2-й тур
2-й тур чемпіонату Української прем’єр-ліги подарував низку примітних подій. Прикрасою туру, а може і всієї першості, стало неймовірне за драматизмом і експресивність протистояння у Львові між місцевими «Карпатами» і донецьким «Шахтарем» із надрезультативною розв’язкою – 3:3. Також за підсумками туру визначилися двоє лідерів у турнірній таблиці чемпіонату, лише вони зуміли пройти цей короткий відрізок змагання без втрат. На головних матчах туру зосередимо докладну увагу в цьому огляді. Про інші команди говорять у нас їхні тренери.
8 серпня
«РУХ» (Львів) – «ДИНАМО» (Київ) – 1:5 (0:1)
Голи: Фаал, 88 – Михавко, 21, Холод, 47 (авт.), Буяльський, 65, Брагару, 77, Яцик, 80.
«ПОЛТАВА» – «ВЕРЕС» (Рівне) – 1:0 (1:0)
Гол: Веремієнко, 34.
9 серпня
«КРИВБАС» (Кривий Ріг) – «МЕТАЛІСТ 1925» (Харків) – 2:0 (1:0)
Голи: Мендоза, 40, Парако, 65.
ЛНЗ (Черкаси) – «ЕПІЦЕНТР» (Кам’янець-Подільський) – 1:0 (1:0)
Гол: Яшарі, 22.
На 22 хвилині Яшарі не реалізував пенальті (воротар)
10 серпня
«КАРПАТИ» (Львів) – «ШАХТАР» (Донецьк) – 3:3 (1:2)
Голи: Ігор Невес, 18, Бруніньйо, 76, Краснопір, 90+3 – Невертон, 9, Еліас, 23, Аліссон, 83.
«ПОЛІССЯ» (Житомир) – «КОЛОС» (Ковалівка) – 0:1 (0:0)
Гол: Климчук, 47.
«ОБОЛОНЬ» (Київ) – «ОЛЕКСАНДРІЯ» – 1:0 (0:0)
Гол: Суханов, 46.
11 серпня
«ЗОРЯ» (Луганськ) – «КУДРІВКА» – 2:1 (1:0)
Голи: Саленко, 22, Джордан, 56 – Лєгостаєв, 50.
«КАРПАТИ» – «ШАХТАР» – 3:3
Матч туру. І, мабуть, не тільки туру. Таку ігрову прикрасу не гріх і по закінченні чемпіонату ще згадати.
«Карпати» в програному першому матчу нового чемпіонату УПЛ проти Полісся виглядали якимись «заспаними». Щось подібне відбувалося і на початку поєдинку з «Шахтарем», чим гірники швидко скористалися. Зв’язка Георгія Судакова з пасом п’ятою останнього на Невертона, закінчилася результативним ударом під пасивний акомпанемент бездіяльності захисту львів’ян. Здавалося, що це початок кінця інтриги. Але таку думку спростував нападник «Карпат» Ігор Невес. Його нахабство рішуче атакувати ворота суперників застало зненацька захист і воротаря «Шахтаря» Дмитра Різника, який не впорався із ударом в ближній кут із середньої дистанції.
Гірники відповіли за 5 хвилин, знову поставивши під сумнів перспективу інтриги в поєдинку. Цей гол був, як дві краплі води, подібний до гола гірників у попередньому турі у ворота Епіцентра – вбігання Юхима Коноплі на фланг карного майданчика і вивірена передача під удар головою на Кауана Еліас. Дивно, що захисники «Карпат» у цій передбачуваній ситуації воліли перед своїми воротами перебувати де завгодно, тільки не поруч з Еліасом, якому було не важко спрямувати впритул м’яч у ворота. Після цього гра дещо заспокоїлася. «Шахтар» продовжував пресингувати, більше володіти м’ячем, «Карпати» пробували огризатися, особливо під закінчення першого тайму, але воротарям серйозної праці не було. Зате попрацював каркас воріт «Шахтаря» на останніх секундах компенсованого часу таймі після потужного удару метрів з 30 зі штрафного Мірошніченка. Гучний дзвін від зустрічі м’яча із поперечиною був провісник бурхливих подій у другому таймі матчу.
