Чемпіонат світу в приміщеннях
У Нанкіні (Китай) відбувся 20-й чемпіонат світу з легкої атлетики в приміщенні. Протягом трьох днів, 21–23 березня, 576 атлетів зі 127-ми країн розіграли 26 комплектів нагород. Серед учасників змагань було і семеро українських спортсменів. Вони змагалися у п’яти легкоатлетичних дисциплінах і здобули одну нагороду змагань – бронзова медаль Ярослави Магучих у стрибках у висоту серед жінок. За українським медальним здобутком у порівнянні з подібними змаганнями у Глазго-2024 – це крок назад. Тоді теж у нас загалом була одна нагорода, теж зусиллями Ярослави Магучих, але срібна.
У медальному заліку Україна ще з п’ятьма країнами поділила 27-у позицію.
Україна вже традиційно не є масово представлена на цих престижних легкоатлетичних змаганнях. На двох попередніх чемпіонатах світу (а це вже після початку широкомасштабної на нас агресії) у Бєлграді-2022 і Глазго-2024 українські команди складалися із шести спортсменів. Цього разу до складу українських учасників чемпіонату увійшло семеро атлетів: у чоловіків – Олег Дорощук та Дмитро Нікітін (обоє – стрибки у висоту), у жінок – Ярослава Магучіх та Катерина Табашник (стрибки у висоту), Ганна Плотіцина (60 метрів з бар’єрами), Марія Сіней (потрійний стрибок), Юлія Лобан (п’ятиборство).
Звичайно, найбільші і найвищі сподівання в українських вболівальників були у секторі для стрибків у висоту. Ярослава Магучіх та Олег Дорощук прибули на чемпіонат світу після щойно здобутих титулів чемпіонів Європи. Ярослава Магучіх взагалі рівно протягом останнього часу у рік в усіх змаганнях, в яких брала участь, тільки перемагала. Від невдач, тим більше на такому високому рівні, ніхто не застрахований. Прикрість у тому, що золоті нагороди чемпіонату світу розігрувалися на рівні висот, які цілком по сили нашим атлетам. Але усьому є причини. Спробуємо про них поговорити.
СТРИБКИ У ВИСОТУ. ЖІНКИ
Іронія спортивної долі у тому, що востаннє Ярослава Магучіх не піднімалася на найвищу сходинку п’єдесталу саме на аналогічному чемпіонаті світу у приміщеннях, тільки минулого 2024 року. Не підкорилися ці змагання Ярославі і цього разу, Магучіх перервала серію з 10 поспіль перемог на міжнародних змаганнях. Хоча титулом чемпіонки світу у приміщеннях вона вже володіла у 2022 році, як і всіма іншими можливими у легкій атлетиці титулами.
Відразу про реальну приземлену причину, яка завадила цього разуЯрославі звично злетіти вище всіх, приземлено буквально до п’ят. Саме травма п’яти завадила Магучіх показати притаманний їй результат. Про це, вже по закінченні змагань, розповіла сама Ярослава. І це істотна обставина, адже у спорті високих досягнень і шаленої конкуренції навіть незначне ушкодження, невеличка дрібниця може завадити у досягненні мети, бо це вам не до найближчого магазину сходити, тут треба бути ідеальним.
Ще може бути досить суперечлива думка про нюанси психологічного характеру – специфічна втома від суцільного тріумфу і перемог, коли притупляється відчуття щасливого куражу, що ти найкращий і непереможний. До хорошого звикаєш швидко, але бува його незмінна одноманітність трохи «набридає». У 23 роки Ярослава Магучіх здобула все можливе у світі легкої атлетики. Тепер жагу отримувати щось новеньке можна замінити лише пристрастю до колекціонування титулів.
Таке невеличке теоретичне розмірковування над можливими причинами, які завадили цього разу отримати вже звичні для нас результати у виконанні Ярослави Магучих. Подивимось на події головного легкоатлетичного форуму року, 13–21 вересня на токійському чемпіонаті світу на відкритому повітрі.
А тепер повернемося до закритого приміщення чемпіонату світу у сектор для стрибків у висоту в китайському Нанкіні.
Фінал жіночих стрибків у висоту закривав програму виступів українців на чемпіонаті світу в приміщенні, які на той момент залишалися без нагород. Участь у ньому взяли одразу дві представниці України: чемпіонка світу, Європи та Олімпійських ігор Ярослава Магучіх, а також Катерина Табашник, для якої цей світовий турнір став першим у кар’єрі. У конкуренток до наших було ще 8 атлеток.
