3-й тур
Позаду три тури нового чемпіонату УПЛ-2025/26. Ніби і зовсім мізерний відрізок, а вже десята частка змагання позаду, залишилося ще дев’ять таких. Є відома приказка: перший – випадковість, другий – збіг обставин, третій – закономірність. Звісно, щось говорити після 3-го туру, як усталену закономірність, наразі несерйозно, але якісь перші враження вже є.
15 серпня
«РУХ» (Львів) – «ОБОЛОНЬ» (Київ) – 1:2 (0:1)
Голи: Лях, 62 – Устименко, 27, Суханов, 74.
16 серпня
«КОЛОС» (Ковалівка) – «КАРПАТИ» (Львів) – 1:1 (1:0)
Голи: Климчук, 20 – Краснопір, 67.
Вилучення: Ррапай, 35 (груба гра).
«ЕПІЦЕНТР» (Кам’янець-Подільський) – «ДИНАМО» (Київ) – 1:4 (1:2)
Голи: Климець, 38 – Герреро, 8, Михайленко, 45+3, Волошин, 57, Ванат, 90+3
«ОЛЕКСАНДРІЯ» – «МЕТАЛІСТ 1925» (Харків) – 1:4 (0:0)
Голи: Жота, 87 – Калюжний, 48, Рашиця, 76, Гаджиєв, 90, 90+4.
17 серпня
«ПОЛІССЯ» (Житомир) – ЛНЗ (Черкаси) – 0:2 (0:1)
Голи: Нонікашвілі (29, пенальті), Проспер (91).
«ВЕРЕС» (Рівне) – «ШАХТАР» (Донецьк) – 0:2 (0:1)
Голи: Конопля, 45+1, Вінісіус, 62.
«КУДРІВКА» – «ПОЛТАВА» – 3:1 (2:0)
Голи: Шаповал, 5 (пен.), 50 (пен.), Козак, 36 — Оніщенко, 90+4.
18 серпня
«ЗОРЯ» (Луганськ) – «КРИВБАС» (Кривий Ріг) – 2:3 (1:2)
Голи: Будківський, 41, 70 – Задерака, 9, 54, Парако, 16.
«ДИНАМО»
Київське «Динамо» виявляється є дуже українською командою. Не в сенсі громадянства і національності футболістів, хоча і тут закордонні легіонери у динамівців – поодинокі випадки, а за разючою різницею в досягненнях «Динамо» у змаганнях в Україні і за кордоном. На відміну від Ліги чемпіонів на старті сезону УПЛ динамівці мають 100% результат.
Щоправда, хоч і всі були матчі у гостях, «Динамо» поки що зустрічалося в українському чемпіонаті із командами, які початок сезону ніяк не можуть собі занести до активу. Далі буде серйозніше. Якщо і в Україні у клуба почнуться проблеми, тоді тренерському тандему Шовковський – Гусєв нагально буде вдаватися до рішучих дій – або примусити рухатись команду, або «рухатися» самим. Від чемпіонського крісла до електричного стільця різниця лише в одну фазу. Така тренерська доля.
Після конфузу з «Пафосом» в Лізі чемпіонів, Олександр Шовковський став переконливіше говорити про необхідність посилення команди, причому у всіх лініях. Хоча кількісно клуб укомплектований навіть із запасом, і всі, як полюбляє говорити той же Олександр Володимирович, є гравцями основи. Тут, крім футбольної якості виконавців, є ще, як на мене, важливий психологічний фактор. Після успішного чемпіонського сезону, зірка додалася не лише на емблему «Динамо», що звісно, красить, але й декому у підсвідомість, що заважає, бо притупляє гостроту ще чогось досягати, доводити, здобувати. Ми ж чемпіони, що ще треба. Ось для протидії таким симптомам, можливо, ротація потрібна. Тільки не на матч чи два, а справді «свіжа кров». Питання не просте, є над чим подумати.
