Італійські пристрасті

Минулий тиждень виявився надзвичайно насиченим на Апеннінському півострові, де вдалося розіграти Суперкубок країни, а також треба відзначити величезний скандал в італійському футболі.

Суперкубок Італії
18.01.2023
«Мілан» – «Інтер» – 0:3 (0:2).
Голи: Дімарко (10), Джеко (21), Л. Мартінес (77).
«МІЛАН»: Тетерушану – Калабрія (к) (Дест, 79), Кьяєр (Калулу, 64), Томорі, Т. Ернандес – Беннасер, Тоналі – Мессіас (Орігі, 64), Браїм Діас (Де Кетеларе, 64), Леау – Жиру (Ребіч, 79).
Головний тренер Стефано Піолі.
«ІНТЕР»: Онана – Шкрініар (к), Ачербі, Бастоні (Де Врей, 84) – Дарміан, Барелла (Гальярдіні, 71), Чалханоглу (Асллані, 84), Дімарко (Госенс, 63) – Мхітарян – Джеко (Х. Корреа, 71), Л. Мартінес.
Головний тренер Сімоне Індзагі.

СУПЕРКУБОК ІНДЗАГІ
Спочатку поговоримо про відносно спокійну історію, хоча здавалося, що міланське дербі виявиться надзвичайно спекотним. В останніх шести зустрічах на внутрішній арені «Мілан» та «Інтер» відзначилися однаковим балансом: по дві перемоги та дві нічиї. При цьому треба відзначити, що «россо-нері» у найсвіжіших протистояннях перемагали мінімально – 2:1 та 3:2, а суперник сформував дві великі звитяги з однаковим результатом – 3:0. Що ж ми побачимо 18 січня? Уже відомо, що «нері-адзуррі» вдалося продовжити надзвичайно приємну традицію – знову 3:0 на користь підопічних Сімоне Індзагі.
До звітної дуелі «Інтер» підійшов у статусі володаря національного Кубка, а «Мілан» минулий сезон завершив зі званням переможця Серії А (принциповий конкурент опинився на другій сходинці), тому саме номінальні господарі вважалися фаворитом матчу. Вони, до речі, у попередньому чемпіонаті лише на два очки випередили «Інтер», а у згаданому Кубку «нері-адзуррі» впоралися з «Міланом» на півфінальній стадії. До того ж у поточній внутрішній першості команда Стефано Піолі розташовується трохи вище, однак в окремій зустрічі сильнішим виявився «Інтер».
Обов’язково треба сказати, що звітний матч відбувся в Саудівській Аравії, причому це була вже четверта велика дуель на головній арені міста Ер-Ріяд. Нещодавно на цьому стадіоні проводився Суперкубок Іспанії («Реал» – «Валенсія», «Бетіс» – «Барселона»), коли за підсумками півфіналів (11 та 12 січня) та головного матчу трофей взяла «Барселона» (15 січня), яка перемогла принципового мадридського конкурента без особливих варіантів – 3:1. Також і в міланському дербі інтриги не було. Можливо, відсутність великої кількості рідних вболівальників негативно вплинула на характер потенційно бойової зустрічі, яка насправді стала пересічною дуеллю.
Вже на екваторі першого тайму була можливість говорити про майбутній успіх «Інтера», якому вдалося двічі вразити ворота Чіпріана Тетерушану. Героєм цієї частини матчу став Едін Джеко, який лише одного разу потрапив у протокол протистояння, однак в ситуації з першим голом боснійський форвард віддав визначальний вертикальний пас на Ніколо Бареллу, а той дозволив Федеріко Дімарко вразити порожній кут міланських воріт.
Трохи пізніше Джеко сам зробив майже усе. Отримавши м’яч зі своєї половини поля, Едін спокійно переграв захисника (Сандро Тоналі поганенько зіграв), після чого був влучний удар у дальній кут воріт. При цьому треба відзначити ассист Алессандро Бастоні, адже центральні захисники не щодня стають авторами вишуканих гольових передач.