Ярослава Магучіх на початку для розминки взяла висоту 1 метр 89 сантиметрів. Наступну 1.92 метра – пропустила. З першої спроби підкорилася і 1.95. Залишалося ще три суперниці. Цю ж висоту з першої спроби взяли звичні конкурентки, австралійки Оліслагерс та Паттерсон, сербка Топич – з другої. Все йшло добре.
Неприємності почалися на висоті 1 метр 97 сантиметрів. Магучіх не взяла цю перешкоду з першої спроби, а обом австралійкам це вдалося. Ярослава вирішила йти ва-банк – все, або тільки «бронза», і перенесла для себе висоту на 1.99 метра. Якби Магучіх ця висота підкорилася, а це виглядало цілком реальним завданням, вона виграла б і цей чемпіонат світу. Проте дві спроби виявилися невдалими. Як усі на цій висоті і в австралійок, але перед тим у них вже була перевага.
Нагадаємо, за кілька тижнів перед цим Ярослава Магучіх виграла золоту медаль на чемпіонаті Європи з легкої атлетики в приміщенні з результатом 1 метр 99 сантиметрів.
Ще одна українська стрибунка Катерина Табашник посіла 9-те місце з результатом у третій спробі 1.89 метра, більші висоти не підкорилися (особистий рекорд Катерини – 1.99 метра).
Стрибки у висоту. Жінки
23 березня
- Нікола Оліслагерс (Австралія) 1.97 м
- Елеанор Паттерсон (Австралія) 1.97 м
- Ярослава Магучіх (Україна) 1.95 м
- Ангеліна Топич (Сербія) 1.95 м
- Чаріті Хуфнагель (США) 1.92 м
- Імке Оннен (Німеччина) 1.92 м
…9. Катерина Табашник (Україна) 1.89 м
ПРЯМА МОВА
Ярослава МАГУЧІХ, бронзовий призер чемпіонату світу:
– Після чемпіонату Європи в приміщенні у мене була травма. Під час сьогоднішніх стрибків я відчула, що 1,95 метра – це не дуже добре, але я була впевнена, що 1,97 метра буде чудово. Тому я почала бігти, але відчула, що моя щиколотка, на жаль, не в порядку. Мені треба більше працювати над відновленням ноги, якщо я не відчуваю стабільності в ній. Коли виконувала один стрибок, то я бігла, коли робила інший – то не бігла. Тож, я думаю, що попрацюю над цим і повернуся сильнішою
З нетерпінням чекатиму сезону на свіжому повітрі. Наступного місяця я повернуся до Китаю на Діамантову лігу, і сподіваюся, що тоді мені буде краще.
СТРИБКИ У ВИСОТУ. ЧОЛОВІКИ
На фінал чемпіонату світу в стрибках у висоту серед чоловіків у нас теж були особливі і небезпідставні сподівання. У фіналі цієї дисципліни Україну представляли два атлети – Олег Дорощук і Дмитро Нікитін.
Нагадаємо, нещодавно 23-річний Олег Дорощук став чемпіоном Європи з легкої атлетики у приміщенні в стрибках у висоту серед чоловіків. Причому,українець переміг із найкращим результатом сезону в світі – 2 метри 34 сантиметри, а також зі своїм особистим рекордом. Так, Олег і на чемпіонаті світу тепер був кращим серед європейців. Але ж, якби, Олег Дорощук повторив свою кращу спробу у фіналі європейського змагання, був би він кращим і у світі. Але цього разу Дорощук зумів досягти лише результату на 6 сантиметрів гіршого.
Для Олега Дорощука це був другий чемпіонат світу у приміщенні в кар’єрі. Два роки тому в Ґлазґо він став четвертим з результатом лише 2,24 метра. На цьогорічному чемпіонаті Європи Олег недавно здобув свою першу найвищу нагороду на офіційних дорослих міжнародних стартах.
На відміну від своєї ровесниці Ярослави Магучіх, для Олега Дорощука титули і трофеї ще не стали звичною буденною справою. Психологією переможця – «бачу ціль, не бачу перешкод» – теж оволодівають не відразу. Кортше кажучи, вірогідно, Олег «перегорів» під вагою одного із головних фаворитів змагання.
