Група A
Після двох турів групового етапу Катар втратив усі шанси на вихід у наступний раунд домашнього чемпіонату світу, а мляві нідерландці навіть з чотирма очками майже гарантували собі місце в 1/8 фіналу.
25 листопада
КАТАР – СЕНЕГАЛ – 1:3 (0:1)
Голи: Діа (41), Дьєду (48), Мунтарі (78), Дьєнг (84).
НІДЕРЛАНДИ – ЕКВАДОР – 1:1 (1:0)
Голи: Гакпо (6), Валенсія (49).
На стартовому відрізку першості катарські футболісти відверто розчарували, без варіантів поступившись Еквадору. Наставник азійського колективу Фелікс Санчес наполягав, що поразка в дебютній грі стала наслідком хвилювання футболістів, які нічого не змогли протиставити супернику. Тому зустріч з Сенегалом могла показати, чи настільки все погано у господарів першості? Мабуть, варто говорити про ствердну відповідь…
У протистоянні з африканцями господарі чемпіонату світу були більш розкутими, що дозволяло їм хоча б чотири чи п’ять точних передач поспіль віддати, причому Катар кілька гольових моментів створив, один з яких реалізував Мохаммед Мунтарі, вдало зігравши на другому поверсі. Однак надія на прийнятний результат швидко померла, про що сповістив третій сенегальський гол. Саме тоді глядачі почали залишати стадіон, тому фінальний свисток почули нечисленні вболівальники команди Санчеса.
Збірна Катару таким чином встановила невеселе історичне досягнення, адже вперше в історії чемпіонатів світу господарі турніру програли дві стартові дуелі. Однак активно критикувати азійський колектив не варто, адже усі розуміли, що його потенціал не дуже високий. Та й вперше планетарна першість проходила на території країни, що не може похвалитися серйозними футбольними звитягами на високому рівні. Хоча свого часу турніри проводилися, приміром, в США (1994) та ЮАР (2010), однак ці досить слабкі збірні свого часу змогли уникнути справжньої ганьби.
В іншій грі квартету А нідерландці обмежилися нічиєю у грі з Еквадором, причому саме номінальні гості були ближчими до перемоги. У складі колективу Густаво Альфаро знову відзначився голом Еннер Валенсія. Нападник забив шостий м’яч поспіль за свою національну збірну на чемпіонатах світу. Мундіаль-2014 приніс Валенсії три м’ячі, до яких Еннер додав ще три голи на звітній першості. Валенсія став третім гравцем, який забив за свою команду шість м’ячів поспіль! Раніше таке вдавалося Ейсебіо (Португалія, ЧС-1966) та Паоло Россі (Італія, ЧС-1982).
Перед вирішальним туром можуть не хвилюватися шанувальники збірної Нідерландів, якій 29 листопада вистачить нічийного результату у протистоянні з Катаром. Хоча «помаранчеві» можуть навіть мінімально програвати, якщо Сенегал не зможе обіграти Еквадор. Африканцям для успіху потрібна саме звитяга, а от команда Альфаро може спокійно грати на нічию. Тому нідерландців можна завчасно привітати, а прогнозувати підсумок іншої дуелі досить важко, бо Еквадор та Сенегал – це колективи приблизно однакового рівня.
Група В
Наше розчарування
Другий тур у квартеті В став справжнім випробуванням для нейтральних вболівальників, яким довелося побачити дуже стриманий футбол у виконанні майже усіх команд.
25 листопада
УЕЛЬС – ІРАН – 0:2 (0:0)
Голи: Чешмі (90+8), Резаеян (90+11).
Вилучення: Хеннессі (86, серйозне ігрове порушення).
АНГЛІЯ – США – 0:0
На першому відрізку чемпіонату світу Уельс та США взяли по одному очку, англійці напрацювали на велику перемогу, а поганий настрій був лише в іранців. Тому є логіка в тому, що саме вони активно працювали 25 листопада, намагаючись реабілітуватися. Підопічним Карлуша Кейруша вдалося досягти поставленої мети, та сталося це лише у доданий арбітром час зустрічі з валлійцями.
Команда Роберта Пейджа розчарувала, а разом з цим розчарування прийшло й до нас, адже цій слабкій команді ми поступилися у доленосній грі відбірного етапу світової першості (0:1). Хоча не варто приховувати, що в червні поточного року два колективи грали вкрай погано, однак нашому супернику пощастило, бо єдиний гол став наслідком помилки Андрія Ярмоленка, який зрізав м’яч у свої ворота. В іншому випадку ми точно побачили б овертайм та серію пенальті.
До нульової нічиєї поступово йшли Уельс та Іран, хоча номінальні гості сподобалися більше. Саме вони були близькими до кількох результативних ударів, однак в окремих випадках іранці били невдало. Ймовірно, дотягнули б британці до паритету, та незадовго до завершення основного часу фатальної помилки припустився Уейн Хеннессі. Воротар даремно вийшов за межі штрафної площі, намагаючись випередити Мехді Таремі, однак нападник першим був на м’ячі, а Хеннессі вже збив опонента. Арбітр спочатку показав Уейну жовту картку, однак повтор дозволив зрозуміти, що голкіпер дуже грубо йшов вперед прямою ногою, що могло привести до важких наслідків. Таремі все ж відбувся переляком, а Уельс залишився вдесятьох.
На лінію воріт вийшов Денні Уорд, заради чого довелося пожертвувати польовим гравцем Аароном Ремзі. Ймовірно, не стільки кількісна перевага допомогла іранцям, скільки другий голкіпер валлійської команди, який не зміг впоратися з ударом Рузбе Чешмі здалеку, а потім контратаку вдало завершив Рамін Резаеян. Про гру Англія – США взагалі нічого не скажеш, бо команди, схоже, погодилися на нульову нічию ще до стартового свистка. Прикро за англійців, адже за статусом саме вони повинні були прагнути до перемоги.
Однак команда Гарета Саутгейта тепер розуміє, що у грі з Уельсом їй цілком вистачить нічиєї. А от поразка з великим рахунком може принести страшні підсумки – падіння на третю сходинку. Це станеться, якщо в іншій зустрічі хтось переможе. Ірану, до речі, можна прагнути до нічиєї у грі з США, та якщо випадково Уельс переможе, то далі дружно пройдуть британці… Тому в зустрічі Іран – США колективи будуть думати про перемогу, а це може привести до цікавого футболу!
Ігор КРОВНИЙ