14-й тур
Ще не пройдено і півшляху чемпіонату, а інтрига боротьби на різних щаблях турнірної таблиці зберігає тенденцію до загострення. Особливістю минулого туру була низка матчів, які в спортивній термінології прийнято називати «лобовими». Зустрічалися команди, що є прямими конкурентами у боротьбі за конкретні позиції у турнірній ієрархії чемпіонату УПЛ.
10 листопада
«КОЛОС» (Ковалівка) – «МИНАЙ» – 2:0 (2:0)
Голи: Мілько (18), Бурда (35).
Вилучення: Мельник (49).
11 листопада
«ОЛЕКСАНДРІЯ» – «ВЕРЕС» (Рівне) – 1:0 (0:0)
Гол: Безерра (82).
Арбітр О. Солов’ян
«ПОЛІССЯ» (Житомир) – «МЕТАЛІСТ 1925» (Харків) – 2:1 (0:1)
Голи: Шастал (65), Грицук (82 з пенальті) – Юсов (14)
«ОБОЛОНЬ» (Київ) – «ВОРСКЛА» (Полтава) – 0:1 (0:0)
Гол: Степанюк (67 з пенальті).
12 листопада
«ЗОРЯ» (Луганськ) – ЛНЗ (Черкаси) – 1:2 (0:1)
Голи: Алефіренко (87) – Г. Пасіч (7, 89).
«ЧОРНОМОРЕЦЬ» (Одеса) – «РУХ» (Львів) – 2:3 (1:1)
Голи: Дідик (28, автогол), Бадібанга (58) – Пастух (9), Таллес (72, з пенальті), Плюман (87).
Вилучення: Гучек (69).
«КРИВБАС» (Кривий Ріг) – «ДИНАМО» (Київ) – 0:2 (0:2)
Голи: Ванат (8), Караваєв (27).
Вилучення: Бескоровайний (12).
«ЧОРНОМОРЕЦЬ» (Одеса) – «РУХ» (Львів) – 2:3 (1:1)
Голи: Дідик (28, автогол), Бадібанга (58) – Пастух (9), Таллес (72, з пенальті), Плюман (87).
Вилучення: Гучек (69).
«ШАХТАР» (Донецьк) – «ДНІПРО-1» (Дніпро) – 1:3 (1:1)
Голи: Сікан (5) – Сарапій (41), Гуцуляк (51), Лєднєв (56).
Варто відзначити відмінності ситуації щодо схильності до переміни місць на різних полюсах турнірки. Перша трійка перетасовується практично з кожним ігровим днем. І цей черговий тур висунув на чолі чемпіонату нового лідера – «Дніпро-1». Це шостий лідер за 14 турів змагання. У «підвалі» очкового реєстру вже не один тур стабільно засіли «Верес» і «Минай» попри всі зусилля тягнутися до «сонячних» місць таблиці.
Ще одна уже традиція нинішнього чемпіонату – тренерські переміни. Цього разу на посаді головного тренера новоспечений відповідальний у «Зорі».
Ну, і не обійшлося без «вічного» – скільки в Україні існує футбол, стільки й говорять про суддівство. Цей тур чемпіонату не виняток.
МАТЧ ТУРУ №1
Зустрілися, на секундочку, діючі чемпіон і віце-чемпіон українського клубного футболу. З новими наставиками, але при діючих титулах.
Дуже корисною виявилася гра для обох команд. Передусім, в психологічному вимірі.
Для «Шахтаря», щоб збити ту хвилю ейфорії, яка почала огортати цей колектив після феєричної перемоги в Лізі чемпіонів над «Барселоною», опустити на грішну землю тренерський штаб і гравців «гірників». Бо перші паростки певної вальяжності стали пробиватися, зокрема, у цьому протистоянні з дніпрянами, коли, тим більш, «свято триває» і так все чудово в цьому матчі починалося.
Перша акцентована атака «Шахтаря» призвела до взяття воріт гостей. Після навісу Невертона Олександр Зубков зробив скидку на Дмитра Криськіва, а той до Данила Сікана, який метрів із десяти пробив точно в кут. Красиво і невимушено. Ну, «все пучком», проблем немає, подумали цієї миті, мабуть, «гірники».
Не буде у «гірників» парадної переможної ходи теренами футбольної УПЛ, немає зараз об’єктивно в «Шахтаря» такого потенціалу, щоб неодмінно все було успішно і без питань. Тільки максимальна самовіддача і мобілізованість від першої до останньої хвилини.
