11-й тур
Матчі чемпіонату України «Динамо» з «Шахтарем» за своєю безумовною принциповістю і безкомпромісністю уже давно отримали в нашому футболі величний статус Українського класико. Безмежна самовіддача, пристрасність та інтрига розв’язки були завжди характерними для цих протистоянь, незалежно від позицій у турнірній таблиці першості, які ці команди посідають напередодні очного протистояння. Звісно, не стало винятком і перше побачення динамівців з «гірниками» на футбольному полі в сезоні УПЛ-2024/25. Це була 73-я зустріч між «Динамо» і «Шахтарем» за історію чемпіонатів України.
27 жовтня
«ДИНАМО» (Київ) – «ШАХТАР» (Донецьк) – 1:1 (0:0)
Голи: А. Бондаренко (48) – Караваєв (87).
Вилучення: Криськів (60).
ПЕРЕДІСТОРІЯ
Якщо лічити очні зустрічі в усіх турнірах з днів заснування цих двох клубів, то для «Динамо» і «Шахтаря» це був 199-й, передювілейний, поєдинок. Але протистояння динамівців і «гірників» охрестили Українським класико лише в часи чемпіонатів незалежної України. Та й то, не відразу, а тоді, коли «Шахтар» набув сили і ваги потенціалу, щоб кинути виклик тривалій домінації «Динамо» у вітчизняній першості. У перших 17-ти матчах українського чемпіонату, включно по 1 жовтня 2000 року, «гірники» спромоглися лише одного разу здолати динамівців за дев’яти перемог киян. І десь тоді, з початком двохтисячних років, започаткувалася конкуренція цих команд за українські футбольні трофеї, яка переросла в Українське класико.
«Динамо» і «Шахтар» перед теперішнім черговим Українським класико зіграли між собою саме у чемпіонатах України 72 матчів. В 28-ти зустрічах перемоги здобули «гірники», 25 поєдинків виграли кияни. Ще у 19-ти іграх були зафіксовані нічиї. Різниця м’ячів 87-84 на користь «Шахтаря».
Наразі «Динамо» давненько не вигравало у «Шахтаря». Динамівці не перемагали «гірників» у Прем’єр-лізі в 5 останніх зустрічах (2 нічиї, 3 поразки). Минулого сезону УПЛ, коли «Шахтар» виграв чемпіонський титул, «гірники» двічі мінімально обігрували «Динамо» – 1:0, 1:0. Цікаво, що «Динамо» не могло виграти на своєму полі в «гірників» ще із серпня 2018 року.
Це друге протистояння в якості головних тренерів між
49-річним Олександром Шовковським та 53-річним Маріно Пушичем. Перше, 11 травня 2024 року, у другому колі минулого чемпіонату на «Арені Львів» виграв Пушич, завдяки єдиному голу, реалізованому з пенальті, Георгієм Судаковим.
Коротше кажучи, статистика протистоянь останнього періоду була не на користь господарів.
ПЕРЕДМАТЧЕВА СИТУАЦІЯ
Обидві команди посеред тижня виступали в єврокубках, але в різні дні. Щодо цього «гірники» мали істотну перевагу над динамівцями, оскільки свій матч Ліги чемпіонів проводили у вівторок, у той час як «Динамо» грало в Лізі Європи в четвер. Тож у донеччан було на цілих два дні більше, або три проти однієї повноцінної доби для відновлення та підготовку безпосередньо до відповідального поєдинку в чемпіонаті України. Цей фактор вплине на перебіг поєдинку.
Попри безумовну принциповість протистояння запеклих суперників за провідні позиції в українському клубному футболі, на чергову зустріч між «Динамо» і «Шахтарем» мала вплив і поточна ситуація у очковому вимірі у турнірній таблиці чемпіонату. Різниця на той момент між командами у 6 балів створювала передумови для суттєвої відмінності у подальшій перспективі конкуренції – від солідного відриву «Динамо» уже у дев’ять очок, до скорочення відставання «Шахтаря» до трьох балів, тобто однієї перемоги. Загроза, в разі невдачі, поставити уже під серйозні сумніви амбітні плани по захисту командою чемпіонського титулу вносила певний дискомфорт в кар’єрні позиції Маріно Пушича, попри те, що керівництво клубу «Шахтар» неодноразово запевняло у цілковитій підтримці тренерського штабу колективу. Але не так давно ми були свідками, як ця оцінка могла кардинально змінюватися. Для Олександра Шовковського, незалежно від результату майбутнього матчу, підстав для хвилювань щодо себе особисто не було.