Як легко і невимушено на згаданому чемпіонаті Європи Дорощук долав з першої спроби висоту за висотою. І як непросто складався у нього шлях у цих змаганнях. Українець у складній боротьбі здобув путівку до фінального раунду, взявши лише з третьої спроби висоту 2 метри 28 сантиметрів, тому й став п’ятим. 2.31 – Олегу Дорощуку не підкорилися тричі. Звісно, прикро, коли лише за черговістю вдалої спроби ти втрачаєш місце на п’єдесталі. Але ще прикріше, що ти показав тепер уже низький для себе результат. Але це і набутий досвід на майбутнє.
А переміг досвідчений 28-річний У Сан Хьок, який вигравав «золото» ще на чемпіонаті світу-2022 у Белграді. Через 2 роки в Глазго кореєць став бронзовим призером. Тепер знову «золото».
Інший українець Дмитро Нікітін припинив боротьбу у фіналі чемпіонату світу на висоті 2,14 метра., що для нього теж не є високим результатом (особистий рекорд Нікітіна – 2,28 метра).
Стрибки у висоту. Чоловіки
21 березня
- У Сан Хьок (Південна Корея) 2 м 31 см
- Гаміш Керр (Нова Зеландія) 2 м 28 см
- Реймонд Річардс (Ямайка) м 28 см
- Елайджа Кошиба (США) 2 м 28 см
- Олег Дорощук (Україна) 2 м 28 см
- Мануель Ландо (Італія) 2 м 24 см
…9. Дмитро Нікітін (Україна) 2 м 14 см
П’ятиборство, жінки
21 березня
- Саґа Ваннінен (Фінляндія) 4821
- Кейт О’Коннор (Ірландія) 4742
- Талія Брукс (США) 4669
- Ванесса Грімм (Німеччина) 4481
- Тамара Чапмен (США) 4476
- Сабіна Сюч (Угорщина) 4438
…12. Юлія Лобан (Україна) 4124
Потрійний стрибок, жінки
22 березня
- Леяніс Перес (Куба) 14,93 м
- Льядаґміс Повея (Куба) 14,57 м
- Ана Пелетейро-Компаоре (Іспанія) 14,29 м
- Теа Лафонд (Домініка) 14,18 м
- Майя Оскаг (Швеція) 14,01 м
- Нея Філіпич (Словенія) 13,92 м
…10. Марія Сіней (Україна) 13,58 м
60 метрів з бар’єрами
23 березня
3-й кваліфікаційний забіг 1/4 фіналу, жінки:
- Надін Віссер (Нідерланди) 7.82
…4. Еліза Ді Лаззаро (Італія) 8.09
…7. Ганна Плотіцина (Україна) 8.2
ІСТОРІЯ
Україна на чемпіонах світу з атлетики у приміщеннях.
23 березня завершися чемпіонат світу з легкої атлетики у приміщенні. Для України він приніс одну бронзову нагороду Ярослави Магучіх у стрибках у висоту. Бували і кращі часи. Для української команди часів незалежності це були 17-і подібні змагання. Sport.ua пропонує пригадати історію досягнень та невдач українських легкоатлетів на світових форумах у приміщенні за час участі у них збірної України.
1993 рік
Українська збірна вперше виступила на світовій першості у приміщенні. На перших змаганнях українці вибороли 5 нагород.
У потрійному стрибку «золото» виборола Інеса Кравець з результатом 14,47 метра, що стало новим світовим рекордом. Також вона виборола «бронзу» у стрибках у довжину, стрибнувши на позначку 6,77 метра.
Першу чоловічу «бронзу» в історії виборов Олександр Багач, з результатом 20,63 метра. На жіночих 60 метрах третє місце посіла Жанна Тарнопольська (7,21 секунди). У стрибках у висоту Інга Бабакова завоювала «бронзу» з результатом 2.00 метри.
1995 рік
У Барселоні українська збірна змогла завоювати лише одну медаль. «Золото» здобув у стрибках з жердиною Сергій Бубка, показавши результат 5.90 метра.
1997 рік
Українська збірна посіла 4 місце у медальному заліку з 4 нагородами. У чоловічому штовханні ядра був подвійний п’єдестал. «Золото» здобув Юрій Білоног 21.02 метра, а «срібло» – Олександр Багач 20.94. У жіночому штовханні ядра чемпіонкою стала Віта Павлиш – 20.00 метрів. У стрибках у висоту «срібло» виборола Інга Бабакова з результатом 2.00 метри, поступившись лише легендарній екс-рекордсменці Стефці Костадиновій (2.02 метра).
