Четвертий відбірний раунд
Останній день кваліфікаційної сесії єврокубків приніс нам відчутне розчарування, адже були передумови для успішного виступу дніпровського колективу, однак реальність на Кіпрі виявилася досить жорстокою, тому наша команда зіграє лише в групі Ліги конференцій.
25 серпня
АЕК (Кіпр) – «ДНІПРО-1» (Україна) – 3:0 (2:0)
Голи: Дьюрчо (21), Р. Лопеш (45), Энглезу (78).
Перший матч – 2:1.
НОВІ ЛЮДИ
Гра у Словаччині завершилася мінімальною звитягою АЕКа, однак за якістю гри наша команда не поступилася конкуренту. Тому й були підозри, що підопічні Олександра Кучера зможуть гідно провести другу зустріч, тим паче що забивати треба було бодай один м’яч. Умовно домашня дуель показала, що «Дніпро-1» може розв’язати поставлену задачу, але минулий четвер приніс позитивні емоції лише для господарів поля.
Проблеми нашого колективу почалися ще раніше, коли виявилося, що через пошкодження не зможе зіграти на Кіпрі Еміліано Пуріта, який не розчарував у першому матчі. Однак позитив прийшов у вигляді повернення Олексія Гуцуляка, котрий вважався важливим елементом в наступальній грі команди, тому здавалося, що атака не повинна постраждати. Також не треба забувати, що на арені АЕКа не міг зіграти Едуард Сарапій, вилучений у Словаччині. На його місці у середині поля, як і прогнозувалося, грав Руслан Бабенко. Також на місці травмованого Володимира Адамюка в обороні вийшов Сергій Логінов.
А ще важливіше, що Кучер дещо змінив тактичний план, надавши перевагу атаці, де з’явився Артем Громов, який значно посилив гру команди у першій зустрічі, коли довелося вийти лише після перерви. Тепер досвідчений нападник грав з перших хвилин, однак нахил в сторону воріт суперника вагомої переваги «Дніпру-1» не надав, про що говорить підсумковий результат протистояння.
Звісно, можна розповідати про відсутність логіки в футболі, говорячи про те, що гості більше атакували, а забивали господарі поля. Це щира правда. Але реальних гольових моментів майже не було. Відзначати треба лише «постріл» Олександра Піхальонка перед перервою, коли добре зіграв Кенан Піріч, а у другій половині зустрічі Артем Громов з хорошої позиції трохи не влучив у ворота. Інші загрози з боку команди Кучера – це удари здалеку від Артема Довбика, Домінго Бланко та вже згаданого Піхальонка.
ПОЧАТОК КУЧЕРА
І не можна не згадати головний шанс гостей вже за несприятливого рахунку 0:1, коли зі спробою Гуцуляка впорався голкіпер, а Олександр Сваток, перебуваючи перед незахищеними воротами, примудрився пробити над поперечиною. Нашого захисника цей епізод збентежив, адже він хотів реабілітуватися за попередній неприємний епізод… Сваток намагався заблокувати удар Адама Дьюрчо, однак стався лише фатальний рикошет, який не залишив Максу Валефу шансів на порятунок. Треба нагадати, що у першій грі Олександр відзначився автоголом, а тепер от сталася схожа біда.
В кінці першого тайму активність Дьюрчо також привела до взяття воріт, але в цьому випадку півзахисник віддав передачу, якою не скористався Санхурхо Ойєр, але допоміг партнеру Рафаел Лопеш. Третій гол знову був результатом роботи Дьюрчо, який на дальній штанзі знайшов Нікоса Энглезу, який від душі увігнав «кулю» в наші ворота. Тоді остаточно стало зрозуміло, що наша команда отримала останній «цвях» у свою «домовину».
Однак неприємна історія стосувалася лише Ліги Європи, а «Дніпро-1» перейшов у групу Ліги конференцій, яка за рівнем учасників, можливо, вважається більш прийнятним турніром для нашого колективу. Складно наразі говорити про потенціал української команди, але важко сперечатися з тим, що Кучер лише почав втілювати в життя свої ідеї на футбольному полі, де тренеру не на усіх позиціях вистачає футболістів. На лаві для запасних взагалі майже вакуум, тому, немає сумнівів, молодому тренеру буде вкрай важко, адже грати доведеться багато – фактично завжди буде йти мова про дві гри кожного тижня. Що зможе в такій ситуації зробити Кучер – невідомо, але проблемою для нього буде й катастрофічна нестача досвіду. Одна справа – це бити слабших суперників у Першій та Другій лігах, де за кадровим потенціалом «Металіст» усіх перевершував. Але тепер вже в дніпровському колективі наставнику буде значно складніше. Хоча промінь надії з’явився у неділю!
Позитив за результатами звітної зустрічі на Кіпрі полягає в тому, що наша команда насправді не провалилася, продемонструвавши непогану гру в порівнянні з другим колективом чемпіонату Кіпру. Нашим хлопцям не вистачило досвіду на тому рівні, де гольові моменти треба використовувати максимально ефективно. А ще варто звикати, що в єврокубках суперники будуть карати за відверті помилки в обороні. Хоча не треба сперечатися, що десь дніпровському колективу не дуже пощастило. Однак, звісно, це лише додаткова причина невдачі, адже за загального рахунку 1:5 говорити лише про везіння кіпріотів не можна.
Віктор НАДАЛЬСЬКИЙ