ХРОНОЛОГІЯ МАТЧУ
Окрім максимально пресованого графіку на відновлення і підготовку, «Динамо» перед матчем з «Шахтарем» мало ще й проблеми з травмами гравців: через різні ушкодження на полі не могли з’явитися Олександр Піхальонок, Андрій Ярмоленко, Браян Себальйос, Володимир Шепелєв та Микола Шапаренко, який у день матчу отримав випадковий побутовий поріз. Очільник «Динамо» Олександр Шовковський змушений продовжувати свою тактику періодичної ротації складу. У керманича «Шахтаря» Маріно Пушича – стабільний склад.
Цей матч заслуговує того, щоб бути переглянутий ще раз у хронологічній послідовності.
1-а хвилина – Георгій Судаков у відборі м’яча здійснив «накладку» Володимиру Бражку. Боротьба у матчі гарантована.
Перші хвилини – стандартний навіс Егіналду, Георгій Бущан у простій ситуації не ловить, а переводить м’яч на кутовий. Нервування у відповідальності теж присутнє.
5-а хвилина – перший небезпечний момент: динамівці прогавили вибігання по центру Олександра Зубкова. В останню мить Денис Попов встиг завадити удару.
8-а хвилина – знову Зубков, свій улюблений маневр зі зміщенням з флангу у центр. Удар – поперечина.
10 хвилин. Ініціатива у «Шахтаря».
11-а хвилина – перший удар «Динамо», Бражко – мимо.
12-а хвилина – уже дальній удар Судакова, теж не точно.
14-а – хвилина – перший кутовий «Динамо». Два кутових поспіль. Без гостроти.
16 хвилина – травма Попова. Серйозна втрата для господарів. Виходить Крістіан Біловар.
20 хвилин – територіальна і ігрова перевага у «Шахтаря».
21-а хвилина – захисники киян по центру дали ударити головою Данилу Сікану.
«Шахтар» вже дещо притиснув «Динамо».
24-а хвилина ще один удар головою Сікана, поруч зі стійкою.
«Динамо» в атаці немає. «Шахтар» пресингує і грає агресивно.
25-а хвилина – Валерій Бондар ледь не змінив всю картину матчу, грубо помилився, Бражко не зумів як слід розпорядитися подарунком.
30-а хвилина. – За % володінням м’ячем – 58-42, і за ударами – 5-1 з перевагою гостей.
36-а хвилина – знову пожежа у воротарському «Динамо». Егіналду рішуче пішов на Бущана на грані фолу. Захисникам довелося виносити м’яч.
38-а хвилина – не часта швидка контра «Динамо», Тарас Михавко робить довгу націлену передачу на Максима Брагару. Довелося попрацювати захисту «Шахтаря».
У «Шахтаря» виділяються в першу чергу Зубков, і Сікан. У «Динамо» намагається відпрацьовувати в захисті і, по можливості, в атаці Бражко.
Під кінець тайму гра трохи почала вирівнюватися, гірники знизили темп, теж не залізні. У першій половині матчу «Шахтар» грав швидше, злагодніше і агресивніше. Але з гольових моментів можна відзначити лише удар у поперечину Зубкова. Бущану, крім цього випадку, рятувати свою команду не доводилося, але часто доводилося перебувати у готовност до такої необхідності. Дмитро Різник у першому таймі у гру практично не вступав.
Другий тайм почався так як і перший. Після кутового пожежа у воротарському майданчику «Динамо». Дали впритул головою вдарити Егіналду, Бущан відбив як міг перед собою, низка рикошетів, але «Шахтар» зусиллями Артема Бондаренка, зрештою, заштовхав м’яч у ворота. Дуже не впевнено і не організовано зіграли у цьому моменті динамівці. Гол ніби з елементом випадковості, але за загальною ситуацією назрівав.