1999 рік
На світовій першості в японському місті Маебасі Україна полетіла додому з двома медалями, завойованими в штовханні ядра. Як і на попередньому чемпіонаті на п’єдесталі знову стояли Юрій Білоног і Олександр Багач. Тільки тепер трохи в іншому порядку. Олександр виборов «золото» з результатом – 21.41 метра, а Юрій бронзову медаль (20.89 м).
2001 рік
Українці вибороли дві срібні нагороди в одній дисципліни. У жіночих стрибках у висоту Інга Бабакова показала результат 2.00 метри. У чоловіків Андрій Соколовський подолав позначку 2.29 метра.
2003 рік
У Бірмінгемі українська збірна поїхала додому лише з однією медаллю. «Бронзу» у штовханні ядра здобув Юрій Білоног з результатом 21.13 метра.
2004 рік
У Будапешті українські легкоатлети здобули 3 нагороди.
Наталія Добринська здобула «срібло» у п’ятиборстві, набравши 4727 очок. На дистанції 1500 метрів Іван Гешко пробіг за 3.52,34 хвилини і програв лише 0.03 секунди лідеру – кенійцю Полу Коріру (3.52,34), виборовши «срібло». У стрибках з жердиною Денис Юрченко отримав «бронзу», показавши результат 5.70 метра.
2006 рік
Українська збірна виборола 2 золоті нагороди.
На дистанції 1500 метрів Іван Гешко святкував перемогу з часом 3.42,08 хвилини.
У п’ятиборстві Людмила Блонська отримала «золото», набравши 4685 очок.
2008 рік
В іспанській Валенсії українські спортсмени поїхали додому з двома медалями.
«Срібло» на дистанції 800 метрів здобула Тетяна Петлюк, її результат становив 2.02,66 хвилини. «Бронзу» у стрибках у висоту виборола Віта Паламар, подолавши планку на висоті 2,01 метра.
2010 рік
Українці здобули тільки одну медаль. ЇЇ володаркою стала Наталія Добринська, яка здобула «срібло» у п’ятиборстві, набравши 4851 залікових очок.
2012 рік
Українці вибороли 3 медалі, та був встановлений новий світовий рекорд.
«Золото» вдруге поспіль здобула Наталія Добринська. Її результат – 5013 очок у п’ятиборстві став новим світовим рекордом у приміщенні.
На 800 метрах Наталія Лупу посіла другу сходинку п’єдесталу, її час становив 1.59,67 хвилини.
У семіборстві Олексій Касьянов здобув «срібло», з результатом 6071 заліковий бал.
2014 рік
Українська збірна виборола 3 нагороди.
«Срібло» у потрійному стрибку здобула Ольга Саладуха, її результат становив 14,45 метра. «Бронзу» у п’ятиборстві отримала Аліна Фьодорова, набравши 4724 очок. У чоловічих стрибках у висоту Андрій Проценко посів третю сходинку п’єдесталу, подолавши висоту 2,36 метра.
2016 рік
У Портленді, аналогічно, як і на попередніх світових першостях, українська збірна здобула 3 медалі.
У жіночому п’ятиборстві було дві українки на п’єдесталі: «срібло» отримала Анастасія Мохнюк (4847 очок), а «бронзу» – Аліна Фьодорова (4770). У чоловічому семиборстві друге місце посів Олексій Касьянов, з результатом 6182 бал.
2018 рік
Чемпіонат світу у 2018 році став провальним для українців. Жодної медалі не було здобуто.
2022 рік
Чемпіонат світу проходив лише через пару тижнів після початку повномасштабної війни. Українським легкоатлетам було не просто налаштуватися на змагання, так і доїхати до Белграда.
Попри всі обставини, українська збірна отримала дві нагороди.
У жіночих стрибках у висоту стала чемпіонкою Ярослава Магучіх, з результатом 2.02 метра. У потрійному стрибку Марина Бех-Романчук виборола «срібло» з результатом 14,74 метра.
2024 рік
У 2024 році українці отримали одну нагороду. Ярослава Магучіх стала срібною призеркою у стрибках у висоту (1.97 метра).