«Олімпійський рух – це унікальне явище, здатне об’єднати людей»
– Мені випала велика честь у 2005 році очолити Національний олімпійський комітет України. Чотири роки минули немов мить. Звичайно, підводиш підсумки. Є певні досягнення, є над чим працювати. З упевненістю можна сказати, що за ці роки Національний олімпійський комітет вийшов на значно вищий рівень, збільшилась його роль у суспільному житті країни.
– Сергій Назарович, які, на вашу думку, основні досягнення за чотирирічний період?
– Передусім, це об’єднання всіх суб’єктів і консолідація зусиль, направлених на розвиток олімпійського руху. Ми діємо як єдина команда, маємо підтримку державних і громадських структур. Думаю, результати нашої роботи помітні і пересічні громадяни можуть відчути їх на собі.
Починаючи з 2005 року, НОК унормував свою діяльність, затвердивши на Генеральній асамблеї «Програму розвитку національного олімпійського руху на 2005–2010 роки» – перший фундаментальний документ, створений в олімпійському русі за роки незалежності. Запроваджена чітка і прозора система підтримки розвитку суб’єктів олімпізму, яка здійснюється шляхом надання олімпійським федераціям та регіональним олімпійським осередкам допомоги за системою рейтингу. Це і призначення стипендій, преміювання кращих спортсменів і тренерів. Загалом за чотири минулі роки розмір такої допомоги склав близько 20 млн грн., а на 2009 рік планується майже 9 млн грн.
Нами значно розширено міжнародне співробітництво, зокрема з Олімпійською солідарністю МОК. Сума отриманих грандів під різноманітні олімпійські проекти за останнє чотириріччя становить майже 4 млн грн. Ці кошти були направлені на підтримку олімпійської підготовки, розвиток національної інфраструктури, підтримку тренерів, стипендії спортсменам, проведення навчально-тренувальних зборів.
Наступною важливою складовою стала тісна співпраця з усіма державними і громадськими організаціями. Створена та успішно діє Експертна рада, працює Оргкомітет по підготовці до Олімпійських ігор на чолі з Прем’єр-міністром, під керівництвом Президента заснована Національна рада з питань фізичної культури і спорту.
Велика увага приділялась освітнім програмам та проведенню великих акцій.
– Для реалізації задумів необхідно мати належні фінансові ресурси…
– На мій погляд, значним досягненням є те, що вперше за історію нашої країни, починаючи з 2007 року, під конкретні олімпійські програми НОКу держава почала виділяти бюджетні кошти. Звичайно, це додає нам додаткової відповідальності, але й дає можливості більш ефективно реалізовувати програми, пов’язані як з розвитком олімпійського руху, так і направлені конкретно на олімпійську підготовку. Говорячи про цифри, то за ці три роки у Державному бюджеті України була передбачена фінансова підтримка розміром 60,7 млн грн.
Разом з тим необхідно відзначити і значно вищий рівень роботи зі спонсорами. Нам вдалось не лише зберегти тісні стосунки з вже традиційними спонсорами та партнерами олімпійського руху («Кока-кола», «Самсунг Електронікс», «МакДональдз»), а й розпочати тривалі партнерські взаємовідносини з цілим рядом нових компаній. Особливо слід відзначити вагому підтримку, яку вже протягом майже п’ять років надає генеральний спонсор – компанія МТС. Безперечно, ми вдячні кожному, хто нас розуміє і підтримує – це компанії «Боско», «Nike», «Укрексімбанк», «МСЛ», «Оріфлейм», «Родовід банк», «Глобус», «Релком», «Фанні», «Аеросвіт», «Бейкер Тілі», «Серагем» та інші.
– Нещодавно в Україні відзначався Олімпійський день…
– Приємно, що така акція, яка приурочена до створення Міжнародного Олімпійського Комітету і охоплює весь світ, має належну підтримку і розуміння в нашій країні. І якщо ми говоримо про 500 тисяч учасників у 2007 році, 600 тисяч минулого року, то за попередніми даними цьогоріч до участі в Олімпійському дні долучилися близько 900 тисяч людей з різних куточків країни. Найголовніше те, що українці розуміють – олімпійський рух – це унікальне явище, здатне об’єднати людей незалежно від віку, статі, політичних або релігійних уподобань. Ми ж знаємо напевно, що окрім себе ніхто не здатен якнайкраще дбати про своє власне здоров’я. Саме це ми намагаємось донести до кожної людини.