Швидка відповідь вийшла у «Динамо». На 51-й хвилині рахунок мав бути 1:1. Назар Волошин із 6-ти метрів, перебуваючи після прострілу з флангу Владислава Дубінчака, в абсолютній самотності, примудрився пробити вище воріт.
«Шахтар» після успіху дещо заспокоївся чи береже сили, але «гірники» грають жорстко, а подекуди, жорстоко.
58-а хвилина – Педро Енріке влетів прямою ногою в опонента, отримав попередження, суддя міг, але вирішив не порушувати рівність складів команд.
60-а хвилина – Дмитро Криськів здійснив відчайдушний підкат ззаду в стрибку в ногу Біловару в центрі поля. Динамівець був уже в метрі попереду від «гірника», а м’яч іще далі. Цей стрибок був з єдиною метою – збити суперника з ніг, з небезпекою завдати травму. «Червона».
65-а хвилина – команди помінялися ролями, поступово ініціативу перебирає «Динамо». Але «Шахтар» теж контрдіє. Егіналду і Судаков організували атаку флангом, м’яч дійшов до неприкритого Коноплі, після удару якого Біловар вибиває з лінії воріт. Другий гол, вірогідно, практично закрив би матч.
73-а хвилина – дальній удар Бражка. Сильно, але вище цілі.
«Динамо» тривалий час тримає м’яч і позиційно атакує. Але атаки більше нагадують навалу. Навіси, простріли. Бракує фантазії, оригінальності у взаємодії і техніки.
Пушич на посилення захисту випускає на поле Тараса Степаненка і кремезного Лассіну Траоре. Шовковський посилює атаку ще одним нападником – Едуаррдо Герреро, але в того наразі є дивна здатність «розчинятися» на полі, якій він не зрадив і тепер. Зате під закінчення матчу у «Динамо» з’являється Олександр Караваєв, у якого, навпаки, є цінність з’являтися у потрібний час у потрібному місці. «Паличка – виручалочка» спрацювала і тепер. Підключення флангом і ювелірна передача від Дубінчака і бездоганне виконання на дальній стійці Караваєва – з лету, сильно, влучно і без варіантів на порятунок для воротаря.
Після голу «Динамо», за інерцією, спробувало ще поатакувати. Але тих емоцій вже не було. Як і сил в обох команд. Бойова нічия.
ОЦІНКА І ПІДСУМКИ МАТЧУ
Для загальної оцінки поєдинку варто повернутися знову до передматчевої ситуації.У «Шахтаря» після єврокубків було на 2 дні більше на підготовку до матчу. Маріно Пушич все правильно і грамотно розрахував. Він абсолютно не змінив награний склад після попереднього матчу з «Арсеналом». У нього було 3 доби, якщо відкинути час на повернення з Лондона, на відновлення після того єврокубкового поєдинку Ліги чемпіонів. У «Динамо» після матчу Ліги Європи, теж на виїзді в Римі, без дороги, на відновлення і підготовку до матчу залишалася лише одна доба. Очевидно, що переваги можливості функціональної підготовки об’єктивно були на боці «Шахтаря». Цим мега-цейтнотом киян гірникам було б гріх не скористатися. Темп, динаміка, швидкість, агресія з початком матчу від «Шахтаря». Це працювало. Перший тайм, початок другого був за «гірниками». «Динамо» явно поступалося у швидкості і динаміці дій, мало великі проблеми в організації контргри під тиском пресингу гравців «Шахтаря».
У функціональному стані «гірники» явно переважали свого опонента. Ставка на використання у першу чергу цього фактору зіграла б, мабуть, вирішальну роль, якби «Шахтар» зумів забити за цей час переваги не один (на що були нагоди), а два голи. Єдиний гол вивів в рахунку «гірників» вперед, але забрав чимало фізичних сил. Можливо, на цьому тлі зіграла свою роль і психологія – коли такої важливої мети досягнуто, мимоволі, може настати певне розслаблення. Не даремно «Динамо» через провал «Шахтаря» у захисті могло вже за кілька хвилин після пропущеного м’яча відновити паритет у матчі, якби Волошин з убійної позиції влучив у ворота.
