14-й тур
22 листопада
«КАРПАТИ» (Львів) – «КОЛОС» (Ковалівка) – 1:0 (1:0)
Гол: Бруніньйо (32).
23 листопада
«ВОРСКЛА» (Полтава) – ЛНЗ (Черкаси) – 2:0 (1:0)
Голи: Мякушко (30), Ієде (54).
Вилучення: Саліху (70).
«ДИНАМО» (Київ) – «ЧОРНОМОРЕЦЬ» (Одеса) – 3:1 (1:0)
Голи: Ванат (16), Буяльський (69), Рубчинський (88) – Скиба (90+3).
«ШАХТАР» (Донецьк) – «ІНГУЛЕЦЬ» (Петрове) – 6:0 (1:0)
Голи: А. Бондаренко (45+1), Франьїч (47), Кевін (50), Егіналду (70, 82), Зубков (80).
24 листопада
«ОБОЛОНЬ» (Київ) – «КРИВБАС» (Кривий Ріг) – 0:1 (0:1)
Гол: Твердохліб (25).
«ВЕРЕС» (Рівне) – «ОЛЕКСАНДРІЯ» – 1:1 (1:0)
Голи: Гайдучик (27 з пенальті) – Безерра (78).
«РУХ» (Львів) – «ЛІВИЙ БЕРЕГ» (Київ) – 1:0 (1:0)
Гол: Карабін (45 з пенальті).
25 листопада
«ПОЛІССЯ» (Житомир) – «ЗОРЯ» (Луганськ) – 1:1 (0:0)
Голи: Сарапій (85) – Будківський (65)
Вилучення: Вантух (71).
Тур, де не було гучних принципових протистоянь, які б глобально впливали на розстановку сил у турнірній таблиці. Навіть, так званих «лобових» матчів, коли йшла боротьба за умовні шість очок, було обмаль. Було, притаманне чемпіонату УПЛ, багато боротьби, були вилучення, сумнівні ситуації щодо пенальті. Бракувало видовищних моментів, пов’язаних з красивими комбінаціями та високою індивідуальною майстерністю.
Але попри обмеженість суто футбольно-ігрових принад туру, у ньому сталася низка подій у цифрах і фактах, на які варто звернути увагу. Зокрема, тур у якому визначився уже одноосібний за всіма показниками поточний лідер чемпіонату – «Динамо».
Якщо спробувати узагальнити процеси, які відбуваються у нинішньому чемпіонаті УПЛ, то, мабуть, є підстави говорити про певні тенденції, притаманні чемпіонату попередньому, та й не тільки йому. Йдеться про очікування реальної конкуренції в турнірі у боротьбі за найвищі місця. Або, як уже в наших футбольних колах її охрестили, появи «третьої сили», тих команд, які здатні не просто кинути виклик нашим багаторічним лідерам, «Шахтарю» і «Динамо», а й довести справу до переможного закінчення. Це б додало інтриги до перебігу чемпіонату, підняло його загальний рівень, та й навіть вболівальникам динамівців і «гірників» додало б цікавості у спостереженні за своїми улюбленцями.
Не можна судити за результатами лише одного туру, але ті, хто цього разу міг би претендувати на звитяги такої «третьої сили», «Олександрія» і «Полісся», очки в чергових матчах втратив, а традиційні фаворити здобули чергові перемоги.
Щодо минулого чемпіонату і тенденцій, згадайте, тоді теж пара сміливців, «Дніпро-1» і «Кривбас» спробували посперечатися за титул «царя гори» УПЛ. Дніпряни, з відомих тепер причин, першими «пішли під ухил», криворізьці тримались до останнього, але змазали кінцівку чемпіонату – «третя сили» і залишилася лише на 3-у місці.
З огляду на вищесказане, мабуть, у 14-му турі варто виділити матчі за участі «Олександрії» і «Полісся», які мали різний сценарій, але закінчилися з однаковим підсумком – 1:1
АМБІТНІ ВТРАТИ
«Верес» – «Олександрія»
Говорити про якісь негативні тенденції щодо «Олександрії» вже зараз було б явним перебільшенням, а, може, й вигадкою. У минулому турі олександрійці лише втретє втратили очки у 13-ти матчах, до того залишаються однією лише з двох команд чемпіонату, які ще не зазнали жодної поразки.
Але цього разу не спрацював умовний «рецепт» попередніх успіхів, який нещодавно озвучив очільник команди Руслан Ротань – «тепер ми навчилися виборювати перемогу в матчах, в яких минулого сезону ми задовольнялися нічиєю». Повернення до старої ментальності чи випадковість останнього матчу, де один із лідерів задовольнився нічиєю?
