4-й тур
У двотижневій паузі між 3-м і 4-м турами чемпіонату УПЛ її учасники мали нагоду змінити обстановку на від матчів з аматорами у Кубку України до міжнародних поєдинків у єврокубках. І ось з різними здобутками у цих змаганнях команди Прем’єр-ліги знову зійшлися до купи в черговому турі першості. Формальною його родзинкою було протистояння лауреатів минулого чемпіонату – першої команди («Динамо») з четвертою («Полісся») та другої («Олександрія») з третьою («Шахтар»). Неповноцінність лідерського дербі зумовлювалося теперішнім станом і ситуацією олександрійської команди, чиї лідерські досягнення залишилися уже лише у добрих спогадах. Була ще низка матчів, інтерес до яких підігрівався теперішньою ситуацією у розподілі місць у нинішній першості.
29 серпня
«КУДРІВКА» – «КАРПАТИ» (Львів) – 2:2 (2:0)
Голи: Рогозинський, 3, Сторчоус, 43 – Альварес, 52, Педрозу, 90+7.
Вилучення: Бабогло, 26 (грубий фол).
«ПОЛТАВА» – «ЗОРЯ» (Луганськ) – 1:4 (0:3)
Голи: Бужин, 75 – Будківський, 1, Мічин, 27, Слесар, 31, Анджушич, 56.
30 серпня
«КОЛОС» (Ковалівка) – «ЕПІЦЕНТР» (Кам’янець-Подільський) – 1:0 (0:0)
Гол: Григоращук (аг), 64.
«КРИВБАС» (Кривий Ріг) – «ОБОЛОНЬ» (Київ) – 2:1 (0:0)
Голи: Твердохліб, 59, 70 (пен.) – Теслюк, 87.
«МЕТАЛІСТ 1925» (Харків) – «РУХ» (Львів) – 2:0 (2:0)
Голи: Калітвінцев (26), Ітодо (45).
31 серпня
«ДИНАМО» (Київ) – «ПОЛІССЯ» (Житомир) – 4:1 (3:1)
Голи: Герреро, 19, Буяльський, 32 (пен.), 44, Волошин, 50 – Йосефі, 7.
«ШАХТАР» (Донецьк) – «ОЛЕКСАНДРІЯ» – 2:0 (2:0)
Голи: Бондаренко (25), Педріньйо (37).
ЛНЗ (Черкаси) – «ВЕРЕС» (Рівне) – 0:2 (0:1)
Голи: Бойко, 3, Ндукве, 69.
Вилучення: Муравський, 81 (друге попередження).
А за підсумками 4-го туру наочно виник чіткий поділ у здобутих балах (з різницею у чотири очки), який розколов учасників чемпіонату на дві групи у турнірній таблиці. Ще одна статистична прикмета цього раунду – зникли останні нулі у графі забитих і пропущених м’ячів. По три команди нинішніх змагань мають нульовий стан щодо поразок і перемог в чемпіонаті.
МАТЧ ТУРУ І ТУРБУЛЕНТНІСТЬ
«Динамо» – «Полісся» – 4:1
Матчем туру, безсумнівно, вважався поєдинок у Києві між «Динамо» та «Поліссям». Зустрічалися дві команди, які відзначилися у минулому чемпіонаті, відповідно представляли у нинішньому сезоні нашу країну на єврокубковій арені. Команди, які не приховують своїх амбітних намірів і на нинішню першість. Для «Динамо» це звична ситуація, підкріплена необхідністю захищати чемпіонський титул. «Полісся» для досягнення високих цілей докладало і продовжує докладати суттєвих матеріальних, кадрових та організаційних зусиль.
Проте, обидві команди перебувають наразі умовно в «турбулентному» стані (в науці – невпорядкований, хаотичний рух)
«Динамо» це передусім стосується за виступами на євроарені цього сезону (минулого, до слова, теж). Щодо «Полісся» – то це і там, і тут. Причому виявляються такі хисткі перепади навіть протягом одного матчу.
У київському поєдинку господарі починали ще у «турбулентному» стані. Таке виникнуло відчуття, що це «Динамо» ще на Кіпрі грає проти «Пафосу». Гол кияни пропустили за повної, абсолютної безпорадності захисту. За ситуації банальної до неможливості. Вкидання ауту біля їхніх воріт, простий навіс, Олексій Гуцуляк безперешкодно скинув головою м’яч під удар Томеру Йосефі, той спокійненько спрямував його у ворота. Поруч зі згаданими суперниками були Костянтин Очередько і Олександр Яцик (чомусь?), трохи далі, але теж тільки були, Крістіан Біловар (весь матч виглядав якимось втомленим) і Тарас Михавко. І все у матчі складалося для гостей досить непогано і перспективно. Але тільки до 19-ї хвилини. Ці горезвісні розігрування м’яча перед своїми воротами. Припустима тактика, але винятково за умови відпрацювання її до ідеального автоматизму, бо інакше – гол собі. У «Полісся», схоже, ці дії належним чином на тренуваннях не відпрацьовані, але вирішили поексперементувати уже в матчі. Олег Кудрик довго видивлявся кому ж віддати пас, доки Едуардо Герреро не підбіг впритул, щоб перехопити м’яч і спрямувати його у ворота. Точка зламу у грі. «Динамо» відтак «повернулося із Кіпру», і почало грати, так як воно може тільки на рідних українських полях. В житомирців у грі залишився поодиноко Олексій Гуцуляк, який ще намагався загрожувати воротам опонента. Потім ще одна незграбність від гостей, уже Сергія Чоботенка, у своєму карному майданчику проти Назара Волошина, коли до якоїсь гольової загрози було ще дуже далеко. До слова, найкращий матч Волошина у сезоні, так надихаюче вплинуло на нього виклик до збірної України. Ще до перерви у швидкій контратаці з вивіреної передачі саме Назара, красивим ударом збільшив перевагу «Динамо» Віталій Буяльський. У другому таймі Волошин відзначився сам. Біг динамівець без перешкод від центру поля до самих воріт, захист «Полісся» ледь не червону доріжку вистелив для свого суперника.