Повертаючись до узагальнення наслідків цього поєдинку, для «Дніпра-1», навпаки, ця перемога – психологічний допінг лідерської позиції, усвідомлення, що все можливо і під силу здобуття найвищих звитяг. Тепер уже пізно сумніватися, треба «рвати жили», щоб утримувати свої позиці.
У матчі «Дніпро-1» спокійно очікував свій шанс і дочекався. Кутовий і Едуард Сарапій – у «Дніпра-1» це грізна зброя. Тим не менш, гравці «Шахтаря» дозволили дніпровцю без перешкод впритул «розстріляти» ворота. Перерва не «протверезила» «гірників». За що й була розсплата від «Дніпра-1». Олексію Гуцуляку ніхто не заважав увійти в карний майданчик суперника, прицілитися і запустити м’яча у «дев’ятку». Дивовижа безпечність захисту «Шахтаря». Так само, як і невимушене потім порушення правил перед своїм штрафним майданчиком. Покарання у виконанні Богдана Лєднєва було бездоганним.
Дніпряни зараз не так комада, яка дасть відіграти за півгодини два м’ячі, навіть «Шахтарю». «Дніпро-1» вперше в чемпіонаті очолив турнірну таблицю. Перша поразка Міріно Пушича в УПЛ.
МАТЧ ТУРУ №2
Зустрілися з’ясувати стосунки новий авторитет проти старого. «Кривбас» на момент матчу був лідером цьогорічного чемпіонату, а багаторазові чемпіони України «Динамо» до чергового туру підійшли на восьмому місці.
«Кривбас» забив найбільше голів у чемпіонаті, великою проблемою киян є гра в обороні: лише одну гру цього сезону «Динамо» завершило без пропущених голів. І загалом динамівці провели вкрай невдалий відрізок чемпіонату: у чотирьох матчах «біло-сині» набрали лише одне очко. Відповідно на цей матч команда вийшла під керівництвом нового старого (був досвід минулого сезону) виконуючого обов’язки головного тренера Олександра Шовковського. Кардинальних кадрових змін у складі киян не сталося, за винятком появи вперше у нинішньому сезоні в старті 19-річного Антона Царенка. У Юрія Вернидуба суттєвих кадрових змін і не очікувалося.
«Кривбас» вирішив відразу заявити, хто в домі господар і… перестарався. Криворіжці наразилися на контратаку після обрізки в центрі поля. Олександр Тимчик з правого флангу виконав простріл вздовж лінії карного майданчика. Гравець «Кривбаса» Денис Кузик намагався перехопити передачу, але тільки зручно зупинив м’яч для Владислава Ваната. Форвард «Динамо» з 16 метрів чітко поцілив у кут воріт.
А потім на 12-й хвилині сталася подія, яка, як виявилося, вбила усю інтригу, яку небезпідставно очікували від цього матчу. Криворіжці знову прогавили швидкий ривок по центру Ваната. Вже перед самим карним майданчиком його прагнув наздогнати Данило Безкоровайний і… Далі розмаїття оцінок і емоцій тренерів, футболістів, експертів, вболівальників – збили форварда чи впав навмисно, заслуговує епізод на червону картку чи ні? Я не буду долучатися до цього різноголосся, тим більше жоден із повторів не дає однозначної відповіді на ці запитання. Свою узагальнену думку щодо таких ситуацій висловлю у цьому матеріалі пізніше. Наразі значення мало лише рішення судді. Карати, не можна милувати – такий був його вердикт. Вилучення «стовпа» оборони і капітана «Кривбасу» Безкоровайного зіграло вирішальну роль в епізоді матчу за 15 хвилин. В’ячеслав Рябов, який замінив вилученого оборонця, на рівному місці перед своїми подарував м’яч Олександру Караваєву. Спрямувати невідпорно «шкіряного» у ворота далі було справою техніки. 0:2 і меншість – це виявилося вироком для господарів. Ще дві третини матчу обидві команди намагались щось змінити і, навіть мали поодиноки нагоди, але табло приречено висвітлювало вже остаточний підсумок матчу.
Через згадані події, від матчу залишилися «стерті» враження. Олександр Шовковський знову, як і в історії минулого сезону, здобув перемогу в першому поєдинку на посаді в. о. головного тренера. Приклад, коли зміна керманича, дещо збуджує команду, яка була застигла у своїй інертності. Можливо, динамівцям дещо підфартило. Але щастить тому, хто до чогось прагне. З прагненням у «Динамо» позитивні зрушення. Говорити про щось більше ще зарано.
МАТЧІ ТУРУ №3-8
«Чорноморець» і «Рух», в силу різних причин, наразі це непередбачувані команди, хоча уже з амбіціями і претензіями на високі місця в чемпіонаті. Такою ж непередбачуваною за перебігом подій виявилася і зустріч між ними. Коротко і образно матч можна оцінити – і сміх, і гріх.