З початком другої половини поєдинку «леви» нарешті почали «прокидатися». Спочатку «Карпати» забили із ситуації, яку арбітри визначили як офсайд. Господарів ця прикрість не зупинила у своїй рішучості досягнення мети. «Гірники» ж були не проти задовольнитися і мінімальною перевагою у цьому матчі. Але львів’яни уже відчули азарт можливого відновлення паритету в протистоянні. Вдалими у цьому сенсі виявилися заміни у їхньому складі. Тріо гравців, які вийшли на поле по перерві, організували гол. Пауло Вітор вирізав подачу в штрафний майданчик, Ярослав Карабін скинув під удар Бруніньйо, а той точно пробив повз дезорієнтованого Різника. Минала 77-а хвилина і ще багато чого мого відбутися у матчі. Так і сталося. Технічно, навіть витончено, розіграли момент у карному майданчику господарів «гірники» Артем Бондаренко та Аліссон. Перший вивільнився від опіки захисників і вивірено накотив під удар партнеру, а другий в дотик несильним, але більярдно точним ударом спрямував м’яч під стійку воріт. Минала 82-а хвилина матчу, але і це було ще не все у поєдинку з непередбачуваним сюжетом. Вже в компенсований час «карпатівець» Жан Педросо на грані фолу виборов на фланзі м’яч у Коноплі та миттєво спрямував до карного майданчика суперника, де на випередження з Миколою Матвієнком його ударом головою перевів у дев’ятку Ігор Краснопір. До речі, обоє вийшли на заміну. Знову заміна «Карпат» зіграла краще. І це ще могла бути не розв’язка. Вже на останніх секундах всього доданого і компенсованого до матчу після удару Судакова зі штрафного Назар Домчак з кута потягнув м’яч. Такий футбольний трілер відбувся у Львові у минулому турі чемпіонату.
До слова, в останньому матчі між цими командами в УПЛ, у другому колі, «Шахтар» теж на полі «Карпат» втратив очки. Але який контраст – тоді було 0:0.
«ПОЛІССЯ» – «КОЛОС» – 0:1
Зійшлися два Руслани УПЛ, два очільники команд, які останнім часом позитивно зарекомендували себе у якості футбольних керманичів. Щоправда у Костишина із «Колосом» було менше часу і не було таких звитяг як у Ротаня.
Цікаво, що у попередніх чотирьох матчах між цими командами «Колос» ще ніколи в УПЛ не перемагав «Полісся», Але й житомирський клуб здобув із них лише одну перемогу й ту з мінімальним рахунком. Попередня історія зустрічей цих команд складалася виключно з напружених і впертих протистоянь.
«Полісся» пішло на велику ротацію. У порівнянні з попереднім єврокубковим матчем з «Пакшем» вийшло 8 нових гравців у старті. Руслан Ротань потім стверджував, що це не через недооцінку суперника, а через його бажання довіряти якомога більшій кількості своїх гравців.
«Полісся» на правах «старшого» (господарі поля, які посіли значно вищу позицію у минулому чемпіонаті) почали матч агресивно. «Колос» сприйняв це з розумінням. Воротарю Івану Пахолюку довелося попрацювати. Але в діях житомирців переважав академізм у розвитку атак, «Колосу» у захисті залишалося не робити грубих помилок, із чим гості справлялися. А під середину першого тайму це ковалівське розуміння, хто на полі господар, поступово вичерпалося. На 25–26-х хвилинах два удари поспіль у ворота господарів мали вже серйозну загрозу. Було розуміння, що одностороннім рух у цьому матчі не буде. Обидві команди дуже пильно грали в обороні. На 35 хвилині запам’ятався удар Миколи Гайдучика головою у площину воріт. Воротар «Колоса» контролював ситуацію.
У таких випадках можуть виручати стандарти (відомий аргумент підопічних Ротаня у минулій «Олександрії»). І така нагода у «Полісся» на 42-й хвилині була. 25 метрів до воріт, маже по центру, але Йосефі зумів лише влучити стінку.
У першому таймі «Полісся» володіло ініціативою, але не переможною. Бо моментів було обмаль. Те саме, тільки без ініціативи, а з контратаками, можна сказати і за «Колос». Воротарі обох команд не мали нагоди продемонструвати свою майстерність.
У таких ситуаціях помірної гольової нагоди вирішують індивідуальні дії. Це був Владислав Велетень, який своїм настирним фланговим проривом примусив суперника помилитися, а фортуну посміхнутися. Після низки рикошетів Юрію Климчуку залишалося влучити у порожні ворота з кількох метрів.
«Полісся» опинилося в нокдауні. Колос продовжував атакувати. Ротаню довелося випускати своїх лідерів Олексія Гуцуляк, Олександра Філіпова, Микиту Кравченка. З їхньою появою гострота біля воріт гостей поновилася, але ті діяли спокійно і організовано. «Колос» перейшов у гру від оборони за 20 хвилин до закінчення матчу. І досить надійно. Що вигадало «Полісся» проти насиченої і щільної оборони? Нічого, крім банальної навали, з такими ж навісами і прострілами.
Показово: на дві команди за весь матч було лише 6 ударів у площину воріт, але жоден із них, включно з гольовим, не вимагав від голкіперів демонструвати свою майстерність.