У роздягальню номінальні гості могли піти з суттєвішою перевагою, проте воротар «россо-нері» впорався з небезпечними ударами авторів попередніх голів – Джеко та Дімарко. А що ж «Мілан» робив 45 хвилин? Захищався не дуже продуктивно, а в атаці взагалі нічого не було – лише один простенький удар у площину воріт суперника, який не збентежив воротаря.
По перерві хлопці Піолі наступали значно активніше, однак реальних гольових моментів поблизу володінь Андре Онани майже не було. Чинний чемпіон Італії напрацював на кілька «пострілів» з-за меж штрафної площі, однак і у цих випадках м’яч йшов значно вище поперечки, а коли «куля» все ж могла потрапити у ворота, спокійно працював голкіпер.
На той час «Інтер» без надмірної агресії розраховував на контргру, однак при цьому вдалося забити третій м’яч. Останній гол зустрічі нагадав результативний акт Джеко, але тепер усе правильно зробив Лаутаро Мартінес, який легко переграв Фікайо Томорі, після чого капітулював воротар. А довгу результативну передачу на себе записав Мілан Шкрініар. Підступний удар Анте Ребіча у доданий арбітром час, коли «куля» поцілувала поперечку, нікого особливо не хвилював.
Індзагі досить стримано прокоментував перемогу над принциповим суперником: «Не буду приховувати, що наразі ми більше думаємо про свої перспективи у внутрішній першості, де треба залишитися в зоні Ліги чемпіонів, а також ми про золоті медалі не забуваємо. Суперкубок при цьому став дуже симпатичним бонусом. Мені приємно, що гравці в такій ситуації змогли продемонструвати свій максимум, завдяки чому вдалося переграти сильного опонента. Тому сьогодні ми святкуємо, а вже завтра продовжимо напружено працювати, щоби гідно завершити першість в Серії А».
А от Піолі говорив про необхідну мотивацію перед Суперкубком: «Ми прагнули виграти трофей, працювали задля цього. Можливо, футболісти десь навіть перехвилювалися у відповідальні миті. Звідси й численні помилки у першому таймі. По перерві команда грала краще, однак цього було занадто мало, щоби принципово змінити характер дуелі. Поразка – це неприємність, після якої треба працювати з подвійною енергією, прагнучи до перемог в інших турнірах сезону».
При цьому «Інтер» зумів стати поруч з «Міланом» за кількістю перемог в Суперкубку – по сім. Більше цей міні-турнір вигравав тільки «Ювентус» – дев’ять епізодів. Також 35-річна суперкубкова історія знає ще шістьох переможців: «Лаціо» – 5, «Рома», «Наполі» – по 2, «Сампдорія», «Парма», «Фіорентина» – по 1. Також треба відзначити, що дванадцять розіграшів цього турніру проходили за межами Італії: Китай – 4, Саудівська Аравія – 3, Катар, США – по 2, Лівія – 1.
Цікаво, що Індзагі здобув четвертий Суперкубок Італії у чотирьох матчах! Бездоганний результат! Раніше Сімоне перемагав у цьому специфічному змаганні з «Лаціо» (2017/18, 2019/20), а тепер маємо ще дві звитяги на чолі «Інтера» (2021/22, 2022/23). У попередніх трьох розіграшах наставник ображав представників «Ювентуса», а тепер от вдалося перевершити «Мілан».