«ШАХТАР»
Новоприбулий з турецьких берегів очільник «Шахтаря» Арда Туран з великим завзяттям взявся за нову свою справу. По людські його ентузіазм імпонує і зрозумілий. Це позитивно «з порогу» заявити про свої амбіції і честолюбні прагнення. Тільки так можна чогось насправді досягти. І прояви докладених зусиль уже спостерігаються. Принаймні інтенсивною роботою у передсезонний період турецькому фахівцеві вдалося команду вже тепер вивести на відмінний рівень функціональної готовності, та так, що немало наших фахівців вже віддають «Шахтареві» роль головного фаворита у чемпіонських перегонах. Питання в тому, що сезон тривалий, утримування на максимальному рівні може притягти й проблеми, мати зворотній ефект, зокрема такий як травми. Це може бути тільки нещасливий збіг обставин, але у «Шахтаря» поволі почав заповнюватися лазарет. Після переможного останнього матчу УПЛ проти «Вереса» в пасиві «гірників» залишилися дві травми, яких зазнали бразилець Аліссон та наш Юхим Конопля. А перед тим у цю ж неприємну ситуацію з ушкодженнями потрапили Дмитро Криськів, Лассіна Траоре, Егіналду, Педріньйо та Кевін. Відсутність, наприклад, останнього суттєво позначається на результатах команди.
Однак Арда Туран запевняє, що все під контролем. Ну, значить, йому видніше.
«ПОЛІССЯ»
У «Полісся» третій поспіль програний матч. Два в УПЛ (обидва домашні) і один в Лізі конференцій. Співпадіння, рання криза фізичного перевантаження, «притирання» нового тренерського штабу Руслана Ротаня і оновленого колективу, невезіння? Питання вже є, немає ще достатньо часу, щоб на всіх них дати аргументовану відповідь. У цьому сенсі дуже цікавим і, очевидно показовим для обох команд, буде протистояння у наступному турі «Динамо» – «Полісся». Якщо матч не перенесуть через перевтому гравців цих команд у поєдинках єврокубків. До речі, президент «Полісся» Геннадій Буткевич вважає, шо головною причиною, через яку команду лихоманить з результатами, саме є надмірне фізичне і моральне виснаження футболістів у постійних мандрівках по Європах. Можливо так і є, але найбільший конфуз з командою стався у першому матчі сезону проти андоррської «Санта-Коломи», коли, мабуть, вже про втому якось зарано було говорити. До того ж «Полісся» на сезон УПЛ-2025/26 заявило 70 футболістів. Та й взагалі, якщо нарікати на всілякі проблеми, то й не варто чогось серйозного і домагатися.
Мабуть, першочергове завдання для команди віднайти той ігровий тонус, який дозволить їй реалізувати весь свій потенціал. Це і є наразі першочергове завдання Руслана Ротаня, а він полюбляє такі стратегічні питання вирішувати розважливо і з розстановкою.
«КОЛОС»
Руслан Костишин надзвичайно органічно повернувся до вже знаної йому ролі керманича ковалівського «Колоса». Але те, що принаймні наразі має тішити вболівальників команди, успіх із убезпечення клубу від ризику втрати у статусі наприкінці минулого сезону, не виявився імпульсивним короткотерміновим спалахом. Ніби й не було міжсезоння, «Колос» впевнено продовжив свою ходу вже у новому чемпіонаті. Лише в 3-му турі ковалівці зазнали перших очкових втрат, поділивши в нічийному матчі залікові бали з «Карпатами». Але і це вже виявилося історичним досягненням для команди. Завдяки цьому поєдинку «Колос» встановив особистий рекорд на рівні Української прем’єр-ліги у кількості матчів без поразок. Клуб з Ковалівки не поступається в чемпіонаті України десять матчів поспіль (шість перемог та чотири нічиї).
І кадрами не розкидаються. «Колос» офіційно оголосив про підписання нового контракту з вінгером Владиславом Велетнем, що виступає за молодіжну збірну України.
Чи зможе «Колос» стати, як у нас люблять говорити, «третьою силою» українського клубного футболу? А це, коли складається усе благополучно, не піддається перевірці. Небо не буває суцільно безхмарним, коли виникнуть труднощі, перепони, проблеми, тоді й стає зрозумілим наскільки структура готова до вагомих звершень.
«КРИВБАС», «ЗОРЯ», ЛНЗ, «МЕТАЛІСТ 1925»
Коли вже заговорили про цю ще не визрілу «третю силу», якій з часом буде до снаги кинути виклик нашим двом усталеним грандам клубного футболу, я б ці клуби об’єднав за деякою спільнотою.
