Спортивна газета "Вболівальник"

Невтішні варіанти Вернидуба

8-й тур

Перша частина 8-го туру української Прем’єр-ліги запам’яталася впевненими перемогами представників Рівного та Луганська, а у відносно рівні грі в Кіровоградській області традиційно поступився «Кривбас».

18 жовтня
«ЛЬВІВ» – «ВЕРЕС» (Рівне) – 1:3 (1:1)
Голи: Бугай (14), Гайдучик (16), Вовченко (67), С. Шарай (69).
«ЧОРНОМОРЕЦЬ» (Одеса) – «ЗОРЯ» (Луганськ) – 0:4 (0:3)
Голи: Булеца (17), Кірюханцев (29), Н. Русин (44), Шахов (86).
«ОЛЕКСАНДРІЯ» – «КРИВБАС» (Кривий Ріг) – 2:0 (1:0)
Голи: Хомченовський (7, у свої ворота), Третьяков (61).
Вилучення: Дячук (74, друге попередження), Н. Волошин (80, друге попередження).

КРИВОРІЗЬКИЙ КОНФУЗ
Деякі українські клуби, яким випала честь грати в єврокубках, зіштовхнулися з дуже напруженим графіком матчів, а підопічні Юрія Гури – навпаки. «Олександрія» до звітної зустрічі грала ще 2 жовтня, після чого довелося перенести гру 6-го туру з «Металістом 1925», оскільки в той день, 10 жовтня, скажений агресор завдав масованого ракетного удару по нашій території, а найбільше постраждала столиця, де якраз збиралися грати команди. Потім був 7-й тур – спокійніший, однак цю змагальну програму «Олександрія» відпрацювала ще в кінці серпня, коли вдалося переграти «Інгулець».
Тому «Олександрія» зіграла після 16-денної паузи, причому вперше у поточній першості команда отримала можливість перебувати на своїй арені. Звісно, глядачів не було, але рідні стіни все ж допомогли господарям поля. Також помічником виявився суперник – «Кривбас», який досі йде без перемог в сезоні-2022/23, посідаючи передостанню сходинку в турнірній таблиці.
Криворізький колектив досить агресивно розпочав зустріч, відзначившись чудовим моментом Микити Татаркова, одна півзахисник не зміг переграти Олега Білика. Ще один гравець гостьової команди за кілька хвилин попрацював значно продуктивніше, однак партнери не змогли привітати Дмитра Хомченовського, який зрізав м’яч у свої ворота після подачі Владислава Калітвінцева. Спровокував суперника на помилку Кирило Дришлюк, який трохи не встиг забити власноруч. Футболісти «Олександрії» на емоціях швидко побігли вітати Кирила, однак той щиро зізнався, що не забивав.
Негативний результат змушував хлопців Юрія Вернидуба активніше йти вперед, однак реальних гольових моментів фактично не було, а цікаві передумови для результативного удару залишилися теорією. Хіба що Євген Опанасенко міг розраховувати на взяття воріт, однак саме в ворота захисник не влучив з близької відстані.
У схожій ситуації вже після перерви вміння грати на «другому» поверсі продемонстрував Максим Третьяков, хоча раніше ми не бачили того вміння у виконанні досить низенького гравця. Дивно, чому біля Максима перед воротами опинився фланговий захисник Володимир Якімець, а не хтось з високих центральних «стовпів». А нічого дивного немає у тому, що результативний пас віддав Калітвінцев. Владислав у першому гольовому епізоді подавав правою ногою, а другий асист прийшов вже від робочої кінцівки – лівої. Універсал! Владислав й сам міг забити, але пізніше гостей врятувала штанга.
Шанс хоча б на нічию «Кривбас» отримав, коли другу жовту картку отримав Максим Дячук, однак можна припустити, що арбітр Володимир Новохатній занадто суворо поставився до захисника «Олександрії», який рукою ледь зачепив Дениса Устименка. Здавалося, що гості можуть влаштувати спекотну кінцівку зустрічі для суперника, але кількісна перевага швидко зникла. Це постарався Назар Волошин, який примудрився за декілька секунд наговорити судді поганих слів аж на два «гірчичника».
Після зустрічі Вернидуб натякнув на можливу відставку: «Це сьома моя післяматчева прес-конференція у цьому сезоні… Я вже сюди ходити не хочу. Немає бажання приходити та коментувати матч. Про що говорити… Якщо команда не може забити, не може виграти. Важко. Не можу це зрозуміти. У мене вже таке відчуття, що тут два варіанти, чому так. Певно, правильний перший варіант – поганий тренер. Час щось змінювати у цьому житті. Всю команду не зміниш, може, треба змінити наставника. От така пропозиція…. Мені легше було їздити на фронт й там допомагати. А тут… Важко. Поки не можу зрозуміти, з чим це пов’язано. Щодо гри скажу, що ми нічим не поступались. Поступились тільки тим, що не забили. В першому таймі у суперника було два моменти – один вони реалізували. А от ми начебто володіли ініціативою, наступали, але не забили. У другому таймі знову привезли собі гол. Прикро, але треба рухатись далі, життя продовжується. Варто усе обговорити з президентом, керівництвом клубу. У моїй практиці це вперше така ситуація, що не можу достукатись до гравців та дати необхідний результат. Тим паче вже сім турів пройшло. У такому випадку тренер повинен брати усю провину на себе. Відповідальний за результат я».
Також в словах наставника про другий варіант можна прочитати підозру, що гравці діють так, аби Вернидуб пішов. Зазвичай говорять, що гравці «зливають» тренера… А чи правда це? Життя покаже… Також скоро ми дізнаємося, чи дійсно Юрій Миколайович залишить «Кривбас». Може, ще буде шанс реабілітуватися у грі з відверто слабким «Інгульцем»?..