– Але ж виховання починається з юного віку…
– Безперечно. А тому Національний олімпійський комітет виступив з ініціативою щодо проведення у різних куточках країни Олімпійських уроків. Це нововведення знайшло повну підтримку у Міністерства освіти і науки і вже чотири роки поспіль ми втілюємо в життя цю систему. До дітлахів в гості приходять видатні олімпійці, спілкуються з молодим поколінням, розповідають про власні здобутки і важливість здорового способу життя. Для подібних зустрічей нами спільно з Олімпійською академією розроблена спеціальна освітня атрибутика – олімпійські щоденники, навчальні посібники та розважальна олімпійська література. Практика проведення таких уроків разом з багатьма конкурсами та вікторинами, науковими конференціями та семінарами, виданням спеціальної літератури є частиною цілеспрямованої освітньої олімпійської програми, якій Національний олімпійський комітет приділяє вагому увагу. Наприклад, в 2008 році до 170-річчя від дня народження одного із засновників олімпізму Олексія Бутовського по всій країні ми провели акцію «Олімпійська книга», що стало частиною святкування ювілею нашого уславленого земляка. Олімпійську літературу отримали бібліотеки, вищі та середні навчальні заклади, дитячо-юнацькі спортивні школи різних регіонів України. Звичайно ж, ми розуміємо, що спортсменом стане далеко не кожен юнак чи дівчина, але ми й не ставимо такої мети. Головне, що олімпійський рух робить будь-яку людину сильнішою, здоровою, гармонійно розвиненою та готовою до подолання різноманітних труднощів.
– Вершиною олімпійського айсбергу є Олімпійські ігри, до яких спортсменів готує НОК. Які головні проблеми в цьому процесі існують на сьогоднішній день?
– Підготовка до Олімпійських ігор до прямих функцій Національного олімпійського комітету не належить. НОК – громадська організація, яка представляє країну на Олімпійських іграх і забезпечує організацію цього процесу. Безумовно, ми не залишаємось осторонь олімпійської підготовки, надаючи значне сприяння Міністерству у справах сім’ї, молоді та спорту і олімпійським федераціям. Наша роль – надати необхідну підтримку, виділити кошти щодо конкретних заходів з олімпійської підготовки, а відповідні фахівці у кожній з федерацій професійно і предметно готують збірні з різних видів спорту до головних стартів чотириріччя. Наприклад, кожного року у січні виникають затримки з фінансуванням спортивних заходів із державного бюджету. Аби не зірвати підготовку спортсменів до Олімпійських ігор та виконати повний план змагань та тренувальних зборів, НОК щороку підставляє плече Міністерству у справах сім’ї, молоді та спорту, надаючи відповідну допомогу. Цей рік не став виключенням, і на ці потреби з власного бюджету ми виділили понад 4 мільйона гривень.
– Як оцінюєте загальний стан розвитку олімпізму на місцях?
– З обранням мене на посаду президента НОК питання розвитку регіональних осередків та посилення їх ролі стало стратегічним у діяльності комітету. Приємно, що наші заходи та ініціативи знаходять підтримку в регіонах. Олімпійські відділення міцнішають, впевненіше стають на ноги. Ми приділяємо їх розвиткові все більше уваги, часто зустрічаємось, обговорюємо наявні проблеми, обмінюємось досвідом. Всеукраїнські семінари-наради, організовані для суб’єктів олімпійського руху у Львові, Чернігові, Кіровограді, Запоріжжі, Криму та Івано-Франківську дозволили нам зрушити з місця багато проблемних питань. Колеги задоволені тим, що відтепер мають можливість частіше зустрічатися і спілкуватися наживо. Мої візити до Полтави, Чернівців, Донецька, Тернополя, Луганська, Дніпропетровська та інших міст переконали мене в тому, що ми на вірному шляху. Лише міцні олімпійські представництва на місцях здатні виконувати покладену на них місію – розвиток олімпійського руху в різних куточках країни. Тому ми й надалі будемо опікуватись регіональною політикою. Цього року збільшили бюджет у порівнянні з попереднім періодом до 1 млн 400 тис. грн. Загалом за останні 4 роки на підтримку осередків НОК виділив понад 5 млн грн.
«У далекому Пекіні наші олімпійці відчували підтримку співвітчизників»
– І все ж таки повернемось до Олімпійських ігор. З Пекіна українці привезли 27 медалей. Чи був очікуваним такий результат?