Після інформації про перехід Владислава Ваната до іспанської «Жирони», явно збадьорився нападник Едуардо Герреро. Можливо через не виклик до збірної, з появою на полі якимсь похнюпленим виглядав Андрій Ярмоленко. Ще один динамівський обранець Сергія Реброва на наступні матчі національної команди, Микола Шапаренко, на полі так і не з’явився.
У «Поліссі» виділити когось і нема нагоди. В останніх матчах якось нервує у воротах Кудрик. Житомирська команда зазнала шостої поразки поспіль в останніх, з урахуванням єврокубкових, матчах. Мабуть, для виходу із такого турбулентного стану потрібен час для взаєморозуміння нових гравців, тренерського штабу. Кажуть, Руслан Ротань «довго запрягає…», але тоді важко може бути наздоганяти.
У «Динамо», здається, навпаки – треба розбурхати команду від перебування у статиці чемпіонського благополуччя. Хоча на українських теренах в динамівців справи складаються вдало на відміну від європейських.
Тепер в «Полісся» буде два тижні підготовки (за винятком викликаних гравців до збірної) до наступного іспиту у Кривому Розі. На «Динамо» чекає київське дербі з непоступливою «Оболонью».
ТРЕТІЙ ЗГОРИ І ДЕБЮТАНТ
«Колос» – «Епіцентр» – 1:0
Дебютант УПЛ з Кам’янець-Подільського в матчах першості не здобув ще жодного очка. За цієї обставини можна гадати, що «Епіцентр» зараз перебуває у епіцентрі психологічного тиску. Але важлива обставина – подивіться який календар був у команди на старті дебютного сезону в Прем’єр-лізі. Перші три наразі команди турнірної таблиці, «Динамо», «Шахтар», «Колос», а також амбітний ЛНЗ. Психологічна витримка, мабуть, наразі це найголовніше для команди Сергія Нагорняка. Каже, що все в порядку.
У звітному матчі ініціативою очікувано більше володіли господарі, які зі старту чемпіонату вже почали обживати 3-ю сходинку в турнірній таблиці. Але воротар гостей Олег Білик діяв бездоганно. І треба ж такої іронії долі, що своєю однією помилкою саме воротар «Епіцентру», можливо подарував «Колосу» перемогу. Андрій Цуріков знову подав у штрафну, де Білик, незграбно вибивавши м’яч, влучив ним у свого Степана Григоращука (безневинна «жертва» ситуації), від нього круглий залетів у ворота. Курйоз, але у протоколі це повноцінний гол.
«Колос» достатньо досвідчена і організована команда, щоб здобувши перевагу не «виплескати її» до закінчення поєдинку. Ковалівці здобули вже третю перемогу на старті чемпіонату з мінімальним рахунком. Прагматична команда. Щось подібне було минулого сезону у виконанні «Олександрії». Новий претендент на нагороди чемпіонату?
ГОЙДАЛКИ ТУРУ
«Кудрівка» – «Карпати» – 2:2
У «Карпат» уже не вперше в нинішній першості вимальовується оригінальна стратегія – пропустити, щоб потім відчайдушно «гасити пожежу». Так було із «Шахтарем» (ну, там можна зрозуміти), тепер із «Кудрівкою». Виходить весело і навіть результативно. Може варто спростити ситуацію – на 1-й хвилині здійснити самі собі автогол, можна для «перцю» навіть два. А потім починати грати у відкритий, атакувальний, видовищний футбол, який активно рекламує їхній очільник Владислав Лупашко. Скільки б вигод було одночасно – збереження сил своїх і суперника, економія часу для подальших дій, ще й відразу започаткувати таку інтригу. Щоправда, така тактика не завжди може приносити результат, але ж керманич «Карпат» стверджує, що не результат має бути передусім, а саме гра.
У цьому матчі із «нахабним» вищеліговим дебютантом львівські футболісти створили собі суперекстремальні умови вже в першому таймі – пропустили два голи, ще й додали до цього вилучення. Після такого у другому таймі у «Карпат» прокинувся інтерес до гри, яку їм вдалося врятувати, як і з гірниками, вже в останні миті компенсованого часу матчу. Ось такі вони хлопці-екстремали з міста Лева. «Карпати» продовжили безвиграшну серію загалом в УПЛ до 6-ти ігор.
