Українська молодіжна збірна чотири матчі на світовій першості провела на високому рівні, однак невдача у п’ятій суперечці змусила забути про бажане підвищення у класі.
Наставник «синьо-жовтих» перед турніром у Польщі не приховував, що команда отримала чітке завдання – виграти свій дивізіон I-B, аби наступного року грати вже в лізі I-А. Передумови для прогресу були, адже в попередній першості українці стали четвертими, пропустивши вперед Францію, Словенію та Японію. Європейські колективи тоді перейшли у сильніший дивізіон, де спостерігалася нестача однієї збірної (через відсторонення росії та білорусі). Тому у нас залишився лише один реальний конкурент – Японія. На жаль, цього вистачило, аби підопічні Олександра Бобкіна знову не змогли досягти поставленої мети.
Варто відзначити, що наставник в процесі підготовки до чемпіонату світу викликав 26 виконавців, однак заявку довелося скоротити на чотири прізвища, про що говорив регламент першості. Зайвими виявилися: воротар Олексій Аріпов («Легіон», Україна), захисник Федір Бабенко («Берані Злін», Чехія), а також нападники Микита Зозуля («Корпус Крісті», США) та Тимофій Савицький («Кременчук», Україна). Тому в остаточному переліку хокеїстів ми побачили лише двох представників внутрішньої першості: воротар Савва Сердюк («Сокіл», Україна) та захисник Артем Портной («Дніпро», Україна).
Додаткові надії на загальний успіх у нас з’явилися вже під час змагальної сесії, коли японці в дуже важкому матчі здолали Південну Корею, а потім наш головний конкурент поступився Італії! Ми ж переконливо переграли цих італійців та господарів турніру, після чого була важка битва з Естонією, але легка прогулянка в матчі з корейцями залишала віру в підсумковий тріумф.
Перед доленосною грою з Японією ми розуміли, що можемо навіть програти в овертаймі чи серії булітів, однак поразка після трьох періодів – це табу. Перший період дозволяв сподіватися на успіх, хоча проміжний рахунок 1:1 засмучував японців, які частіше турбували нашого воротаря.
На жаль, наша команда не змогла зробити правильні висновки, а вже після перерви суперник значно ефективніше використовував гольові моменти, тому перед останнім періодом ми все розуміли – 1:5. Українці скоротили різницю до трьох шайб, але негативний баланс 4:7 дозволив вдовольнитися другою сходинкою.
В дивізіон I-А перейшла Японія, в лігу II-А впали корейці, а ми залишилися у знайомій компанії. Наступного року знову доведеться грати з Італією, Польщею та Естонією, а також з дивізіону II-А до нас прийдуть хорвати. Доповнить секстет знайомий словенський колектив, який не зміг втриматися в когорті I-А.
Тішити нас може лише той факт, що найкращим нападником турніру було визнано Данила Коржилецького. Він провів на турнірі усі п’ять матчів та набрав за системою «гол+пас» 5 очок (1+4). Нагороду найціннішому захиснику оргкомітет першості присудив японцеві Жуню Ова, а звання найкращого воротаря турніру дісталося представнику молодіжної збірної Італії Дам’яну Кларі.
Савелій СТУС
Дивізіон I-B (Битом, Польща)
11.12.2022
Італія – Україна – 0:4
12.12.2022
Україна – Польща – 5:2
14.12.2022
Україна – Естонія – 3:2
16.12.2022
Україна – Південна Корея – 7:1
17.12.2022
Японія – Україна – 7:4
Підсумкове становище
1. Японія 13
2. Україна 12
3. Італія 8
4. Польща 5
5. Естонія 4
6. Південна Корея 3