А вийшло як завжди

Евро U-21

Теза щодо виступу молодіжної збірної України на Євро U-21, висловлена у попередньому номері нашої газети, підтвердилася цілком: «Колись таке уже було». Звичайно, із пам’яті виринає згадка річної давнини про перебування національної збірної України на фінальному турнірі Євро-2024 – надії, сподівання, «золоте перспективне покоління», фаховий прогресивний тренерський штаб і… виліт вже на першому раунді турніру.

Група D. 3-й тур
18 червня
НІДЕРЛАНДИ – УКРАЇНА – 2:0 (1:0)
Голи: Валенте, 34, ван Берген, 56.
Вилучення: Регер, 81 (грубий фол).

Українська футбольна молодь уже на своєму Євро-2025 повторила безславну історію своїх старших товаришів. Щоправда з невеликими варіаціями: була поразка на старті, але не розгромна, третє місце в групі, а не четверте, дві поразки, а не одна, але підсумок той самий – відразу спакували валізи та й поїхали додому. Така спорідненість і спадковість між молодіжною і першою збірними, в контексті проголошеної єдиної вертикалі українських головних команд у різних вікових категоріях, щиро кажучи, не дуже надихає українських вболівальників.
В керівних колах українського футболу не прийнято робити аналіз, а тим більше висновки, за гарячими слідами, все поки що обмежилося післяматчевою прес-конференцією після останнього поєдинку з Нідерландами очільника України U-21 Унаї Мельгоси, тому трохи цим займемося ми.
Звісно, будь яка оцінка може мати суб’єктивні складові. Скільки вболівальників, стільки ж думок про футбол. Але є об’єктивні факти.
Серед очільників 16 збірних на молодіжному Євро лише двоє є іноземцями – в команді України Унаї Мелогоса і в команді Англії ірландець Лі Карслі. Однак останній мешкає у Великобританії, носій однієї із гравцями мови і представляє британський футбол. Принаймні збірна Англії U-21 щонайменше вже дісталася півфіналу турніру (півфінали закінчилися після передачі номера газети до друку). У нас же – все навпаки. Всі інші провідні європейські федерації футболу вирішили обирати для цієї вікової категорії наставників із фахового середовища своєї країни. Низці команд, так як і нам, це не допомогло виступити успішно, але тенденція у європейському молодіжному футболі очевидна. Молодіжний футбол дуже специфічний через те, що молоді часто притаманна нестабільність. Сьогодні він виблискує на полі, а завтра вже гра не йде. Очільники таких вікових збірних мають ретельно і постійно відстежувати ситуацію, щоб на теперішній час обрати оптимальний за функціональним станом склад. Якщо буваєш в цій країні кілька разів на рік, ще й не володієш мовою, таке зробити об’єктивно дуже важко.
Може й нам не варто «винаходити велосипед», тим більше, ніби фахівці в Україні ще є. А все тому що, Унаї Мельгоса є із команди Сергія Реброва. 25 липня 2023 року за ініціативи Реброва іспанський фахівець став головним тренером молодіжної збірної України. Може змінити критерії підбору кадрів – від принципу «свій-чужий», спробувати перейти до оцінки «фаховий-нефаховий»? Це просто інформація до роздумів.
Від неповноти і неактуальності інформації можуть виникати і кадрові непорозуміння. Не будемо конкретно тицяти пальцем, але низка футболістів, яка регулярно з’являлася на полі у груповому турнірі Євро-2025, м’яко кажучи, не відповідала нинішнім вимогам молодіжної збірної України. Все-таки вибір був. Й лунають тепер від фахівців, експертів, вболівальників запитання по іменам гравців залучених і проігнорованих до молодіжних баталій чемпіонату Європи. Відповіді поки що немає.
Або такий ще парадокс. За статистикою, найкращий бомбардир УПЛ двох останніх сезонів Владислав Ванат виявився найгіршим гравцем у складі нашої команди в матчі проти Нідерландів. Звичайно, можна докоряти в чомусь і Владиславу, але першочергове запитання до тренерського штабу – що це за командна схема задіяння можливостей гравця, якого залучає національна збірна?
Перший гол у вирішальному матчі з ровесниками Нідерландів, після грубої помилки Арсенія Батагова, вибив українську команду із «нічийної колії». Не пощастило, груба поодинока помилка… «Ми маємо розуміти, що Батагов грав не на своїй позиції», – виправдовує ситуацію Унаї Мельгоса. А хто визначає тактику початку атаки із перепасовки біля своїх воріт, тактику, яка через свої ризики, передбачає ретельного до автоматизму відпрацювання, коли, до того ж, є кадрові питання в захисті, футболісти грають не на своїх позиціях? Гравці просто виконують вказівки тренерського штабу.
Висновок: в силу якихось причин молодіжна збірна України виявилася не підготовлена належним чином до Євро-2025. Загальне враження від продемонстрованого українськими молодими футболістами на полях Словаччини – невміння тримати гру під контролем і потрібному тактичному руслі протягом поєдинку. Гра в певний момент може перетворитися на розбалансовану, і під тиском суперника втрачається свій ритм, стабільність, зв’язки між ланками та ефективність дій, як в нападі, так і в обороні. Меншою мірою це проявилося у матчі проти Фінляндії, і дуже показово проти Данії та Нідерландів. Це якийсь «вірус», який наша молодіжка підхопили від національної збірної України (яскравий приклад з неї – вирішальний другий матч плей-оф Ліги націй з Бельгією), коли граємо не на результат, а на утримання результату. Двічі вели у матчі із ровесниками Данії, доутримувалися, що взагалі програли. У поєдинку з Нідерландами прозирала ідея відстояти нічию, коли пішло не за цим планом, іншого не виявилося.
Можливо це все сказане занадто критично? Можливо, але дивлюся на результат і не можу переконати себе у протилежному. А результат у футболі – це головне, все інше – «розмови на користь бідних». Або багатих, від того приємніше не стає.

Підготував Роман СЛАВЕНКО