Заміна «колишніх»
Члени Виконкому УАФ ухвалили рішення звернутися до УЄФА про відкликання колишнього президента Асоціації Андрія Павелка з посади члена Виконавчого комітету УЄФА.
Крім Павелка, УАФ звернулася до УЄФА з проханням про усунення та інших представників України з органів головного виконавчого органу футбольної Європи.
Заява УАФ:
У зв’язку зі значними кадровими змінами в низці національних асоціацій УЄФА своїм циркуляром № 15/2024 від 28.03.2024 надав можливість національним асоціаціям оновити членство в комітетах та панелях УЄФА з метою оптимізації відповідного представництва та підтримки актуальної співпраці з питань, які мають вирішальне значення для діяльності та розвитку футболу.
Враховуючи, що більшість представників України в комітетах та панелях УЄФА станом на сьогодні втратили посади в УАФ, Виконком Української асоціації футболу на своєму засіданні 26 квітня вирішив відкликати наступних представників УАФ із органів УЄФА:
• Андрія Павелка – із посад заступника голови Комітету юнацького та аматорського футболу УЄФА та заступника голови Комітету з футзалу та пляжного футболу УЄФА;
• Юрія Запісоцького – із посади другого віце-голови Комітету з ліцензування клубів УЄФА;
• Вадима Костюченка – із посади члена Комітету ХетТрик УЄФА;
• Олексія Михайличенка – із посади члена Комітету змагань національних збірних УЄФА;
• Олега Протасова – із посади члена Комітету футболу УЄФА;
• Володимира Генінсона – із посади члена Комітету стадіонів та безпеки УЄФА;
• Андрія Бондаренка – із посади члена Панелі адміністративних експертів УЄФА.
Натомість Виконкомом УАФ були визначені наступні представники для зайняття вакантних посад:
• президент УАФ Андрій Шевченко – посади заступника голови Комітету юнацького та аматорського футболу УЄФА;
• перший віце-президент УАФ Павло Бойчук – посади члена Комітету ХетТрик УЄФА;
• віце-президент УАФ Сергій Ребров – посади члена Комітету змагань національних збірних УЄФА;
• віце-президент УАФ Олександр Шевченко – посади другого віцеголови Комітету з ліцензування клубів УЄФА;
• президент Асоціації футзалу України Сергій Владико – посади заступника голови Комітету з футзалу та пляжного футболу УЄФА;
• голова Комітету професіонального футболу УАФ Олег Лужний – посади члена Комітету футболу УЄФА;
• заступник генерального секретаря УАФ Віталій Данильченко – посади члена Панелі адміністративних експертів УЄФА.
Статус і зарплати в УАФ
За інформацією ЗМІ, минулого тижня президент Української асоціації футболу Андрій Шевченко та віце-президент федерації Олександр Шевченко (однофамільці) підписали особисті трудові угоди з УАФ. До цього, обидва працювали в асоціації на громадських засадах.
Як стало відомо Sport.ua, обидва функціонери не збираються одержувати зарплату в УАФ.
Також, за наявною інформацією, в затвердженому бюджеті УАФ левову частку складатимуть надходження з ФІФА та УЄФА, а Мінмолодьспорту забезпечив коштами на підготовку й участь олімпійської збірної України з футболу в Іграх в Парижі.
Нагадаємо, згідно рішення позачергового Конгресу УАФ, який відбувся 25 січня цього року, всіх перших віце-президентів та віце-президентів попереднього керівного складу цієї організації було відправлено у відставку.
Як повідомлялося, ціла група функціонерів, які були в штаті УАФ, припинили роботу в УАФ, з ними вже було проведено розрахунок, їм видали вихідну допомогу та трудові книжки. Зокрема йдеться і про відомих в минулому футболістів Олега Протасова, Олексія Mихайличенка, Анатолія Дем’яненка.
Зміна в Комітеті етики та чесної гри
Виконавчий комітет Української асоціації футболу на своєму засіданні ухвалив рішення щодо припинення повноважень усього складу Комітету з етики та чесної гри УАФ, який очолював Франческо Баранка.
Новим головою Комітету з етики та чесної гри УАФ було призначено Андрія Давиденка, якому було доручено підготувати та надати президенту УАФ пропозиції щодо кількісного та персонального складу, повноважень, обов’язків та функцій комітету.
Андрій Давиденко очолює Службу внутрішніх розслідувань протиправної поведінки учасників футбольних змагань УАФ. 38-річний фахівець багато років працював у правоохоронних органах та має досвід співпраці з УАФ у питаннях боротьби з впливом на результати футбольних матчів.
Премії для арбітрів
Клуби УПЛ підтримали ідею преміювання арбітрів Кожен клуб-представник елітного дивізіону має виділити 1 млн грн.
Клуби УПЛ мінімальною більшістю підтримали пропозицію виділити кошти на преміювання арбітрів. Кожен представник еліти має виділити суму в розмірі 1 млн грн для покращення суддівства, повідомляє журналіст Ігор Бурбас.
В УАФ буде створений фонд, кошти з якого витрачатимуться на бонусні виплати арбітрам згідно з оціночним рейтингом, який за підсумками сезону складе Комітет арбітрів УАФ під керівництвом Катерини Монзуль. Частина грошей піде на певні організаційні витрати комітету, в тому числі процедуру проходження поліграфу.
Клуби УПЛ мали тиждень, щоб відповісти на анкетування. У ньому було три простих варіанти – підтримую/не підтримую/інші пропозиції. За ідею висловились 9 із 16 клубів. Вони вважають, що грошові премії допоможуть арбітрам працювати якісніше, прозоріше і чесніше.
