Бій за титул абсолютного чемпіона надважкої ваги за версіями – WBA, WBC, WBO та IBF.
18 травня 2024 року. Ер-Ріяд, Саудівська Аравія
ОЛЕКСАНДР УСИК (21-0, 14 КО) – ТАЙСОН Ф’ЮРІ (34-0-1, 24 КО).
Перемога Усика роздільним рішенням суддів: 115-112, 113-114, 114-113.
Українець Олександр Усик, перемігши британця Тайсона Ф’юрі, став першим в історії професійного боксу абсолютним чемпіоном суперважкої ваги за усіма провідними версіями – WBA, WBC, WBO та IBF. Досі в надважкій вазі ніхто не об’єднував одразу чотири основних титули професійного боксу.
37-річний Усиком до своїх чемпіонських поясів WBA, WBO та IBF у цій вазі додав пояс чемпіона за версією WBC, який дотепер належав Ф’юрі. Українець зберіг стовідсотковий показник у поєдинках на рівні профі – 22 перемога у 22-му бою. З них 14 Олександр завершив нокаутом.
35-річний британець у 36-му бою зазнав першої поразки у кар’єрі, досі маючи 34 перемоги (24 – нокаутом) та одну нічию.
Крім того, Олександр Усик – другий в історії професійного боксу боєць, який ставав абсолютним чемпіоном світу і у важкій, і у суперважкій вазі після Евандера Голіфілда.
Ще одна цікава історична обставина. Всі чотири найпрестижніші чемпіонські пояси у супертяжкій вазі свого часу вже були українськими. Але на двох братів. Це, коли в 2011-му році Володимир Кличко володів титулами в WBA, WBO та IBF. А Віталій Кличко був чемпіоном WBC.
БІЙ
Олександр Усик вийшов на ранг у розкішному гетьманському строї. Тайсон Ф’юрі, попри всю екстравагантність своєї поведінки, особливою фантазією і оригінальністю в процедурі своєї появи на рингу не відзначився.
Саме 12-раундове протистояння досі непереможних бійців умовно можна розділити на кілька етапів.
1 – 4 раунди
Більшість експертів схиляється до того, що вирішальним у цьому бою став 9-й раунд, коли Усик відправив Ф’юрі в нокдаун, був близький до нокауту, і перехопив ініціативу у протистоянні. Можливо, що так. Але в професійному боксі підсумок поєдинка рахується за кількістю виграних окремо раундів, а не одного-двох, нехай і феєрично переможних.
Тому фундамент перемоги Олександра закладався у стартових раундах бою, де він мав, нехай і не таку яскраву, але перевагу.
Бій обидва боксери розпочали акуратно і уважно. Ф’юрі у своєму стилі «кривлявся» на публіку, але ініціативою у рингу поступився Усику. Із початку бою Олдександр ввімкнув свою значно кращу рухливість, зайняв центр рингу та став працювати першим номером. При цьому Ф’юрі доводилося тинятися з кута в кут, шукаючи нагоду для своєї потужної «гармати». Але українець діяв виважено, розумно та технічно, змінюючи і дистанцію, і характер ударів. Це не був «махач», але Усик діяв точніше і набирав переможні бали у цих раундах.
5–7 раунди
У цьому відрізку бою уже, очевидно, почався зворотній відлік на користь британця. Ф’юрі, мабуть, підказали секунданти, що так він може спокійно і непомітно прибути до програшної загальної кінцівки.
Тайсон нарешті включив агресивність, яку супроводжував своїми потужними ударами. Це не було технічно, але кожного разу запущений із такою силою кулак суперника, створювали Олександру явний дискомфорт. Не цурався британський боксер і брудних методів. Усик звернув увагу рефері на спробу Ф’юрі бити нижче пояса.
Найгірше, що у цих раундах, Тайсону кілька разів вдалося дістати Усика. В Олександра з’явилася перша відмітка у вигляді гематоми. У цій ваговій категорії для печального фінішу може бути достатньо і одного акцентованого удару. Українець витримав, намагався теж відповідати. Наприкінці 7-го раунду Усик влучним ударом явно призупинив завзяття Ф’юрі
8–10 раунди
Це, безперечно, найефектніший відрізок бою. А головне – у виконанні українського боксера.
І це не просто мобілізація внутрішніх резервів, не просто продумана тактика і стратегія бою. Це щось характерне в Усику, щось у крові, плоті і дусі Олександра. Вибачайте за пафос, але згадався його бій-реванш проти Джошуа, коли по екватору поєдинку суперник теж міцно перехопив ініціативу. І як тоді раптом «вибухнув» Усик, вмить практично знищивши свого візаві.
Щось схоже було і цього відрізку бою з Ф’юрі. Можливо не так різко і миттєво. Український боксер у 8-му раунді знову додав у рухливості та темпі поєдинку. Тайсон не той боксер, якому стачить сил після інтенсивного махання руками бігати за вами весь бій по рингу, британець почав підсідати. Тепер Усик вишукував моменти для атаки, Ф’юрі знову більше дбав про оборону, і в нього вже з’явилось розсічення.
