Група E. 1-й тур
Бувають матчі, про які не лише писати, згадувати не хочеться. Але мусиш. Бо, можливо, з пам’яті ще можна якось стерти, а з турнірної таблиці – вже ніяк. А це – найголовніше. І коли залишається ще шанс – оцінювати і робити висновки, щоб таке більше не повторити, теж існує нагальна потреба. Тим більше, що мені волею долі, пощастило мати у цій справі вправного досвідченого напарника. Наш перший заступник головного редактора, а нині боєць 36-ї окремої бригади морської піхоти Віктор Іванець, після поранення у Вовчанську, зараз перебуває у військовому шпиталі і мав нагоду переглянути цей матч. Він знайшов можливість теж поділитися своїми думками, так би мовити, «з присмаком пороху».
Але спочатку коротка передісторія і хронологія цього халепного для нас матчу.
17 червня
РУМУНІЯ – УКРАЇНА – 3:0 (1:0)
Голи: Станчу (19), Р. Марін (53), Дрегуш (57)
ПЕРЕДІСТОРІЯ
Зі збірною Румунії українська команда раніше зустрічалася лише у товариських. З перемінним успіхом, але немає ніякого сенсу згадувати у подробицях, бо це було дуже давно. Останній такий поєдинок відбувся ще 29 травня 2016 року. Тоді ми теж пропустили від румунів три голи, але їм «накидали» чотири (відчуйте різницю, називається). Щоб закрити історичну сторінку, нагадаю хто тоді відзначився у збірній України: Роман Зозуля, Олександр Зінченко, Євген Коноплянка і Андрій Ярмоленко. Цікаво – одних «немає вже давно», а половина зі згаданих іще в строю.
Варто додати ще одну історичну деталь – збірна Румунії до матчу з Україною не вигравала на Євро 24 роки. Румуни здобули першу з чемпіонату Європи-2000 перемогу у фінальних турнірах.
МАТЧ
Стартовий склад збірної України на матч проти команди Румунії майже не здивував. За винятком, можливо певною мірою, двох позицій. Після дуже вдалої гра Анатолія Трубіна проти збірної Німеччини, нехай контрольний матч, але з топовою командою, господарями Євро-2024 і на їхньому полі, здавалося, що саме йому логічно було б довірити місце у воротах. Друге – поява з перших хвилин на полі Миколи Шапаренка разом з Георгієм Судаковим. Добре, два гравці атакувального плану, натяк на агресивний тиск в атаці. Наперед кажучи, можна зробити висновок – цей задум не спрацював.
Пройдемося хронологією матчу, може є щасливчики, який його не бачили.
1-а хвилина, початок оптимістичний. «Фірмовий» прохід Михайла Мудрика. Знову перетримав м’яч і втратив.
5-а хвилина. Загалом спокійний початок. Навіть обережний. Ми, якщо щось і створюємо, то винятково лівим флангом.
7-а хвилина – перший наш удар. Заблоковано.
За хвилину уже удар від румунів з-за меж карного майданчика. Легка здобич для Андрія Луніна.
На 12-й хвилині уже Артем Довбик «забув» ударити у процесі проривання до карного майданчика. Ми граємо першим номером, румуни щільно захищаються, з надією на контратаки
14-а хвилина – уже правим флангом намагався прострілити у штрафну Віктор Циганков. Заблокували.
15-а – без моментів.Темп – невисокий. Нашим явно бракує активності, агресії.
18-а – ніякої оригінальності, перепасовки без гостроти. Те саме у Румунії. Стартове хвилювання? М’яч більше у нас, але ходимо пішки. Це майже початок іще матчу.
22-а хвилина – перший кутовий у нас. Нічого путнього.
Довбик уже спробував удар здалеку. Теж, нічим не краще, значно вище.
25-а хвилина – наш другий кутовий. Із тим же успіхом, тобто, абсолютно без успіху.