– Ніколи не робив і не робитиму прогнозів, тим більше у спорті. Відчувалось, що буде нелегко, адже Олімпійські ігри – змагання найвищого рівня. Однак передусім завдяки неймовірній самовіддачі атлетів, тренерів, лікарів та фахівців, які працювали як єдина команда, вдалося досягти такого успіху. Навіть зараз стоять перед очима ці фантастичні уколи нашого квартету фехтувальниць, влучні постріли Віктора Рубана, Артура Айвазяна і Олександра Петріва, неперевершена універсальність Наталії Добринської, впевнені удари Василя Ломаченка, міліметри перемоги Інни Осипенко-Радомської, довгі секунди очікування першої нагороди від Романа Гонтюка… Кожен із чемпіонів та призерів вартий найтепліших слів і величезної подяки. Це була перемога всієї України, яка об’єдналася навколо олімпійців. До речі, надихнула наших атлетів на перемоги урочиста церемонія проводів Олімпійської збірної, яка зібрала на головній площі країни – Майдані Незалежності – десятки тисяч людей.
– З огляду на успіх Пекіна дуже складно було обирати «Героїв спортивного року»?
– Дійсно, завдання було вкрай непросте, але і приємне. Щорічний «Спортивний Оскар», запроваджений Національним олімпійським комітетом, стає все більш популярним. Церемонія збирає найбільші зали столиці. І мені, і іншим членам Української академії спорту, створеної за ініціативи НОК, було дуже нелегко визначити найкращих у 12 номінаціях. Однак до складу Академії входять найтитулованіші олімпійські чемпіони і призери. Думаю, вони, як ніхто інший, розуміються на спорті і зробили правильний вибір. Самі ж «академіки», що приємно, чудово усвідомлюють свою важливу соціальну функцію. Адже основна мета створення Академії – популяризація спорту, поширення олімпійських ідеалів. Протягом всього часу її члени беруть активну участь у проведенні різноманітних благодійних та просвітницьких акцій НОКу. Ми ж розуміємо неоціненний досвід ветеранів і не забуваємо віддячити їм. Достатньо лише згадати «Бал олімпійських чемпіонів», коли ми зібрали переможців Олімпіад різних часів – це було справді унікальна акція, коли зустрілись люди, які роками або навіть десятиліттями не бачили один одного.
– Наскільки складною була підготовка до Пекіна?
– Вже традиційно це питання тримається на контролі перших осіб держави. Питання олімпійської підготовки розглядались на засіданнях Національної ради з питань фізичної культури і спорту та засіданнях Організаційного комітету, очолюваного Прем’єр-міністром. Ми тісно співпрацювали і знаходили підтримку Комітету з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму Верховної Ради України. Ефективно співробітничали з Міністерством у справах сім’ї, молоді та спорту. Завдяки таким спільним діям всі зусилля були спрямовані на досягнення спільного результату.
Акумулятором ідей, ланкою, яка об’єднала науковців, медиків та тренерів, стала створена Національним олімпійським комітетом та Міністерством у справах сім’ї, молоді та спорту Експертна рада. Дякуючи роботі цього органа, нам вдалося здійснювати оперативний моніторинг підготовки наших атлетів та вносити необхідні корективи.
В цьому олімпійському циклі нам вдалося суттєво покращити наукове та медичне забезпечення збірних команд. Це стало можливим завдяки закупівлі сучасного обладнання, на ці потреби НОК витратив понад 7 млн грн. а також повноцінному фінансуванню науково-дослідної роботи, на яку щороку в бюджеті Національного олімпійського комітету виділяється 500 тис. грн.
Національний олімпійський комітет піклувався і про реабілітацію, профілактику та оздоровлення організму наших спортсменів після виснажливих тренувань та виступів. Зокрема, було підписано угоду з клінікою «Євролаб» про безкоштовне надання провідним спортсменам комплексного медичного обслуговування і обстеження. Ми вдячні президенту «Євролабу» Андрію Пальчевському, який завжди з розумінням і підтримкою відноситься до спортивних питань.
Також протягом останнього року ми продовжували здійснювати забезпечення медичним обладнанням лікарів штатних збірних команд України. 10 центрів спортивної медицини, 5 баз олімпійської підготовки, Центр спортивної травматології, Державний науково-дослідний інститут отримали в цьому році від НОК України сучасні електротерапевтичні апарати, які використовуються для відновлення наших атлетів.