У наступному, 9-раунді, Тайсону і захист не допоміг. Найвидовищний момент бою. Усик ще більше додав у швидкості дій та активності, змусивши Ф’юрі розкритися. Український боксер видав цілу серію ударів – британець спочатку не встигав парирувати удари, а потім він вже і не бачив звідки до нього летіло. Без сумніву Тайсона врятував, у буквальному розумінні, рефері у рингу, який у критичний для британця момент зупинив бій і почав відраховувати нокдаун. Нокдаун – ситуація, за якої боксер під впливом удару торкається настилу рингу третьою точкою опори (будь-яка частина тіла, крім підошв стопи ніг). Ф’юрі притиснувся до канатів, але залишався в бою. Існує ще термін, так званий, «стоячий нокдаун», але, не вдаючись у подробиці, це не той випадок, зазвичай, у таких ситуаціях рефері продовжують поєдинок, принаймні в чемпіонських боях. До нокауту суперника Усику залишалося один-два удари, яким вже ніщо не могло перешкодити. Крім зупинки бою рефері, а потім сигналу гонгу на перерву.
Вірогідно, у цій ситуації головну роль зіграли не якісь тонкощі правил чи їхнє трактування, а людський фактор. Рефері стояв перед миттєвим вибором – або бій буде закінчено за лічені секунди, або шоу триватиме. Він обрав друге. Люди заплатили великі гроші.
У наступному, 10-му раунді, Усик намагався розвинути успіх. Але варто віддати належне Ф’юрі, за перерву він встиг оговтатися і тримав натиск. «Добити» суперника не вдалося, але за ударами і тут українець мав очевидну перевагу.
11–12 «чемпіонські» раунди
На відміну від більшості боксерських боїв, у заключних раундах цього протистояння суперники не прагнули яскраво підкреслити свою перевагу. Звісно, давалася взнаки втома від уже проведеного часу на ринзі. Але склалося враження, що і Усик, і Ф’юрі десь у глибині душі сподівалися, що уже здобутих балів їм вистачить для перемоги за очками. І той, і інший намагалися їх набрати ще, але особливо не ризикуючи. Істина виявилася на боці українського боксера. Усику віддали перемогу двоє з трьох суддів. Того, який все ж таки нарахував перевагу Ф’юрі, в експертних боксерських колах переважно критикують, аніж поділяють думку.
Проте такий не абсолютний результат, може ще більше підігрівать інтригу щодо бою-реваншу між Олександром Усиком та Тайсоном Ф’юрі. Це професійний бокс, який ще має і комерційний бік.
ПІДСУМОК І ПЕРСПЕКТИВА
Отже, як зазначалося, перемога у боротьбі роздільним рішенням суддів буде ще більше підігрівати ажіотаж і інтерес до бою-реваншу (реваншу для Ф’юрі) між цими боксерами. Це передбачено умовами контракту на чемпіонській бій про можливість реваншу у разі поразки одного з боксерів. Ф’юрі одразу після програного поєдинку заявив, що хоче її активувати, на що українець відповів згодою.
Поєдинок планують провести в жовтні цьогоріч на цій же арені в саудівському Ер-Ріяді. Точні деталі і терміни ще не обумовлені. Враховуючи, з якими «пригодами» рухалася підготовка до цього поєдинку між Усиком і Ф’юрі, можливі зміни.
Але одна новація, у порівнянні з першим боєм українця і британця, вже практично визначена. Його переможець вже не носитиме титул абсолютного чемпіона. Міжнародна боксерська федерація (IBF) вирішила, що Усик протермінував обов’язковий захист свого чемпіонського поясу. Ще із серпня 2023 року обов’язковим претендентом на поєдинок проти українця за цією версією став хорват Філіп Хрговіч. Зрозуміло, бій за
4-ри чемпіонські пояси переважив значенням для Усика поєдинок за пояс один. Але через це у найближчі тижні український боксер втратить статус абсолютного чемпіона. Олександр буде позбавлений чемпіонського пояса IBF, за який 1 червня поб’ються Хрговича з британцем Даніелем Дюбуа. Переможець бою буде визнаний чемпіоном світу в надважкій вазі за версією IBF.
Це теж одна із особливостей професійного боксу – жодна з впливових боксерських організацій не воліє поступатися своїми власними амбіціями.
Проте потім Хрговіч або Дюбуа, залежно від переможця, можуть претендувати на поєдинок із Усиком. Окрім того, вважається, що наступними в черзі розташувалися ще два важкоговаговики – Мануель Чарр і Джозеф Паркер. Перший носить титул, так званого, регулярного чемпіона за версією Всесвітньої боксерської асоціації (WBA), а другий – тимчасовий чемпіон Всесвітньої боксерської організації (WBO). Але найголовніші чемпіонські пояси наразі в українського боксера Олександра Усика. Бажаючих на них вистачає. Але першочерговий зиск – безперечно Ф’юрі.
БОКСЕР СВІТУ №1
Український боксер Олександр Усик визнаний найкращим боксером світу сучасності серед усіх вагових категорій за оновленим престижним рейтингом авторитетного видання «The Ring». Сталось це після перемоги Усика над Ф’юрі у бою за звання абсолютного чемпіона світу у надважкій вазі. Раніше Олександр Усик перебував у топ-3 рейтингу.
В оновлений рейтинг «The Ring» увійшли десять найкращих боксерів сучасності, виходячи з результатів останніх поєдинків.
Андрій СМАЛЬКО