Суддівські зарплати
Спортивний журналіст Володимир Звєров розповів про можливе підвищення зарплатні арбітрам УПЛ, які можуть складати 2–2,5 тисячі доларів за матч.
– Обговорюється варіант підняття зарплати абсолютно усім арбітрам УПЛ без оцінювального принципу. Ще за Лучано Луні було прийнято, що зарплата головного арбітра становить одну тисячу доларів за матч.
Свого часу колишній голова Комітету арбітрів говорив, що цього абсолютно достатньо, і рефері не будуть думати про щось інше. Досвід і практика показали, що він помилявся. Зараз, окрім цього оцінювального принципу та бюджетного бонусу від клубів, обговорюється ще й варіант підняти арбітрам зарплату.
З того, що я чув, тисяча доларів може перетворитися на дві, або дві з половиною, – запевняє Володимир Звєров.
Національна збірна України. Історія
29 квітня виповнилося уже 32 роки, як свій перший в історії міжнародний матч провела футбольна збірна незалежної України. Подробиці цієї історичної події пропонує згадати прес-служба УАФ.
У Всеукраїнський день футболу згадуємо прем’єру, яка запам’ятається назавжди. Відбулася вона після того, як із ФІФА та УЄФА надійшли документи про надання Федерації футболу України статусу тимчасового члена організацій.
Вибір суперника пояснювався насамперед географічним чинником. Місцем зустрічі логічно обрали прикордонний Ужгород.
Тренером бачили Лобановського.
Через дефіцит фінансів не склалося із запрошенням легіонерів. До розширеного списку із 41-го футболіста ввійшли Чанов, Кузнецов, Михайличенко, Литовченко, Протасов, Заваров, Бєланов, Лютий, Юран і Канчельскіс. Але, не маючи можливості оплатити хоча б переліт гравців, ніхто у ФФУ не педалював тему їхнього виклику.
Головним тренером хотіли призначити Валерія Лобановського, який у той час очолював збірну ОАЕ. І до Еміратів навіть було надіслано запрошення. Але Валерій Васильович дав зрозуміти, що буде готовий пристати на нього лише після закінчення терміну чинного контракту.
Зрештою наставника було вирішено обирати з-поміж членів тренерської ради, до якої ввійшли Анатолій Пузач («Динамо»), Євген Кучеревський («Дніпро»), Євген Лемешко («Торпедо»), Юхим Школьников («Буковина»), Віктор Прокопенко («Чорноморець») і Валерій Яремченко («Шахтар»). На останньому етапі коло звузилося до трьох спеціалістів. До Ужгорода збірну повезли Пузач, Яремченко і Прокопенко. Останній із них, за домовленістю між самими тренерами, і став головним.
У розпорядженні штабу було 20 футболістів
Склад збірної України (1992 рік):
воротарі: Кутєпов («Динамо»), Гришко («Чорноморець»); захисники: Лужний, Ю. Мороз (обидва – «Динамо»), Никифоров, Третяк (обидва – «Чорноморець»), Драгунов («Шахтар»), Беженар («Дніпро»);
півзахисники: Анненков, Ковалець, Заєць (усі – «Динамо»), Шелепницький, Сак, Цимбалар (усі – «Чорноморець»), Погодін («Шахтар»), Дудник («Металург» З);
нападники: Саленко («Динамо»), Гецко, Гусєв (обидва – «Чорноморець»), Щербаков («Шахтар»).
Підготовка до поєдинку практично не велася. Команда прибула з Києва до Ужгорода з корабля на бал, і цей факт, звісно, вплинув на результат.
Хоча ще до перерви, за рахунку 0:0, наша збірна могла відзначитися, і не раз. На 15-й хвилині Шелепницький небезпечно пробив по воротах Брокхаузера, але гостей врятувала стійка. А незабаром арбітр не призначив очевидний пенальті за грубу гру проти Щербакова.
У другому таймі позначилася перевага угорської команди в зіграності, до того ж треба врахувати й факт досвіду – гравці суперника представляли клуби Італії, Іспанії, Нідерландів, Бельгії… Шалої та Кіпріх уміло скористалися помилками наших захисників, але Гецко, що вийшов на заміну, ефектним ударом зі штрафного не дозволив перетворити дебют на побиття.
Додамо, що стадіон «Авангард» того дня був забитий ущент, а квиток на історичний матч коштував 50 карбованців.
Товариський матч
Україна – Угорщина – 1:3 (0:0)
29 квітня 1992 року. Ужгород. Стадіон «Авангард». 13 000 глядачів.
Голи: 0:1 Шалої (61), 0:2 Кіпріх (70), 0:3 Кіпріх (84, з пенальті), 1:3 Гецко (90).
Україна: Кутєпов, Лужний, Никифоров, Беженар, Третяк, Ковалець, Цимбалар, Шелепницький, Саленко (Гецко, 59), Погодін (Сак, 56), Щербаков (Гусєв, 69).
Тренер: Віктор Прокопенко.
Угорщина: Брокхаузер (Томаш Балог, 88), Монош, Телек, Шимон, Лерінц (Ковач, 86), Лімпергер (Тібор Балог, 58), Кіпріх, Мартон (Іллєш, 82), Шалої (Пішонт, 74), Ліпчеї, Вінце.
Тренер: Емеріх Еней.
Попередження: Ковалець – Монош, Шалої.
Підготував Андрій СМАЛЬКО