Суперник був непростим, «Верес» останнім часом «впіймав» свою гру – до зустрічі з «Олександрією» не знав поразок, враховуючи кубковий, у 8-и матчах поспіль. Тим більше, у Рівному, де відбувався матч, навіть за цих умов є належна вболівальницька підтримка.
Отож, щодо нового вміння олександрійців «вигризати» необхідний результат, то цього разу воно не виявилося, один з лідерів не награв на перемогу. Більше того, у першому таймі наполегливішими виглядали господарі. Досить згадати лише моменти Віталія Дахновського – вихід сам на сам з голкіпером, двічі удар зі вбивчої позиції у карному майданчику. Георгій Єрмаков рятував. У ці моменти гра «Олександрії» в захисті викликала подив. Можливо, зароблений пенальті і був заслужений шанс «Вереса» у контексті загального розвитку подій на футбольному полі. А щодо конкретики такого «вбивчого» вироку – рука, знову рука у карному майданчику. М’яч справді влучив впритул у боротьбі у руку Івана Калюжного. Куди подіти ці руки? Однозначно, щоб не виникало ніяких суперечок, футболістам перед виходом на поле, відрізати жалкувато, а от зв’язувати міцно руки треба неодмінно. І тоді всі будуть у рівних умовах, не буде жодних претензій. Звісно, це невеселий жарт, але інших однозначних критеріїв визначення подібних ситуацій українська футбольна феміда ще не запропонувала. Це окрема розмова щодо таких ситуацій.
«Олександрія» за кілька хвилин відповіла голом у відповідь, але Олександр Беляєв перебував в офсайді. Вже щось, що надавало надію на інтригуючий і видовищний другий тайм. Розвивався він за передбачуваним сценарієм – олександрійці вже багато атакували, були моменти, а все все вирішив, традиційно вже для «Олександрії», стандарт. Після кутового з удару того ж Калюжного напрям польоту м’яча вдало змінив Безерра. Надалі на перемогу «Олександрія» не награла. Навпаки на останніх секундах «Верес» претендував ще на один пенальті. Звичайно, знову йшлось про руки. Суддя вирішив доречнішим припинити з «рукоблудсьвом» і закінчити на цьому гру. З огляду на перебіг всього матчу, справедливий нічийний результат.
Якщо говорити про недавнього одного із лідерів чемпіонату, то принаймні по першому таймі у Рівному команда виглядала якоюсь ніби «приспатою». Можливо, Руслан Ротань не даремно згадав про минулу паузу на міжнародні матчі збірної: «Нехай більше буде гравців у збірних – ми тільки задоволені. Але ми повинні поміняти менталітет наших хлопців на те, що є матч збірної, ви повинні там закривати цю книгу і перелаштовуватися на матчі чемпіонату. Не скажу, що це легко, тому що я був у цій шкурі, розумію все навантаження на їхніх плечах. Тому тут, скажемо так, двояко», – заявив Ротань.
«Полісся» – «Зоря»
Зустрічалися команди, які у двох попередніх турах зазнавали поразок. Через це «Полісся» здало свої позиції у трійці лідерів, і ризикувало віддалитися від п’єдесталу чемпіонату на загрозливу для амбіцій клубу відстань. «Зоря» опинилася в одному кроці, від місця в турнірній таблиці, яке може створювати загрозу для перебування в статусі учасника елітного дивізіону УПЛ. Є ще одна індивідуальна обставина, яка є спільною для обох клубів – керманичі команд лише з цього сезону взійшли на капітанський тренерський місток своїх колективів.
Формальність результату матчу в загальному контексті чемпіонату – у турнірній таблиці з графи «нічиї» зник останній нуль. «Зоря» з 14-ї спроби уклала в турнірі першу мирову. І в цьому поєдинку, забігаючи наперед, нічийний результат можна визнати закономірним. У «Полісся» зі здобутком нічиїх проблем не було (вже п’ята), а от на перемоги намітився дефіцит – тепер без них команда вже п’ять турів поспіль. Щоправда, в нинішній УПЛ на своєму полі «Полісся» залишається непереможним. Житомирці вдома провели тепер 8 матчів, з яких 3 виграли і п’ять, всі що загалом є, завершили внічию.