«Кривбас» і «Зоря» мають в своїй історії досвід досягнення в українському футболі п’єдестальних висот. Цей «Металіст 1925» і ЛНЗ таких заслуг ще не здобували. Проте їх всіх об’єднує саме амбітні наміри і цілі, які вони не приховують і прагнуть досягти. Шляхи і методи різняться, кожен вишукує свій підхід і реалізації потенціалу. Пошуковий період – це теж те, що об’єднує тепер ці команди у своєму розвитку. І всі вони обрали для цієї мети нових очільників на початках цього шляху. Керманичі – всі з досвідом, дехто за плечима має вже помітні звитяги. Але старі заслуги не гарантують нових. Як буде в майбутньому – у цьому одна з найцікавіших інтриг нинішніх змагань.
«КАРПАТИ»
«Карпати», як на мене, наразі непередбачувана команда. Вони можуть «довго запрягати», а потім видати якусь феєричну гру. Чого вартий поєдинок уже цього чемпіонату з «Шахтарем». Їхній очільник Владислав Лупашко стверджує, що саме гра, а не налаштування на результат є головною чеснотою футболу. Можливо, що він по своєму правий. Але з іншого боку, продовжилися і дві рекордні серії «Карпат»: безвиграшна – до 5-ти ігор (2 нічиї та 3 поразки) та пропускна – до 11-ти ігор (19 голів).
Що буде далі з «карпатівським» футболом, для мене, щиро кажучи, це ще залишається загадка.
«ВЕРЕС»
Вперше в своїй історії «Верес» поступився в трьох стартових матчах чемпіонату України. Також команда з Рівного залишається єдиною в УПЛ, яка досі не забила жодного гола. Так і хочеться сказати, що команда ще не вийшла з літургічного сну, у який занурилася наприкінці минулого чемпіонату. Проте це виглядає дещо штучною аналогією – інші обставини, задачі, у кадрах є переміни та й суперники, які були на старті варто вважати: далеко не всі здатні відбирати очки в «Динамо» і «Шахтаря». Поразка від «Полтави» може викликати до Олега Шандрука питання. Тому тут не беруся ще говорити про якийсь діагноз – це може бути тимчасова звичайна «нежить», яка лікується просто терпінням і пігулками, а може й щось хронічне, що вимагає «хірургічного втручання». Принаймні ще б не ризикнув щось переконано стверджувати.
«ОБОЛОНЬ»
«Оболонь» – це рядовий солдат Української прем’єр-ліги. Його головні чесноти – дисципліна, організованість і працездатність. Це те, що убезпечило команду від великих неприємностей минулого сезону. Змінився «командувач» у міжсезоння, а якості свої солдат зберіг. І вже поставлені нові задачі – ввійти до топ-7 чемпіонату. А це вже «сержантська» висота. Так можна дорости й до «генерала», якщо ти справді непоганий солдат.
«РУХ»
«Рух» своєю назвою, мабуть, приречений бути весь час у русі. Два роки рухалися, зрештою, прийшли не зовсім туди, куди прагнули. І знову рух, знов перешкоди, знов все зібрати до пуття. Кажуть, рух – це життя. Ну, дай Боже, головне дотримуватися цілеспрямованого шляху, і не сплутати – де є вперед, а де – уже назад.
«ОЛЕКСАНДРІЯ»
Вперше в історії чемпіонату України віце-чемпіон («Олександрія») розпочав сезон з трьох поразок. Це вже свідчення, що ситуація непроста. Найголовніше не переводити ситуацію у психоз, бо тоді вона буде некерованою. Навіть, якщо якимось чином вдасться залучити пристойного рівня виконавців.
Я не знаю наскільки зіграє доручення керівництвом командою в цей складний період такому молодому для тренерського ремесла фахівцю – 33 річному Кирилу Нестеренку. Іноді молодецький запал і наполегливий оптимізм можуть «зрушити гори», а інколи можуть «завести у болото». Треба, щоб хтось міг реалістично і невідкладно оцінювати ситуацію без упереджених передумов. Все-таки «Олександрія» залишається чинним віце-чемпіоном України.
«ЕПІЦЕНТР», «КУДРІВКА», «ПОЛТАВА»
Це дебютанти УПЛ, цим багато сказано. Вони ще обживаються у новому середовищі, прилаштовуються, щось переймають для себе ще нове. Але це не школярі, яким припало вирішувати непідсильні задачки. Скоріше є студентами, які за належної працездатності і наполегливості здатні з часом перевершити і своїх вчителів. Принаймні не виглядає, що до них доречний вислів про «хлопчиків для биття». Вони помалу міцнітимуть, і в цьому їхня сила і надія.
Роман СЛАВЕНКО