння між хлопцями на футбольному полі, томі наразі не варто активно критикувати тих чи інших виконавців.
Розрекламований Громов дуже швидко міг забити, але з лінії штрафної площі форвард пробив не надто влучно. А трохи згодом ми створили найкращий момент зустрічі, який народився на продуктивному для нас лівому фланзі, звідки прострілив Бузанелло, Довбик влучив в Мілічевіча, а Громов пробив у поперечку. М’яч підозріло зрикошетив в землю поблизу лінії воріт, але повтор показав, що голу не було. Також треба згадати перспективні «постріли» невтомного Бузанелло та Бланко, які нейтралізував Йоакім Тумбас.
Про каркас воріт ми ще одного разу згадали, але мова йшла про його вертикальну частину, яка врятувала нас після чудового удару Дьюрчо. А пізніше Валеф блискуче зреагував на потужний удар Бруно Гами, який свого часу захищав кольори класичного «Дніпра» (2013–2016). Також треба згадати ще один удар Дьюрчо, з яким впорався наш голкіпер. Тоді певним чином спостерігалася відкрита гра, яка могла принести успіх одній з команд, але перспективні атаки «Дніпра-1» розбивалися саме через нестачу взаєморозуміння між гравцями.
На щастя, перед фінальним свистком ми досягли свого! Олександр Піхальонок подав від кутового прапорця, а на ближній штанзі «повітря» виграв Сваток, який тепер забив у правильні ворота. За хвилину до завершення зустрічі ми залишилися вдесятьох… Сарапій дозволив собі жорсткий фол проти Рафаїла Мамаса, що арбітр ніяк не міг пробачити. Перше попередження Едуард отримав, коли зірвав небезпечну атаку гостей – тоді постраждав Альтман.
Тому в другій зустрічі з кіпріотами Кучер отримав ще одну проблему – в опорній зоні, де розраховувати, ймовірно, доведеться на Руслана Бабенка. Або ж тренер піде по шляху звітного другого тайму, додавши одного гравця в лінію атаки, адже на полі опонента ми повинні забивати мінімум один м’яч. Гра в Словаччині показала, що «Дніпро-1 здатен відігратися та пройти в групу Ліги Європи, але не треба забувати, що 25 серпня доведеться грати перед несамовитими шанувальниками АЕКа. А ще необхідно додати, що невдача не стане катастрофою, адже тоді наша команда піде в групу Ліги конференцій.
Віктор НАДАЛЬСЬКИЙ