«Кудрівка»: от вам «село і футболісти». І я не бачу в такій міцній ході дебютанта УПЛ ніякої аномалії. Для цих хлопців кожен матч в елітному дивізіоні – це свято з першої секунди кожного поєдинку. Вони у цьому знаходять наснагу і, якщо хочете, задоволення. Плюс організація, старанність і певний рівень майстерності, то й маєте дуже привабливий, як для новачка, результат, коли вже 4-и тури за спиною. Це не те, що «елітні» деякі футболісти, починають поєдинки із заощадливої тактики: «чи не дуже я багато бігаю, якби під кінець матчу не втомитися».
МАТЧІ ТУРУ БЕЗ ІНТРИГИ
«Шахтар» – «Олександрія» – 2:0
«Шахтар» проводив матч з «Олександрією» після виснажливої на тижні перемоги за 120 хвилин над «Серветтом». «Олександрія», як учасник єврокубків, була звільнена позаминулих вихідних у матчах 1/32 Кубка України. Але з євротурніру олександрійці «звільнилися» ще раніше, тож могли 2 тижні спокійно готуватися до поєдинку з «гірниками». Чи це вплинуло на хід їхнього поєдинку невідомо, оскільки в матчі не було і натяку на якусь боротьбу. «Шахтар» в матчі завдав 21 удари по воротах «Олександрії», 9 з яких були у створ, а 2 – результативними.
Гол Артема Бондаренка у матчі з «Олександрією» став 1200-м для «Шахтаря» у домашніх матчах. «Гірники» стали першим клубом, який досяг цього рубежу у чемпіонатах України. На своєму полі донеччани забивали всім клубам, з якими їм довелося зустрічатися в УПЛ, за винятком «Полісся».
Щодо «Олександрії», складається таке суб’єктивне враження, що тут існує якась байдужість. Точніше, саме у тих, від кого цей стан залежить. «Ну, є як є, а буде – як буде». У клубі вже ніхто й не коментує гру та ситуацію.
«Металіст 1925» – «Рух» – 2:0
«Рух» наразі якийсь експериментальний майданчик. В цьому матчі була задіяна у львів’ян ще ціла група юних дебютантів: 16-річний Богдан Левицький, 20-річні Богдан Бойко та Назар Касарда. Може це все робиться цілеспрямовано у русі до майбутнього? Воно добре, питання в іншому – де в такому русі буде це майбутнє. Воно ж буває різним, і не завжди гідним та приємним. Може не відразу все ламати, а щоб і щось ще якось працювало?
У «Металіста 1925» це був настільки безпроблемний матч, що для коментування їхньої гри немає жодних підстав.
«Полтава» – «Зоря» – 1:4
У дебютанта УПЛ з Полтави у цьому матчі геть не заладилася гра. Точніше, що суперник не дозволив, а контраргументів у новачків знайти в такій ситуації ще не вистачає хисту. «Зоря» впевнено побудувала свою гру, переконливо перемогла, немає теж що коментувати.
СЮРПРИЗ ТУРУ/
ЛНЗ – «Верес» – 0:2
До цього поєдинку ЛНЗ в нинішньому чемпіонаті не пропустив жодного м’яча. Рівнянам за три тури не вдалося забити бодай гол. Але «Верес» – команда імпульсивна. Тому непередбачувана. І Фортуна, треба визнати, цього разу повернулася до гостей тим місцем, яким треба. Спочатку швидкий гол, потім низка згублених господарями гольових моментів. А потім ще один атакувальний імпульс у виконанні «Вереса», головне – з реалізацією, і черкасці почали втрачати віру у щасливе майбутнє сьогоднішнього матчу.
ЛНЗ – це досвід імені Віталія Пономарьова, теперішнього очільника команди. Причому його досвід не попередній, а саме нинішній і майбутній. Бо «Рух», де перед тим керував Віталій Юрійович (і не сказати, що безуспішно), та ЛНЗ – принципово різні футбольні «галактики». Там молодь, з поодинокими вкрапленнями старших гравців і легіонерів. Тут розклади інші. Половина складу на полі – легіонери, а також з ключовими досвідченими українськими футболістами. Але у Львові Пономарьов раду давав, чому б не дати й в Черкасах? Поки що – це питання.
НЕ ЗАБИВАЄШ ТИ…
«Кривбас» – «Оболонь» – 2:1
«Оболонь» вдало стартувала в нинішньому чемпіонаті, до цієї зустрічі немала поразок. «Кривбас» навпаки – почав з поразки, потім почав набирати переможної ходи. Збою у ній не сталося. У матчі венесуельський легіон, за винятком Глейкера Мендоси, у господарів спрацював не так ефективно, але згадав свій голеадорський хист Єгор Твердохліб. Цього разу організованість і дисципліна не виручила «Оболонь», а от реалізація підвела, особливо в першому таймі із низкою нагод. Закономірно – перемагає той, хто краще користується нагодами.
Роман СЛАВЕНКО