Спортивна газета "Вболівальник"

Буду жити! Геть думи сумні!

Четвертий відбірний раунд

До другої зустрічі в четвертій кваліфікації Ліги чемпіонів динамівці підходять з невеликими шансами на загальний успіх, а беззаперечним фаворитом дуелі стала «Бенфіка», якій вдалося здобути переконливу перемогу в гостьовому матчі.

17 серпня
«ДИНАМО» (Україна) – «БЕНФІКА» (Португалія) – 0:2 (0:2)
Голи: Жілберто (9), Рамуш (37).

ЖИТТЯ БЕЗ ФОРВАРДА
Не варто приховувати, що португальський колектив завчасно вважався найімовірнішим переможцем в даній парі. Такий висновок сформувався на ґрунті стартової частини сезону, коли «орли» демонстрували переконливу гру та бездоганні результати. До минулої середи лісабонський клуб встиг провести чотири зустрічі в Лізі чемпіонів та внутрішній першості, здобувши чотири перемоги, а ще варто додати, що під час тренувального збору «Бенфіка» виграла в усіх п’яти товариських зустрічах.
Також на стороні команди Роберта Шмідта була перевага в кадрових аспектах, адже окремо взяті виконавці португальського колективу переважають киян, які вже встигли набрати ігровий тонус, однак, як зазначалося, наш суперник теж не відпочивав на першому відрізку змагальної кампанії. Звітна зустріч вкотре довела, що у «біло-синіх» є величезна проблема на вістрі атаки, де гра Артема Бєсєдін ніяк не відповідає високим амбіціям клубу. На жаль, вже не вперше українець нічого не зміг зробити в атаці: не було необхідних прискорень, також форвард не чіплявся за м’ячі, а в такій ситуації втрачалися шанси на контргру.
Владислав Ванат, треба сказати, не особливо відріз-няється від колеги по амплуа. Так, молодий хлопець може вибухнути, здійснивши якісний ривок, однак у цьому немає ефективності, що пов’язано з малим досвідом українського гравця. Сподіватися на серйозні досягнення без нападника високого або середнього рівня – справа безнадійна або майже безнадійна. Тому вже зараз варто відзначати київський колектив, який пройшов два раунди відбору в Лізі чемпіонів, коли букмекери щоразу пророкували нам невтішну долю, та занадто рано залишили елітний турнір турецький «Фенербахче» та австрійський «Штурм».
Бонусом для Шмідта стало повернення в основну групу Давида Нереса, який нещодавно приїхав в Лісабон з нашого «Шахтаря». Бразилець певний час відпочивав у лазареті, причому йшла мова, що він буде готуватися максимум до другої зустрічі, однак
25-річний виконавець минулого тижня вийшов у стартовому складі, посиливши й без того якісний кадровий потенціал своєї команди. Мірча Луческу при цьому зіштовхнувся з проблемою, адже Сергій Сидорчук у попередніх чотирьох іграх встиг отримати три жовті картки, тому звітний матч довелося пропустити через дискваліфікацію. На його позиції в опорній зоні працював Олександр Андрієвський.
З цього приводу румунський спеціаліст говорив досить емоційно: «Я вважаю, це ненормально, що ми зіграли вже чотири матчі й залишилися без ключового гравця через дискваліфікацію, а деякі команди розпочинають свій виступ у кваліфікації, як то кажуть, із чистого аркуша». Треба відзначити, що Луческу у цьому виявив послідовність, адже раніше він стояв на цій позиції навіть у ситуації, коли кияни починали з чистого аркуша, а суперник більш низького рівня вже грав на ранніх стадіях Кубка України. Так, тоді Мірча захищав саме опонента. Ця проблема з’явилася не вчора, але як її вирішити – невідомо… Не рахувати жовті картки у подібних ситуаціях – це не вихід, адже тоді втрачається уся суть дисциплінарних санкцій. А як інакше вчинити, аби усі були в рівних умовах? Відповіді немає…