Найбільше, що у нас виходить – спробувати щось придумати самотужки. Але теж нічого не виходить
27 хвилина – контратака. румун. Перший у них кутовий. Наші відбилися. Для нейтрального вболівальника – дуже нецікавий матч.
29-а хвилина. Самі собі привезли! «Тупа» (у розумінні – бездумна) перепасовка перед своїми воротами. Георгій Судаков у робить центр(?!) свого карного майданчика незручну передачу Миколі Матвієнку під пресинг суперника. Той ще більш незручно віддає Луніну, якого вже атакує румунський гравець. Лунін під тиском поспіхом відбива на суперника. І румуни реалізують «подарунок» точним ударом Ніколає Станчу у дев’ятку. Звідки взялася ця мода безпечної перепасовки перед своїми воротами? Останнім був Лунін, але винен не тільки він.
35-а хвилина – наші дещо розгублені. Румуни уже більше з м’ячем. Відповіли контратакою і небезпечний ударом повз стійку. Далі прямим ударом з кутового м’яч влучає у поперечину наших воріт. Гра на другому поверсі – не є сильною стороною Луніна.
Наші часто перетримують м’яч, але і це не рятує від помилок. Дуже невиразний з нашого боку перший тайм. Абсолютно беззуба гра. За тайм – лише 4 удари, (дехто нарахував «аж» 6-ть), але все абсолютно без толку, бо влучання у ствір воріт – нуль. В товариських матчах напередодні Євро експериментальними складами українські футболісти діяли набагато винахідливіше.
Перерва. Треба було міняти Шапаренка. Геть зник на полі. Ребров вирішує нічого не змінювати.
50 – хвилина – знову віддаємо м’яч супернику Румуни цього разу вибачили. Швидка наша контратака Судаков не хоче ні з ким ділитися м’ячем. Спочатку мчить з ним до воріт суперника, потім уже від воріт суперника. Набігавшись без толку, віддав м’яч своєму ближньому.
53-я хвилина. Халепа! Шапаренко програв боротьбу за м’яч той відскочив до Резвана Маріна. Дальній удар. Технічний «ляп» Луніна – м’яч проскочив під руками воротаря.
Ситуація, схожа як у боксі, коли один боксер у глибокому нокдауні, інший просто щосили його «добиває». Тут вже не першочергове техніка і тактика, головне натиск. У нас повна паніка в захисті, румуни просто возять наших. У боксі є, часто рятівна, пауза на відлік рефері. У футболі допомогою прийти до тями, збити наступальний темп суперника можуть бути заміни і, закінчуючи, елементарною симуляцією (такий сучасний футбол) травм з тривалою появою медичного персоналу. Нічого такого не вживається.
Це закінчилося розстрілом порожніх воріт збірної України з метра. Атака лівим флангом. Де Олександр Зінченко, наш лівий захисник? А він ніби криє у центрі оборони румунського футболіста, який потім спокійно розстрілював порожні ворота. Захищалися на лівому фланзі правий(?!) захисник Юхим Конопля та центрфорвард Довбик. І Шапаренко, користі від якого в захисті… Так саме й Мудрик ніби брав участь в захисті. Повний бардак і катастрофа. І це вже – нокаут.
63-я хвилина – потрійна заміна в збірній Україні. Не запізно «пити боржомі»?
На 65-й хвилині – перший, схожий на гольовий, момент у нас. Після навісу румуни у карному майданчику зручно скинули м’яч під удар Андрію Ярмоленку. Свіжий Андрій з усієї сили запулив м’яч значно вище воріт.
70-а хвилина – хороший стандарт у наших. Судаков влучає у стінку. Щось ніби й намагаються створити перед воротами суперника наші – але все прямолінійно і очевидно. Румуни, на відміну від наших грубих помилок у захисті не роблять.