ТУРИНСЬКИЙ СКАНДАЛ
Однак така образа – це дитячий садок у порівнянні з іншою бідою туринського клубу. «Ювентус» вдруге у новітній історії зіштовхнувся з суворими санкціями. Перший інцидент стався у 2006 році, коли клуб за результатами корупційного скандалу був переведений в нижчий дивізіон (Серію В), де «бьянко-нері» провели лише один сезон, однак після цього довелося ще кілька років повертатися на італійську вершину, де ми знову побачили легендарний колектив лише у 2012 році. Історія тоді полягала в купівлі окремих матчів, коли також постраждали «Мілан», «Фіорентина» та «Лаціо», однак ці команди лише очки втратили, залишившись в Серії А.
Нещодавно з’явилася нагода згадати ту неприємну історію, однак цього разу проблемою туринського клубу стали фінансові махінації. Ця історія розпочалася не вчора, а ще минулого року, але тоді, у квітні, «Ювентус» було виправдано. Однак вже восени справу знову вдалося відкрити, оскільки з’явилися нові докази провини клубу. І це вже були дуже серйозні звинувачення, тому туринський колектив швидко вирішив якось виправдатися ще в листопаді, коли у відставку пішли усі керівники: президент клубу Андреа Аньєллі, віце-президент Павел Недвед, генеральний директор Мауріціо Аррівабене та спортивний директор Фабіо Паратічі.
Однак цей крок не вразив представників прокуратури, які прагнули покарати «Ювентус» за порушення правил приросту капіталу. Варто зазначити, що прокурор вимагав відсторонити від футбольної діяльності усіх згаданих функціонерів, а також була пропозиція про зняття з команди 9 очок…
А вже федеральний суд Італії шокував спортивну спільноту, прийнявши набагато жорсткіше рішення щодо турнірної складової. Отож, «Ювентус» отримав серйозний штраф – 15 очок, а такий вирок говорить про падіння у середину класифікації Серії А, причому тепер шанси на зону Ліги чемпіонів у туринського клубу залишаються лише теоретичні.
Також, звісно, постраждали функціонери, які отримали різні терміни дискваліфікації: Паратічі – 2,5 роки, Аньєллі – 2 роки, Аррівабене – 2 роки, Недвед – 8 місяців. До того ж постраждав теперішній спортивний директор Федеріко Черубіні, який 16 місяців не зможе займатися футбольною діяльністю.
В чому ж суть проблеми? Якщо коротко, то клуб порушував правила ліцензування та фінансові норми «чесної гри». «Ювентус» свідомо фіксував завищені суми трансферів, приховував додаткові виплати для футболістів та брехав щодо заробітної плати співробітників клубу. Припускається що за два роки (2020, 2021) туринська команда приховала витрати на суму близько 100 мільйонів євро (виплати не відображені у клубній звітності), а така історія негативно впливає на податки. Негативно – для країни, а позитивно – для клубу. В Італії ж працює демократія, тому своє покарання «Ювентус» отримав, причому по штрафах питання ще буде вирішуватися додатково.
Звісно, з таким вироком не погоджуються туринці, тому найближчим часом, коли вдасться отримати повний текст рішення суду, клуб піде в апеляційну інстанцію, а якщо говорити точніше, то мова йде про Комісію спортивних гарантій відповідно до положень Кодексу спортивної справедливості. Побачимо, чим закінчиться ця історія, однак юристи в Італії вважають, що шанси на пом’якшення вироку не дуже великі. Саме на це варто звернути увагу – про повне виправдання мова не йде, а клуб спробує лише мінімізувати втрати.
А ще треба звернути увагу на пункт про порушення фінансових норм «чесної гри», адже вони стосуються не безпосередньо Італії, а УЄФА. Тому в головній футбольній інстанції Європи вже зафіксований штраф для туринців у розмірі 3,5 мільйона євро. І він може збільшитися, якщо клуб не приведе до ладу усі документи, які повинні відповідати реальним витратам. Але найстрашніше, що «Ювентус» може втратити єврокубки. Якщо зважити на строки розгляду згаданої апеляції, то мова не йде про поточну кампанію, у якій італійський колектив грає в Лізі Європи. А от наступний сезон-2023/24 може пройти без туринців.
В такій ситуації, звісно, команду залишать провідні виконавці, а грошей на нові придбання у «Ювентуса» наразі немає. Може, фізично вони є, але фінансові правила «чесної гри» говорять про те, що клуб не може зараз витрачати великі гроші. Тому в будь-якому випадку гранд європейського футболу зробить відчутний крок назад. Попередній згаданий скандал призвів до того, що «Ювентус» близько шести років повертався на італійську вершину, а скільки часу знадобиться зараз – життя покаже та майбутня апеляція.
Залишається додати, що новим президентом туринського клубу нещодавно став Джанлука Ферреро. «Ювентус» багато говорить про досвід та компетенцію керівника, але реалії такі, що клубний актив просто перейде в інші руки, але фактично це відбудеться всередині родини Аньєллі, адже Ферреро дуже близький до попередніх керівників клубу. Хоча з юридичної точки зору там усе чисто та правильно – принаймні зараз так здається.

Ігор КРОВНИЙ