З початком зустрічі здавалося, що «Полісся» цього разу має всі підстави перервати свою безвиграшну серію. Гра в першому таймі практично повністю перебувала за ініціативи і під контролем господарів. Тільки цього разу штатним бомбардирам житомирців, Олександру Назаренку та Олексію Гуцуляку скористатися своїм шансам не вдалося, а реально замінити їх у голеадорській звитязі в «Поліссі» знову виявилося ніким. На це були надії, коли після тривалої перерви, з 31 серпня, в матчах УПЛ (травма, і ще якісь обставини) на полі на 61-й хвилині з’явився форвард господарів Бені Макуана. Були часи, коли від нього Житомиру було багато користі. Але цього разу відразу нашкодив, втративши в простій ситуації м’яч перед своїми воротами. «Зоря» скористалась подарунком, а саме Пилип Будківський, який ще минулого сезону грав у складі «Полісся». Своїм «подарунком» господарям відповів зорянин Роман Вантух – боротьба на грані і за межами фолу, коли в тебе вже є попередження – не найкраще рішення.
В більшості, звісно, «Полісся» всі сили кинуло на атаку, яка все більше нагадувала навалу. За що, до речі, гості могли і покарати на контратаці. А врятував господарів від поразки захисник Едуард Сарапій, який ще з дніпровських часів має хороший досвід вдалого підключення до атаки.
Для «Полісся» тепер актуальніше остерігатися переслідувачів, ніж будувати плани на місце на п’єдесталі. «Кривбас» і «Карпати» можуть обійти житомирців за результатами тепер лише одного туру.
ПЕРЕСЛІДУВАЧІ
«Карпати» – «Колос»
Це був дебютний матч в історії зустрічей суперників. «Карпати» на своєму полі перед цим поєдинком не програвали в УПЛ впродовж 3-х ігор: дві перемоги та нічия. Домашня серія львів’ян без пропусків голів тривала 290 хвилин. Тепер всі ці досягнення карпатівці, хоч і зі скромним рахунком, поліпшили. У полі зору наразі в «Карпат» опиняється 4-е місце в чемпіонаті, а воно за збігом обставин (здобуття Кубку України однією з команд першої трійки) може відкрити дорогу до єврокубків. Те, про що так мріяв і не повірив Мирон Богданович Маркевич, може стати реальним у виконанні теперішнього очільника «Карпат» Владислава Лупашка.
Безпрограшна гостьова серія ковалівців тривала в УПЛ три зустрічі: перемога та дві нічиї. Але гравці «Колоса» з 10 серпня більше одного голу за матч в чемпіонаті не забивають. Експерти відзначають останнім часом поліпшення гри ковалівців Олександра Поздєєва, але команді бракує стабільності. І, очевидно, виконавської майстерності.
Ось і в цьому матчі гості мали свої 100% гольові моменти, влучали в поперечину, але на забили. А «Карпати» забили, і зробили це дуже майстерно і ефектно – Амбросій Чачуа віддав виважено до сантиметра і миті передачу, на Брунінньо, який ідеально за виконанням прийняв і сходу потужно з гострого кута спрямував м’яч під поперечину.
У другому таймі очільник «Карпат», знаний фанат і проголошувач відкритого атакувального футболу, побудував раціонально гру від оборони і за рахунком. Владислав Лупашко переміг, а переможців не судять. «Карпати» вже у першій шістці чемпіонату.
«Оболонь» – «Кривбас»
Теж мінімальна перемога, але вже гостей. І не сказати, що Оболонь якось відчутно поступалася «Кривбасу». Просто ті забили у швидкій атаці, а ці не забили у комфортних умовах пенальті. У цьому сила і слабкість будь-яких команд. В «Кривбаса» останнім часом стабілізувався склад, а головне – гра. І ось уже Юрій Вернидуб ставить під сумніви, те що я тут визначав «третьою силою» чемпіонату:
– Ми все робитимемо для того, щоб потрапити до трійки. Нас уже прибрали з цієї гонки. Сказали, що третя сила – «Олександрія». Я поважаю цю команду, вони показують якісний футбол. Але ми ще не здаємось, ми живі, нас рано ховати. Все покаже закінчення сезону, – заявив Юрій Миколайович. А чому тільки до трійки?
ІНШІ
Юрій Максимов поступово починає прибирати до рук «розхристану» раніше «Ворсклу» – другу перемога поспіль. Чого ніяк не вдається Андресу Карраско з ЛНЗ, 8 легіонерів, які побували на полі результату не дали – друга поспіль поразка.
«Рух» і «Лівій Берег» перед очною зустріччю не перемагали 8 матчів поспіль, останні ще й понад 12 годин ігрового часу не могли забити гол. Цей невтішний вимір для лівобережців збільшився, рухівці здобули натужну перемогу, завдяки пенальті, який вже назвали суперечливим.
Про грандів, «Динамо» і «Шахтар», насамкінець, двома словами. Обидві команди провели корисні тренування з підвищеною відповідальністю перед наступними важливими матчами у єврокубках. Тоді й поговоримо.
Володимир СТАРИНСЬКИЙ