Але до 55–60 хвилин гірники почали поступово підсідати після близько години ігрового часу інтенсивних і динамічних дій. Футболісти не роботи, навіть коли є достатньо часу на відновлення. Все-таки Пушич трохи не розрахував сили своїх підопічних, можливо, не відчув вчасно і забарився з освіжаючими замінами. Сили починають залишати, а настрій, емоції. агресія залишилися. І це починає грати проти тебе, коли вже не встигаєш. Коли починаєш не встигати, у запалі компенсується порушеннями правил. Як наслідок – грубі фоли. Перше вилучення у гірників могло бути на 58 хвилині, коли суд’я пожалів лише жовтою карткою Педро Енріке за пряму ногу в стрибку на суперика, сподіваючись, що це випадковий поодинокий інцидент, не хотів ламати гру вилученням. Але коли за 2 хвилини на ще більшу грубість пішов Криськів – підкат ззаду в стрибку в ногу Біловару в центрі поля, червона картка була неминучою.
Тепер Пушич був змушений у меншості замість певного підсилення активних дій, піти на заміни оборонного призначення. Замість свого підвтомленого атакувального «кулака» ( Зубков, Бондаренко, Сікан) випускати футболістів, які могли б посприяти в обороні і руйнуванні атак суперника ( Степаненко і вправного у верховій боротьбі Траоре). А в «Динамо» вдало і вчасно вийшов Караваєв, який і став для господарів головним героєм матчу.
Загалом є підстави, з урахуванням усіх цих обставин, результат чергового Українського класико вважати закономірним. «Шахтар» своїм інтенсивним тиском заслужив на забитий м’яч. «Динамо», витерпівши на час спурту суперника ситуацію ціною лише одного «проколу», скористалося уже своєю нагодою, коли «гірники» почали після енергозатратного відрізку потрохи підсідати, втрачати у щвидкості та ініціативі, а відтак йти на невипрадані фоли. Якби комусь із суперників пощастило більше за опонента, могла бути і перемога, але фортуна цього вечора була нейтральною.
Ще про одне досягнення Українського класико. Щоправда його встановили не гравці і тренерські штаби команд, але до нього причетні. Поєдинок 11-го туру УПЛ між «Динамо» та «Шахтарем» відвідало на стадіоні 3500 уболівальників – це рекордна кількість, враховуючи вимушені обмеження, за останні два роки. В сезоні-2023/24 досягнення щодо відвідуваності встановив поєдинок між «Вересом» та «Ворсклою», на якому побувало 2800 глядачів.
Наступне Українське класико, «Шахтар» – «Динамо», відбудеться у нинішньому чемпіонаті України у 26-у турі (попередня дата – 26 квітня).
Роман СЛАВЕНКО
25 жовтня
«РУХ» (Львів) – «ЧОРНОМОРЕЦЬ» (Одеса) – 1:1 (0:0)
Голи: Квасниця (54) – Янаков (83).
26 жовтня
«КРИВБАС» (Кривий Ріг) – ЛНЗ (Черкаси) – 3:1 (1:0)
Голи: Хрвоє (24), Понєдєльнік (58), Драмбаєв (90+4) – Наумець (78).
«КАРПАТИ» (Львів) – «ОБОЛОНЬ» (Київ) – 1:0 (1:0)
Гол: Бруніньйо (10).
27 жовтня
«ЛІВИЙ БЕРЕГ» (Київ) – «ЗОРЯ» (Луганськ) – 0:2 (0:1)
Голи: Будківський (45+3 з пенальті), Яцик (51).
«ВЕРЕС» (Рівне) – «ВОРСКЛА» (Полтава) – 2:2 (1:0)
Голи: Мрвальєвич (28 з пенальті), Гайдучик (86) – Ковталюк (68), Корнієнко (78).
Вилучення: Пердута (87).