ГРА БЕЗ РЕЗУЛЬТАТУ
Зважаючи на згадані аспекти, були підозри, що за рахунком чи грою наша команда може відверто провалитися, що ставалося з попередніми опонентами «Бенфіки». Про результат можна дискутувати – поганий він чи дуже поганий, але тотальної переваги гостей того вечора точно не було. Луческу, звісно, грав в оборони, причому не варто сумніватися, що динамівці не відмовилися б від нульової нічиєї. Однак досить швидко солодкі плани зіштовхнулися з суворою реальністю, адже одна з перших змістовних атак «Бенфіки» завершилася голом.
Бездоганним випад нашого суперника не можна назвати, але треба визнати, що відносно спонтанний епізод підопічні Шмідта змогли довести до завершального удару Жілберто, який чудово влучив у ближній кут воріт «Динамо». А пришла неприємна для нас атака з лівого краю від Алекса Грімальдо, після прострілу якого Гонсалу Рамуш та Жоау Маріу розібралися у непростій ситуації, знайшовши вільного партнера. Удар Жілберто цілком розумно блокував Володимир Шепелєв, але м’яч знайшов шпарину, проскочивши під ногою півзахисника.
До перерви також близькими до гольового успіху були Рафа Сілва, автор результативної передачі Жоау Маріу та Нерес, однак усі вони з непростих позицій пробивали не кращим чином. Після перерви гості майже нічого не створили, обмежившись простим для Георгія Бущана ударом Флорентіну, а Енріке Араужо та Рафа Сілва взагалі не влучили у площину воріт. Тому безпосередньо біля своїх воріт динамівці відпрацювали дуже добре, не зумівши стримати лише одну серйозну атаку «Бенфіки».
Шкода лише, що при цьому ми отримали другий гол на рівному місці. Віктор Циганков примудрився віддати невдалу передачу назад, яка була небезпечною за ідеєю, а погане виконання дозволило Нересу перехопити м’яч. Бразильця зупинив Денис Попов, однак першим до «кулі» встиг Рамуш, який легко переграв Бущана. Тому теоретично ми були близькими до нульової нічиєї, однак ніхто не знає, чи могла «Бенфіка» додати, якби на певному етапі гра пішла б по сценарію киян.
Передумов для зайвих хвилювань, на жаль, у португальської команди не було, але окремі атаки «Динамо» треба відзначити. До перерви двома перспективними ударами запам’ятався Циганков. Спершу Віктор не переграв воротаря, а потім нашому капітану не вистачило якихось сантиметрів, аби також здалеку вразити ворота суперника. Вже після своєї жахливої передачі назад ключовий півзахисник «біло-синіх» виглядав значно гірше, тому досить рано у другому таймі Луческу на місце правого півзахисника поставив Олександра Караваєва.
Саме Олександр міг стати героєм двобою, однак скористатися зручними гольовими можливостями не вдалося. Перший шанс для партнера створив Віталій Буяльський, однак Караваєв перед воротами «Бенфіки» невдало обробив м’яч, тому бити довелося з незручної позиції, коли голкіпер встиг вийти з воріт, нейтралізувавши загрозу. Пізніше знову хороший пас віддавав Буяльський, а Олександр непогано бив у дальній кут воріт, але Одіссеас Влаходімос цю проблему ліквідував. Також одну можливість для взяття воріт отримав Ванат, якому м’яч подарував суперник, однак дуже небезпечний удар Владислава в останній момент заблокував захисник.

CONTRA SPEM SPERO
На тому й вдалося поставити крапку – не дуже приємну, адже за грою ми могли претендувати на нічию чи мінімальну невдачу, однак після фінального свистка на табло польської арени стояли важкі цифри 0:2. Це вже, до речі, четверта поспіль невдача киян в історії зустрічей з «Бенфікою», причому знову нашим хлопцям не вдалося вразити ворота «орлів». Якщо деталізувати, то треба згадати сезон-1991/92 в елітному турнірі континенту, який ще тоді мав назву Кубок чемпіонів. В групі динамівці перемогли «Бенфіку» вдома (1:0), але провалилися в гостях (0:5). А в Лізі чемпіонів-2016/17 кияни двічі поступилися «орлам» (0:2, 0:1).
Що ж далі? Звісно, наші шанси на загальний успіх не дуже великі. У своїй історії матчів на виліт в єврокубках кияни третій раз програли першу зустріч вдома з рахунком 0:2. У попередніх двох випадках «біло-сині» не змогли відігратися, але перший раз завжди повинен бути! Може, саме його вищі сили запланували на 23 серпня, коли правильний збіг обставин нам зовсім не завадить. Варто відзначити, що «Бенфіка» не хоче недооцінювати киян, тому лісабонський клуб звернувся з проханням перенести гру внутрішньої першості, яка повинна була відбутися в кінці минулого тижня. Керівники португальського футболу задовольнили прохання «орлів».
Хоча будь-які події не скасовують того факту, що у нас залишаються мінімальні шанси на групу Ліги чемпіонів. Тому доведеться лише згадати Лесю Українку та її оптимізм у відомому вірші «Contra spem spero!» («Без надії сподіваюсь!»), який закінчується словами «Буду жити! Геть, думи сумні!». От ми й сподіваємося на футбольне життя, пам’ятаючи, що за поганого розвитку подій динамівці зіграють на груповому етапі менш статусної Ліги Європи.
В інших парах четвертої кваліфікації Ліги чемпіонів усі команди зберігають приблизно рівні шанси на загальний успіх. Цей нехитрий висновок також стосується наших старих знайомих, а це колишній динамівець Александар Драговіч, який зараз грає за сербський клуб «Црвена Звезда», і екс-гравець «Шахтаря» Давид Хочолава. Грузин захищає кольори «Копенгагена», який сподівався на подвійну перевагу у грі з «Трабзонспором», однак Анастасіос Бакасетас один гол відіграв. Сталося це не без участі Давида, адже саме рикошет від його ноги став ключовим фактором у взятті данських воріт. Турецькому колективу відверто пощастило, а ми на подібну допомогу сподіваємося на лісабонській арені «Да Луш».

Ігор КРОВНИЙ

Exit mobile version