«Рух» у цьому матчі фактично забив п’ять м’ячів. На початку відкрив лік голам у поєдинку, у притаманній «Руху» швидкій атаці і абсолютній байдужості захисту одеситів, Євген Пастух. Наприкінці шикарним «пострілом» здалеку встановив остаточний переможний для львів’ян рахунок Анже Плюман. Між цими подіями не менш «шикарним» ударом головою закинув м’яч за комірець своєму кіперу Роман Дідик, Олексій Сич у «стінку» від Зігі Бадібанги невідпорно спямував «круглий» у свої ворота. Але ключовий момент матчу стався на 68-й хвилині – після удару Марка Сапуги м’яч від голови Луки Гучека, який перебував майже на лінії своїх воріт, влучив у його руку. Знову, як і в попередньому оглянутому матчі ситуація викликала «лавину» думок і оцінок – пенальті не пенальті, вилучення не вилучення. Знову ж таки, сталося все блискавично і не очевидно. Суддя обрав найсуворіший вердикт. Так «Рух» зрівняв рахунок, а одесити залишилися у меншості. «Чорноморець» потім висловив протест проти незадовільного рівня суддівства загалом. Про це теж пізніше тут.
«Полісся» вирішальний м’яч забило «Металісту 1925» наприкінці матчу теж з пенальті. Євген Ткачук і Дмитро Шастал боролися у штрафному майданчику, аж біля лицьової лінії. Обоє впали. Суддя призначив пенальті. У «Металіста 1925» Юрій Коваль, за сумісництвом тепер спортивний директор і виконуючий обов’язки головного тренера «Зорі», невдало дебютував у новому статусі проти ЛНЗ.
У боротьбі за краще майбутнє програли «Минай», «Верес», «Оболонь» відповідно «Колосу», «Олександрії» та «Ворсклі».
А СУДДІ ХТО?
І знову низка команд виступила з претензіями щодо суддівських рішень у матчах туру, які вплинули на кінцевий результат поєдинків. Суддівські рішення, власне, і мають впливати на перебіг матчів, але за неодмінної умови їхніх професіоналізму і справедливості. Саме щодо цього і виникли претензії у «Кривбасу», «Металіста 1925», а «Чорноморець», взагалі, виступив з офіційною заявою.
Комітет арбітрів Української асоціації футболу оперативно відреагував на низку претензій (що не кажіть,але це вже хоч якийсь позитивний поступ у цьому наболілому питанні). Майже всі рішення арбітрів було визнано законними. Але аргументація таких оцінок майже на рівні «сам дурень» – суддя вчинив правильно, бо БУЛО порушення правил: цього збили, того завалили, той грав рукою. Контраргументація на тому ж рівні – ні, НЕ БУЛО порушень правил: той і той падав з власної ініціативи, а там як і була рука, то природно і без шансів уникнення. І нема ради, де тут правда.
ВАР, безперечно, дає додаткову можливість встановити істину в епізоді, але й людський фактор він не відміняє, бо остаточне рішення приймає все ж таки людина-суддя. Хіба що піти далі у використанні технічного надбання людства – ввести ще використання під час матчу детектора брехні. Справді, під гаслом говорити «правду, тільки правду і нічого крім правди», виключно Ванат, Шастал, можуть відповісти – чи їх збивали, чи не втримався сам, а Гучек – чи була гра рукою і яким чином. Але, згоден, це було б уже смішно. Далі б вже хіба що проводити референдум з кожного питання.
Футбол був, є і буде творінням суб’єктивним в людській діяльності і оцінках. Ніколи ми не досягнемо ідеалу кришталевої непорочності. Але межу «гріхопадіння» тримати неодмінно треба. І на сьогодні вихід лише один – високий професіоналізм того, хто приймає суддівське рішення. Професіоналізм підтверджується відкритістю і відповідальністю. Кожне сумнівне рішення, яке мало визначальне значення, потрібно публічно пояснювати і аргументувати. І не з високих суддівських кабінетів, а тому хто ці рішення безпосередньо приймав.
Так це додасть клопотів після кожного туру. А, що робити? У вас є кращі пропозиції максимального наближення до істини на футбольному полі?
Щоправда, все це поки що на рівні «балаканини». Нічого не буде без кардинального реформування Української асоціації футболу загалом. А поки що усе на рівні чуток – кажуть, що 73-річний італієць Лучано Лучі найближчим часом залишить посаду голови Комітету арбітрів УАФ. Це станеться після того, як у самій Українській асоціації футболу зміниться президент.
Роман СЛАВЕНКО