77 – перший(!) удар від українців у матчі в площину воріт завдав здалеку Судаков. Хоча б так. Воротар румун впорався. Це була насправді єдина серйозна для нього робота за весь матч. Ми так і не дізналися про рівень майстерності румунського голкіпера.
82-а хвилина – наші якось пручаються. Мудрик вийшов на удар під кутом, у ворота не влучив. По суті команди дограють матч. Хоча на заміну для чогось тепер виходить Руслан Маліновський замість Судакова. Ребров в основному тихенько сидить на тренерській лаві, на відміну від свого румунського візаві.
В компенсований час ще Роман Яремчук навісом влучив у поперечину, воротар, схоже, контролював ситуацію. Ще здалеку ударив Мудрик. Другий і останній наш удар у площину воріт. Воротар ніби здивувався такому і зіграв невпевнено, але без наслідків.
Все, «фініта ля комедія». Не знаю, як це буде румунською. Українською – не дозволяє журналістська етика.
ПІСЛЯМОВА
Віктор ІВАНЕЦЬ: Отакий ото початок. Сумний. Неочікуваний. Бо ми були фаворитами. На папері. На полі справи йшли значно гірше. Нам довелося проходити насичений захист, а це складний чи навіть найскладніший елемент футболу. Для вирішення цієї задачі потрібні командна швидкість, гарний рух, нестандартні ходи, а цього не було. Хіба що Довбик намагався десь шукати зони, але один у полі не воїн. Мудрику в таких умовах, коли немає простору, все ще важко, а Циганкова я фактично не бачив.
Можна було б якось спробувати витягнути на себе суперника, аби знайти ті вільні зони, однак цих спроб не бачив. Інколи румуни наступали і ми перехоплювали м’яч, але розвитку контратаки взагалі не було. Двічі чи тричі хтось кудись біг, але категорично без підтримки. Тому доводилося гальмувати або втрата м’яча. Це про атаку.
Оборона. Тут важко оцінювати, бо номінальні господарі наступали зрідка. Ніби глобальних провалів не було. Ну, третій гол, але тоді наші хлопці вже попливли, принаймні оті десь 10 хвилин – після другого голу. Щодо Луніна… Дуже давно, ще коли він був у «Дніпрі» та «Зорі», я стояв на тому, що це просто воротар середнього рівня, якого розпіарили та впарили «Реалу», де він майже кілька років сидів без ігрової практики, сидів у свої потенційно золоті роки, коли з середнього рівня була можливість зробити крок уперед. Так, останні пару місяців грав, але якихось див у його виконанні не бачив. А наостанок хлопець ще й болючий моральний удар отримав, коли його викинули з фіналу ЛЧ. І в такому стані він і підійшов до Євро. Думаю, у наступному матчі гратиме Трубін. Я б на нього одразу ставку робив. Він уже кілька років стабільно грає, у «Шахті» та «Бенфіці». А це впевненість у власних силах. І у нього є гарні навички гри ногами. Це натяк на наш перший пропущений м’яч. Другий – звісно, теж помилка Луніна. Третій, як уже говорив, там усі попливли. Порядок побив клас. Чи зробить клас висновки у наступних іграх – важко сказати. Шанси є, але чи буде гра для реалізації шансів – чомусь навіть немає бажання прогнозувати чи вгадувати. Хочу просто подивитися. Якось так…
І ще додам… Лідера на полі не виявилося. І це теж проблема.
Роман СЛАВЕНКО: Як на мене, на 90% це ми програли матч, а не румуни, за усієї поваги, виграли. Румуни відмінно відіграли у захисті, хоча ми й не особливо їх напрягали. Але збірна Румунії нічим не вразила в нападі. Всі три голи, ще раз, на 90% відсотків це наша «заслуга».