У підсумку «Колос» здобуває другу перемогу у двох поєдинках нинішнього чемпіонату та першу над житомирським «Поліссям» в історії зустрічей цих команд в УПЛ
А «Полісся» після матчу другого туру чемпіонату встановило негативний рекорд клубу на рівні чемпіонату України. «Вовки» не можуть перемогти на своєму стадіоні в УПЛ вже п’яту гру поспіль. Негативна серія житомирян стартувала 7 квітня 2025 року, з того часу «Полісся» вдома тричі зіграло внічию та двічі поступилося.
«РУХ» – «ДИНАМО» – 1:5
Варто згадати про ще один колектив, який наразі опинився на чолі турнірної таблиці. «Динамо» спочатку свій матч із «Рухом» перенести через свою єврокубкову кампанію. Потім передумали чим і нас ввели в оману.
А як показала гра, то справді у перенесенні зустрічі зовсім не було ніякого сенсу. Олександр Шовковський застосував свою улюблену ротацію і цього разу напіврезервного складу цілком вистачило, щоб без проблем довести справу до перемоги, ще й розгромної.
Ми будували, будували і нарешті… розвалили. Тепер наша пісня гарна нова… Це вже про «Рух»
У матчі кияни володіли дуже відчутною перевагою контролю м’яча не докладаючи для цього надзусиль. Певний час оборона «Руха» справлялася із загрозами суперника. Гостям допоміг стандарт. Після подачі кутового у метушні перед воротами господарів швидше всіх зорієнтувався Тарас Михавко, спрямувавши впритул м’яч у ворота.
«Рухівці» зуміли вирівняти гру, але наприкінці тайму кияни знову домінували на полі. Втім, по-справжньому небезпечних моментів біля воріт уболівальники до перерви більше не побачили
А потім після перерви сталася дивна метаморфоза. Гравці «Руха» ніби перейшли на бік «Динамо» і не менш гостро ніж вони стали загрожувати власним воротам. Тут було і автогол, і паси суперникам у своєму карному майданчику, «Динамо» вражало практично у порожні ворота після кричущих помилок «рухівського» захисту. Один раз це здійснив Олександр Яцик, забив перший гол в офіційних матчах за київське «Динамо».
Так, «Рух» надіється на майбутнє, але сучасність не буде чекати доки справдяться всі мрії. А поки що з боку львівської команди відбувся такий символічний вчинок – Олег Дзюринець який вийшов на заміну у складі «Руха» на 90-й хвилині поєдинку з «Динамо», став наймолодшим дебютантом в історії чемпіонату України у віці 15 років і 17 днів.
«КРИВБАС» – «МЕТАЛІСТ 1925» – 2:0
У цього поєдинку була низка передматчевих колізій.
Починаючи із загального – зустрічалися дві команди, які прийшли у нинішній сезон УПЛ з неприхованими амбіціями. Не просто з «хотілками», а це було підкріплено матеріальними і відповідно кадровими посиленнями обох колективів. Для досягнення поставлених цілей прапор в руки було вручено, там і там, новим керманичам рішучих футбольних загонів.
Крім новачків тренерів в клубах в міжсезоння сталися суттєві кадрові переміни. «Кривбас» більше зосередився на придбанні закордонних легіонерів. І не просто легіонерів, а географічно спрямований вектор – гравці з Венесуели, яких «Кривбас» закупив уже п’ятьох, найбільша футбольна венесуельська діаспора в Україні. І в цьому матчі це зіграло.
«Металіст 1925» зробив наголос на посилення українськими гравцями, для яких гра в УПЛ звична річ. За «металістів» дебютувало екс-тріо «Олександрії» Шабанов – Калюжний – Мартинюк, екс-дует «Ворскли» Павлюк – Крупський, а також Антюх в якості екс-гравця «Зорі». Ці футболісти достатньо бачили в УПЛ за своє життя, але привести до перемоги команду з першої спроби не змогли.
Також у керманичів цих команд були свої особисті підтексти у такому рандеву. Ван Леувен наприкінці минулого сезону був звільнений з капітанського містка «Металіста 1925» за невпевнену ходу харківського корабля просторами Першої ліги. Бартулович провів понад 100 матчів за «Кривбас» як гравець, щоправда то справа вже давно минули днів.
Але головним для обох очільників було саме сьогодення та результат, яке воно дає. результат. І «Кривбас» і «Металіст 1925» залишилися у першому турі ним незадоволені. Відтак, не далеко і до перших сумнівів щодо правильності обраних нових керманичів для команд. Коротше кажучи, цим суперникам було про що поговорити між собою.
За приблизно рівної гри спрацював венесуельський козир криворіжців на імена – Мендоза та Парако. Попри гри у більшості близько 20-ти хвилин, у харків’ян так і не знайшлося контраргументів. «Металіст 1925»після повернення до УПЛ не може забити бодай гол.
Володимир СТАРИНСЬКИЙ