РЕЗУЛЬТАТИВНА РЕАБІЛІТАЦІЯ
А хто вже встиг реабілітуватися, то це «Верес», який у трьох матчах не міг перемогти, організувавши дві нічиї в іграх з «Рухом» (2:2) та «Минаєм» (1:1), а «Металісту» представники Рівного поступилися (1:2). Однак чим запам’ятовується колектив Юрія Вірта – це результативністю! Лише в одній грі поточної першості не вдалося забити – «Дніпру-1», а в інших протистояннях «Верес» один раз або двічі вражав ворота суперників.
У вівторок, 18 жовтня, команда вийшла на нову висоту, відзначившись одразу трьома результативними ударами, а якщо до цього додати непогану гру в обороні, то перемога на львівській арені «СКІФ» не повинна дивувати. Лише на стартових хвилинах гості пропустили, однак там був несподіваний рикошет від захисника, чим скористався Владислав Бугай. Сумував «Верес» не дуже довго – лише 125 секунд, а потім була зручна передача Станіслава Шарая, після якої Микола Гайдучик грудьми вніс м’яч у ворота. До речі, саме в такому стилі забив Хомченовський, однак Дмитро, рівняючись на Станіслава, вразив неправильні ворота.
В другому таймі голи також йшли, ніби фігуристи у змаганні танцювальних дуетів. Але тепер між забитими м’ячами пройшло трохи більше часу – 150 секунд, однак цього разу мова йшла про результативні дії однієї команди. В першому випадку зі штрафного забив Семен Вовченко, який подякував Назарію Ничу та Андрію Бусько, що утворили величезну дірку в «стінці», куди м’яч і влучив. А потім надзвичайно красиву комбінацію організували Євген Пасіч та Гайдучик, після чого Шарай, котрий Станіслав, бездоганно вдарив у дальній кут воріт.
Реабілітуватися змогла й «Зоря», яка теж тричі не перемагала, причому підопічні Патріка Ван Леувена програли «Руху» (1:3) та «Дніпру-1» (0:3), а одне очко подарувала зустріч зі згаданим «Кривбасом» (2:2). Відігралися луганці на слабких одеситах, які наразі вважаються головним аутсайдером першості. Хоча й при цьому здивувала велика поразка підопічних Романа Григорчука…
Доля гри вирішилася ще до перерви, коли футболісти «Зорі» демонстрували цікаву послідовність результативних дій… Забив Сергій Булеца – потім він асистом відзначився, коли гол організував Ігор Кірюханцев, після чого вже Кірюханцев попрацював на партнера, яким став Назарій Русин. Булеца перед фінальним свистком ще й результативною подачею від кутового прапорця запам’ятався, а головою якісно вдарив Євген Шахов. Залишилося лише згадати автора першого гольового пасу – Богдана Бутка. «Чорноморець» намагався щось зробити, але за намагання очки не дають.

Володимир СТАХІВ

Exit mobile version