Вони просто скористалися нашими нікчемними помилками (хоча, скористатися теж треба уміти) і дуже добре підготувалися до наших можливостей в атакувальних діях. Перекрили «кисень» повністю і скрізь. Румуни не давали нам грати так як хочемо і готувалися. А грати інакше, як виявилося, ми не вміємо. Найголовніше – і не намагаємось. Очікував від Реброва замін вже в перерві. Наприклад, замінив би Шапаренка на Маліновського. Миколу в першому таймі просто не було видно, розчинився на полі. А гра в захисті – це зовсім не його чеснота, що ми бачили, на жаль, у другому таймі, коли забивалися нам голи. Маліновський може дуже добре прикластися здалеку. Хоча б так.
Ну, геть не йде гра у першому таймі. Ребров обмежився у перерві лише настановами грати агресивніше.
Хтось побачив у діях збірної України по перерві сплеск агресивних дій, або якихось спроб урізноманітнити гру? А ми вже програвали. Було б хоча б по нулях, може якось і дотягнули до нічиєї. Але без щедрості у «подарунках», на яку пробило нашу збірну в цьому матчі.
Запізнілі заміни у складі України уже були як «припарки», самі знаєте для кого.
Резюмуючи, все ж варто висловити і комплімент на адресу збірної Румунії – вони ретельно вивчили, передбачили і були готові до такої гри збірної України. І нічого іншого, не кажучи вже, щоб здивувати суперника, ми запропонувати не змогли. А коли й щось спробували, то вже було запізно.
Насамкінець ще про один важливий чинник у грі і її кінцевому результаті хочеться згадати – самовіддачу. Тут ми точно програли – 0:3. Румуни значно більше за українців набігали за матч, командно – на 4 кілометри. Перша п’ятірка найбільших бігунів за 90 хвилин поєдинку – представляють румунську команду. Зате українська збірна у цьому матчі мала володіння м’ячем 71% ігрового часу, що є новим рекордним показником української команди на чемпіонатах Європи та чемпіонатах світу. Стільки часу простояти з м’ячем, теж треба вміти.
ЩЕ ТРОХИ СТАТИСТИКИ
Для румунів це не лише перша перемога у фіналах Євро за останні 24-и роки, а й найбільша перемога в їхній історії у матчах чемпіонату Європи або чемпіонату світу. Так збірна України, сама того не бажаючи, увійшла до літопису румунського футболу.
Але й свій літопис українські футболісти переписали, на жаль, не так як хотілося б. Проти Румунії збірна України зазнала своєї найбільшої поразки в груповому раунді Євро. На континентальному чемпіонаті з більшим рахунком збірна поступалася лише у чвертьфіналі 2021 року – 0:4 проти Англії. Але то чвертьфінал і Англія.
До речі, та розгромна поразка була останнім матчем нашої команди на попередньому чемпіонаті Європи. Це перший на наступному Євро. Виходить, що два поспіль матчі у фінальних турнірах континентальної першості збірна України програє з розгромним рахунком. Ось таку неприємну естафету тодішній очільник збірної України Андрій Шевченко передав теперішньому Сергію Реброву. Якась неправильна спадковість, варто її припиняти.
ПЕРСПЕКТИВА
Відключаємо емоції, вмикаємо арифметику. І вона нам каже – трагедії, насправді, ще не сталося. Є реальні шанси ще вийти з групи до 1/8 фіналу. Набираємо в двох матчах, що залишилися, 4-ри очки, і це висока ймовірність виходу в плей-офф Євро. Та ба, можливо ще посісти й перше місце в групі, проте тільки, якщо перемагати. Але лише тільки за умови внесення кардинальних покращень до гри збірної України. А ще головніше – кардинальної зміни ставлення до самої гри. Кожного поодинці і всіх разом. І не на словах, а на футбольному полі.
Головний тренер збірної України з футболу Сергій Ребров розповів, що українські футболісти попросили його вийти з роздягальні для розмови між собою після розгромної поразки від Румунії. Оригінальний спосіб управління збірною. Чи ефективний – дізнаємося днями.
Віктор ІВАНЕЦЬ,
Роман СЛАВЕНКО