Ми подбали і про те, щоб у Пекіні наші олімпійці відчували себе якнайкраще. Так, у столиці Ігор-2008 завдяки нашій співпраці з Посольством України в Китаї, а також підтримці «Укрексімбанку» з’явився Український олімпійський дім. На День України в Пекіні до нас у гості завітала практично вся спортивна еліта світу – президент Міжнародного Олімпійського Комітету Жак Рогге, почесний президент МОК Хуан Антоніо Самаранч, керівники міжнародних федерацій та Оргкомітетів з підготовки до Олімпійських ігор, члени МОК та керівники Національних олімпійських комітетів інших країн, видатні олімпійці світу. Безперечно, це все свідчення поваги до України, наших досягнень та спільної роботи.
Приємно, що у далекому Пекіні наші олімпійці відчували підтримку своїх співвітчизників, адже ми зробили все можливе, щоб якомога більше вболівальників з жовто-блакитними прапорами знаходились на олімпійських аренах Китаю. Для підтримки бойового духу олімпійської збірної до Піднебесної відправився й культурний десант. Вперше в історії НОК України за рахунок підписання спонсорських угод забезпечив олімпійську збірну спортивною та парадною екіпіровкою. Рраніше це завжди робилося за державні кошти. Такий крок дозволив звільнити державні ресурси і направити їх на інші олімпійські потреби.
– Ложкою дьогтю стали дві позитивні допінг-проби…
– Наразі питання антидопінгового контролю залишається у світі одним із найболючіших. В Україні теж є суттєві проблеми у боротьбі за чистоту спорту, що нас дуже хвилює. Національний олімпійський комітет чудово розуміє принциповість вирішення цього комплексу питань, передбачивши на проведення антидопінгових заходів у своєму бюджеті 700 тис. грн. Однак цього вкрай недостатньо. Хотів би наголосити на важливості приведення антидопінгової роботи в України у відповідність до міжнародних стандартів. Йдеться про отримання Національним антидопінговим центром, який має лише національну ліцензію, міжнародного сертифікату, а для цього центр повинен проводити відповідну роботу, проте для цього не має навіть належного приміщення. Питання антидопінгової роботи є пріоритетним, і до його вирішення повинні долучитися усі державні установи та суб’єкти олімпійського руху. Ми повинні використати підготовку до проведення в 2012 році в Україні фінальної частини чемпіонату Європи з футболу як шанс для приведення антидопінгової роботи до належних світових показників.
«Сподіваємось, що вкрай необхідне повне і стабІльне фінансування відбуватиметься в нормальному режимі»
– Що ще не вдалося реалізувати?
– Ніколи не можна зупинятися на досягнутому. За характером я – максималіст і завжди рухаюсь вперед. Подолавши одну висоту, треба піднімати планку ще вище. Безперечно, турбує питання спортивних споруд, яких в нашій країні в належному стані обмаль. В Україні є стратегічні спортивні об’єкти, які повинні постійно залишатись у власності держави і працювати на вирішення державних завдань. Ми повинні врешті-решт прийняти радикальні кроки для збереження і розбудови спортивної інфраструктури як для занять широкими верствами населення фізичною культурою, так і для підготовки спортсменів найвищого рівня. Разом з тим потребує удосконалення робота дитячо-юнацьких спортивних шкіл, на часі створення мережі Всеукраїнських і регіональних центрів олімпійської підготовки. Продовжуємо працювати і мріємо про те, що скоро в Україні буде відкрито Олімпійський дім, який об’єднає під свої дахом спортивну громадськість країни. Все це питання загальнодержавної ваги і Національний олімпійський комітет один не в змозі зрушити їх з місця.
– Виникає відчуття, що не дивлячись на кризу, Національний олімпійський комітет лише збільшує оберти і розширює програми…
– Кожен з нас має замислитись над тим, куди ми рухаємось і що чекає на нас попереду. Ми розуміємо свою важливу роль – зберегти та покращити здоров’я нації і прославляти Україну олімпійськими досягненнями. Цей потяг зупиняти не можна, адже одна зупинка може дорого коштувати. Докладатимемо всіх зусиль, щоб світло постійно було в кінці тунелю. А без руху життя неможливе – попереду зимовий Ванкувер-2010 та І Юнацькі Олімпійські ігри, які наступного року прийматиме Сінгапур. Сподіваємось, що не дивлячись на всі негаразди, вкрай необхідне повне і стабільне фінансування підготовки до цих знаменних заходів відбуватиметься в нормальному режимі. Такі запевнення на державному рівні ми маємо. Самі також не сидимо склавши руки, адже за 2005–2009 роки на олімпійську підготовку, включаючи допомогу федераціям, нами було залучено фінансових та матеріальних активів на суму близько 80 млн грн.
Антон КУЦЕНКО